Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

2025-02-13T09:19:36+00:00

Цифрові технології постійно розвиваються, з’являються нові інструменти та платформи. Озброєння вчителів навичками навчання та адаптації до цих змін гарантує, що вони зможуть постійно вдосконалювати свої методи викладання. Володіння цифровими технологіями дозволяє вчителям бути обізнаними з новітніми освітніми практиками і ресурсами, що дозволяє створити більш динамічне та ефективне освітнє середовище.

Мета роботи – визначити напрями та їх зміст щодо вдосконалення процесу підготовки майбутніх учителів технологій до використання цифрових технологій у освітньому процесі.

Методологія: аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем підготовки учителів до використання цифрових технологій у навчанні; вивчення досвіду вітчизняних та зарубіжних науковців з цієї проблеми; систематизація та узагальнення теоретичних знань з проблеми дослідження; проведення експертного оцінювання з метою визначення ефективних заходів підготовки майбутніх учителів технологій до використання цифрових технологій у навчанні.

Наукова новизна, полягає в обґрунтуванні напрямків та відповідних заходів з вдосконалення підготовки майбутніх учителів технологій до використання цифрових технологій.

Висновки. Напрямки вдосконалення підготовки майбутніх учителів технологій до використання цифрових технологій: методичне забезпечення; матеріально-технічне забезпечення; педагогічні кадри; науково-методична робота; міжнародне співробітництво. Визначені пріоритетні заходи ключовим з яких є розроблення та впровадження методичних рекомендацій щодо використання цифрових технологій у навчанні майбутніх учителів технологій; оснащення педагогічних закладів освіти сучасною комп’ютерною технікою та програмним забезпеченням; підготовка та перепідготовка викладачів педагогічних закладів освіти з питань використання цифрових технологій у навчанні.

ЗМІСТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

2025-02-13T10:32:01+00:00

Мета статті – теоретично обґрунтувати зміст інформаційної компетентності майбутніх педагогів музичного мистецтва в умовах розвитку цифрового суспільства.

Методологія. У дослідженні застосовано проблемний та системний підходи, а також загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння і узагальнення. Це сприяло дослідженню особливостей інформаційної компетентності майбутніх педагогів музичного мистецтва.

Наукова новизна. У статті розкрито зміст інформаційної компетентності майбутніх педагогів музичного мистецтва в умовах розвитку цифрового суспільства.

Проблема інформаційної підготовки майбутніх педагогів музичного мистецтва є однією з ключових у сучасній музично-педагогічній освіті. Встановлено, що одним із пріоритетних напрямків розвитку сучасної системи освіти, є її інформатизація. Розглянувши поняття інформаційної компетентності, у широкому аспекті, робимо висновки, що інформаційна компетентність у низці досліджень розглядається як компонент, що становить основу професійної діяльності. Дефініцій «інформаційна компетентність майбутнього педагога музичного мистецтва» розглядаємо як готовність фахівця самостійно використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології у педагогічній діяльності для вирішення широкого кола освітніх завдань та здатність проектувати шляхи підвищення кваліфікації у цій сфері. Визначено основні етапи формування інформаційної компетентності майбутніх педагогів музичного мистецтва.

Висновки. Інформаційна компетентність майбутніх педагогів музичного мистецтва передбачає знання форм і способів представлення даних за допомогою ІКТ, вміння оцінювати та обробляти дані, аналізувати інформацію застосовуючи засоби ІКТ, здатність використовувати загальнодоступні джерела інформації і вміти ними користуватися.

НАВЧАННЯ ПРОЦЕСАМ ТА АПАРАТАМ ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

2025-02-13T10:48:10+00:00

Стрімкий розвиток харчової індустрії актуалізує проблему вибору сучасних підходів до методики навчання бакалаврів з професійної освіти в галузі харчових технологій розумінню процесів і апаратів харчових виробництв. Предметом вивчення здобувачами освіти навчальної дисципліни «Процеси і апарати харчових виробництв» є фізична сутність та теоретичні основи гідравлічних, гідромеханічних, механічних, теплових, масообмінних процесів й принципи роботи, устрій та методи розрахунків основних параметрів апаратів, які застосовуються для здійснення цих процесів, що створює теоретичну і практичну складову формування їх професійної компетентності та вимагає відповідного вибору форм і методів навчання студентів. У статті розкривається сутність та зміст інтерактивних методів навчання таких як кейс-методів, міні-проектів тощо та пропонується методика їх використання у процесі вивчення навчального предмета «Процеси і апарати харчових виробництв» студентами, що навчаються за освітньою програмою «Професійна освіта (Харчові технології)».

Мета статті полягає у висвітленні адаптованості викладання дисципліни «Процеси та апарати харчових виробництв» у ЗВО до сучасних вимог.

Методологією дослідження слугували ідеї системного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного та технологічного підходів в освіті.

Методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення науково-педагогічної та навчально-методичної літератури і педагогічного досвіту); емпіричні (спостереження за навчальною діяльністю студентів, бесіди зі студентами, аналіз результатів навчальної діяльності студентів).

Наукова новизна: ґрунтуючись на основній меті і завданнях професійної підготовки бакалаврів з професійної освіти в галузі харчових технологій розроблені сучасні методичні підходи до навчання студентів процесам і апаратам харчових виробництв.

Висновки. Використання інноваційних форм та методів навчання на основі використання інтерактивних технологій підвищить ефективність формування професійної компетентності бакалаврів з професійної освіти в галузі харчових технологій і сприятиме поліпшенню навчання студентів у сучасних умовах.

ФОРМУВАННЯ ГРАФІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНЖЕНЕРНОЇ ГРАФІКИ

2025-02-13T11:16:02+00:00

Мета роботи полягає у висвітленні проблеми формування графічної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання у процесі вивчення нарисної геометрії як розділу навчальної дисципліни «Інженерна та комп’ютерна графіка». Вирішення різних типів задач з нарисної геометрії розглядається як засіб формування окремих компонентів графічної компетентності студентів.

Методологія дослідження: загальнонаукові та конкретно-наукові методи: теоретичний аналіз, узагальнення та синтез наявних у науково-методичних джерелах трактувань поняття графічна компетентність випускника ЗВО; методичні підходи: концептуальний, трансдисциплінарний, ресурсний; принципи: сутнісного аналізу, систематичності, послідовності, а також авторські дослідження з врахуванням досвіду формування графічної компетентності майбутніх педагогів, які навчаються за спеціальністю «Професійна освіта».

Наукову новизну становить характеристика сутності й структури графічної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання, а також розкриття можливостей формування окремих компонентів графічної компетентності студентів ЗВО в процесі вивчення нарисної геометрії. Методичні підходи, розкриті в процесі дослідження, можуть бути використані науково-педагогічними працівниками в процесі графічної підготовки студентів у закладах вищої освіти.

Висновки. Аналіз стану дослідженості проблеми формування графічної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання дозволив визначити компоненти графічної компетентності студентів: когнітивний, особистісний, операційний, рефлексивний та розкрити їх взаємозв’язок. У процесі проведення дослідження встановлено, що формування окремих компонентів графічної компетентності при вивченні нарисної геометрії студентами професійно-педагогічних спеціальностей здійснюється при виконанні дій з постановки навчальних завдань та використанні методів графічного моделювання у процесі вирішення навчальних завдань. Створення ситуації, в якій студент зможе виконати ці дії комплексно, можливе у процесі організації його навчальної діяльності, спрямованої на вирішення навчальних інженерно-орієнтованих завдань.

КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЯК ЗАПОРУКА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

2025-02-13T11:26:24+00:00

У статті розглянуто роль комп’ютерної графіки у навчальному процесі як інструменту розвитку креативності майбутніх учителів технологій. Зазначено, що використання графічних редакторів сприяє формуванню творчих навичок, інноваційного мислення та вмінню реалізовувати креативні ідеї в практичній діяльності.

Растрові та векторні графічні редактори, що дозволяють створювати графічні зображення, розглядаються як потужний засіб для розвитку креативності майбутніх учителів технологій. Вони надають можливість експериментувати з колірними моделями та режимами, композицією та графічним поданням інформації, що сприяє розвитку інноваційного та креативного мислення.

У статті також проаналізовано значення графічних редакторів у навчальному процесі, їх роль у розвитку креативності і важливість для підготовки сучасних спеціалістів. Описано інтеграцію комп’ютерної графіки в освітній процес, що впливає на розвиток креативності майбутніх учителів технологій. Стаття підкреслює важливість поєднання педагогічних і технічних знань із креативним підходом для забезпечення успішної професійної діяльності майбутніх учителів технологій.

Мета дослідження полягає у визначенні ролі комп’ютерної графіки у навчальному процесі у контексті формування та розвитку креативності майбутніх учителів технологій.

Методологія дослідження включає педагогічні концепції систематичного дослідження впливу комп’ютерної графіки на розвиток креативності майбутніх учителів технологій та забезпечення впровадження результатів у педагогічну практику.

Наукова новизна полягає у виявленні педагогічних умов, які сприяють ефективному використанню комп’ютерної графіки для розвитку креативності майбутніх учителів технологій; розробці методичних підходів до інтеграції комп’ютерної графіки у навчальний процес, спрямованих на формування творчого підходу до вирішення освітніх та технічних завдань.

ВИКОРИСТАННЯ ІМЕРСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

2025-02-13T12:27:57+00:00

Мета – схарактеризувати особливості використання імерсивних технологій у професійній підготовці майбутніх учителів в умовах дистанційного навчання.

Методологія. У процесі наукового пошуку використано комплекс різних методів, які забезпечили вірогідність і об’єктивність сформульованих висновків і рекомендацій, зокрема: аналіз нормативно-правової бази й наукової літератури – з метою визначення сучасного стану дослідження проблеми й окреслення перспектив; зіставлення – для порівняння поглядів різних учених на проблему використання імерсивних технологій у професійній підготовці вчителів, а також для визначення особливостей застосування цих технологій у процесі викладання різних освітніх компонентів; індукції та дедукції, систематизації й узагальнення – для формулювання висновків.

Дослідження здійснене на основі поєднання положень низки методологічних підходів, зокрема: компетентнісного (для визначення особливостей використання імерсивних технологій у професійній підготовці вчителів задля формування в них передбачених професійним стандартом учителя компетентностей), діяльнісного (залучення здобувачів освіти до активної освітньої діяльності в процесі використання імерсивних технологій), особистісно орієнтованого (для врахування індивідуальних особливостей здобувачів вищої освіти під час використання імерсивних технологій у професійній підготовці вчителів).

Наукова новизна. Схарактеризовано особливості застосування імерсивних технологій у професійній підготовці майбутніх учителів в умовах дистанційного навчання.

Висновки. Імерсивні технології відображають сучасний стан розвитку цифрових, а також мережевих інформаційних технологій і комунікацій. Широке впровадження інформаційних технологій в освітню діяльність, різноманіття програмних засобів та інформаційних ресурсів дають змогу студентам набути навичок роботи з онлайновими інформаційними ресурсами; стимулюють їх до розв’язання поставлених проблем і завдань у межах певного навчального курсу, а також до досягнення максимального результату навчання. Водночас застосування імерсивних технологій як у межах загальнотехнічних навчальних дисциплін, так і в контексті суспільно-гуманітарних, зокрема української і зарубіжної літератур, можуть призвести до зростання ролі самостійної роботи здобувачів освіти з різноманітними джерелами інформації, підвищення їхньої навчальної мотивації та пізнавального інтересу, необхідність оволодіння цифровою компетентністю.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ З ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ (ТРАНСПОРТ)

2025-02-13T13:02:09+00:00

У статті представлено підходи до підготовки бакалаврів з професійної освіти (Транспорт), які спрямовані на розвиток професійної компетентності; розкрито структуру професійної компетентності, яка включає в себе: фахові знання та технічну грамотність; педагогічні навички та методичні компетенції; практичні навички і майстерність; комунікаційні компетенції; особистісні якості та етичні цінності; інноваційні та цифрові компетенції. У статті підкреслено важливість комплексного підходу до формування професійної компетентності та розкрито основні напрями, а саме, застосування практико-орієнтованого навчання, інтерактивних методів та рефлексія у навчанні.

Мета статті – розкрити структуру та особливості формування професійної компетентності у підготовці студентів-бакалаврів, які навчаються за спеціальністю «Професійна освіта (Транспорт)».

Методологія. Методологія нашого дослідження ґрунтується на діяльнісному, компетентнісному та інтегративному підходах, які забезпечують комплексний підхід до формування професійної компетентності бакалаврів з професійної освіти (Транспорт) .

Наукова новизна полягає у комплексному підході до формування професійної компетентності бакалаврів з професійної освіти (Транспорт), в розробці інноваційних підходів, методик і технологій, які сприяють розвитку теоретичних та практичних умінь і навичок, а також особистісних якостей, необхідних для сучасних професійних вимог.

Висновки. Комплексний підхід до формування професійної компетентності бакалаврів з професійної освіти (Транспорт) полягає в одночасному використанні різних методів, форм і засобів навчання, що забезпечують гармонійний розвиток як професійних знань, так і педагогічних умінь. Такий підхід сприяє підготовці педагогів, здатних не тільки надавати теоретичні знання і практичні уміння та навички з теорії, будови, експлуатації, ремонту, обслуговування автомобіля, але й ефективно організовувати освітній процес, мотивувати учнів та адаптуватися до сучасних вимог ринку праці. Завдяки поєднанню теоретичної, практичної та педагогічної підготовки студенти здобувають знання, які не тільки глибоко охоплюють технічну складову, але й забезпечують здатність якісно передавати ці знання своїм учням.

ПРОЄКТУВАННЯ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ ВИПУСКНИКІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДО РОБОТИ ЗІ СМАРТ-ТЕХНОЛОГІЯМИ

2025-02-17T10:31:45+00:00

Мета роботи: виявити, теоретично обґрунтувати модель розвитку готовності педагога до роботи зі смарт-технологіями.

Методологія: визначено роль і місце смарт-технологій у системі засобів навчання; розкрито зміст поняття «готовність педагогів до застосування смарт-технологій»; розроблено та обґрунтовано зміст курсової підготовки, орієнтованої на розвиток готовності педагогів до застосування смарт-технологій; реалізація змісту підготовки здійснюється у формі концентрованого навчання в поєднанні з педагогічним супроводом позааудиторної самостійної роботи слухачів.

Наукова новизна: розроблено та обґрунтовано дидактичну модель розвитку в системі підвищення кваліфікації готовності педагогів до застосування смарт-технологій у навчальному процесі, що характеризується орієнтацією на формування вмінь створювати цифровий освітній контент (цільовий компонент), гнучким навчально-методичним змістом електронних освітніх ресурсів, структурованим елементом якого виступає алгоритм створення електронного навчального контенту, активними та інтерактивними формами і методами навчання, що забезпечують інтеграцію теорії та практики, багатофункціональною інформаційно-освітньою інфраструктурою, критеріями, показниками і діагностичними засобами оцінювання рівнів сформованості готовності педагогів до роботи зі смарт-технологіями.

Висновки: реалізація дидактичної моделі розвитку готовності педагогів до роботи зі смарт-технологіями дає змогу підвищити рівень їхньої готовності до відповідної діяльності, що проявляється в розвитку мотивації, знань та вмінь застосовувати смарт-технології в освітньому процесі. Організаційно-педагогічні умови реалізації дидактичної моделі (концентрована форма організації занять, педагогічний супровід самостійної роботи) однаковою мірою ефективно сприяють розвитку мотивації педагогів до застосування смарт-технологій.

ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

2025-02-18T10:23:54+00:00

У статті досліджується актуальне питання формування ІКТ-компетентностей у майбутніх педагогів як необхідного компонента їхньої професійної підготовки в умовах цифровізації освіти. Зважаючи на важливість ІКТ-компетентностей для інтеграції сучасних технологій у навчальний процес, дослідження фокусується на основних викликах і можливостях, пов’язаних із впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у педагогічній освіті. Оскільки стрімкий розвиток цифрових технологій потребує відповідних змін у змісті та методах навчання, стає очевидним, що педагоги повинні мати не лише базові навички роботи з комп’ютерними системами, а й глибше розуміння принципів та інструментів цифрової педагогіки. У статті висвітлено значення формування ІКТ-компетентностей як важливого аспекту готовності майбутніх фахівців до роботи в інформаційному суспільстві. Автори досліджують, як формування ІКТ-компетентностей сприяє підвищенню якості навчання, забезпечуючи педагогам можливості для індивідуалізації та інноваційного підходу до викладання.

Мета роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних підходів та визначенні ефективних методів розвитку ІКТ-компетентностей у студентів педагогічних закладів вищої освіти.

Методологія дослідження базується на використанні системного підходу, що поєднує теоретичні та емпіричні методи, зокрема аналіз і синтез літературних джерел, анкетування студентів, педагогічне спостереження та аналіз навчальних планів. Також використано експериментальний метод для оцінки рівня сформованості ІКТ-компетентностей студентів.

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні оптимальних умов та методів, які сприяють ефективному формуванню ІКТ-компетентностей у майбутніх педагогів, зокрема через інтеграцію цифрових технологій у навчальний процес, застосування гейміфікації та методів проєктного навчання.

Висновки. Результати дослідження свідчать, що успішне формування ІКТ-компетентностей залежить від систематичного залучення студентів до роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями, а також від підготовки викладачів до впровадження сучасних цифрових інструментів у процес підготовки педагогів. У статті представлено рекомендації щодо адаптації навчальних програм для забезпечення необхідного рівня ІКТ-компетентності випускників педагогічних спеціальностей.

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ ДОДАТКІВ ТА ПЛАТФОРМ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-02-13T13:12:33+00:00

У статті представлено аналіз Інтернет додатків та платформ, які застосовуються для організації дистанційного навчання у закладах вищої освіти. Серед додатків та платформ, які використовуються, проведено аналіз Zoom, Google Meet, саме вони є двома популярними інструментами відеоконференцій, які надають користувачам можливість взаємодіяти в режимі реального часу з будь-якого місця. Розглянуто Telegram і Viber, як популярні месенджери, які надають зручний спосіб спілкування та обміну повідомленнями. У статті розглянуто веб-платформу Google Classroom, яка надає можливості спростити спільну роботу викладачів і студентів, забезпечити зручну комунікацію та спільний доступ до матеріалів. Проведено аналіз потужної платформи для управління освітнім процесом – Moodle.

Мета статті проаналізувати використання Інтернет додатків та платформ у освітньому процесі закладів вищої освіти та виявлення їх результативності.

Методологія. Методологічну основу використання Інтернет додатків та платформ, які застосовуються для організації освітнього процес у закладах вищої освіти зазначено у роботах: Т. Горобець, О. Скоробагатської та Н. Стаценко. Ними розглянуто особливості та проблеми диджиталізації вищої педагогічної освіти. В. Красноштан та М. Федоров дослідили підготовку майбутнього вчителя до використання комп’ютерної технології навчання та виділили головні напрямки використання комп’ютерних технологій у педагогічному процесі вищої школи, а також визначили переваги організації самостійної роботи студентів з використанням інформаційних технологій. Л. Ткаченко та С. Хмельницька досліджували специфіку впровадження дистанційної форми навчання у вищій освіті, яка нерозривно пов’язана з комп’ютерними технологіями. Серед українських учених, які приділяли увагу застосуванню комп’ютерних технологій в умовах воєнного стану та розглядали способи покращення освітнього процесу в таких умовах, можна виділити О. Клименко, М. Левченко, С. Феденько та А. Форостян.

Наукова новизна полягає в аналізі впроваджуваних в освітній процес Інтернет додатків та платформ для підготовки студентів в умовах дистанційного навчання до професійної діяльності.

Висновки. Проаналізувавши характер та особливості використання Інтернет додатків та платформ у вищій школі, було виявлено, що їх застосування набуло особливої актуальності через пандемію COVID-19 та повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Проте, варто зазначити, що Інтернет додатки та платформи вже раніше використовувалися у навчальних процесах у очному форматі. Застосування Інтернет додатків та платформ в освіті дозволяє забезпечити неперервність навчання, здійснювати дистанційне навчання та забезпечувати безпеку студентів та викладачів у складних умовах.

ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ»

2025-02-13T13:22:00+00:00

У статті обґрунтовуються внесення змін до змісту дисципліни «Методика навчання інформатики», визначаються загальні і фахові компетентності студентів, що формуються в процесі вивчення даної дисципліни. Метою навчальної дисципліни є засвоєння студентами базових понять методики інформатики та змісту відповідного загальноосвітнього предмету середньої школи, оволодіння вміннями використовувати найбільш раціональні методи, організаційні форми та засоби навчання, розробляти методичні рекомендації щодо їх застосування в освітньому процесі і дистанційному навчанні, а також підвищення інформаційної компетентності. Автор пропонує відповідно до сучасного рівня розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та вимог до побудови правового суспільства доповнити модуль «Теорія та методика виховної роботи» темами «Профілактика Інтернет-залежності та булінга» та «Дотримання авторських прав».

В процесі дослідження сформовано послідовність цілісних логічно завершених блоків навчального матеріалу, які вибудувались у програму дисципліни «Методика навчання інформатики». Метою розробленої програми є формування інформаційної та правової культури студентів, тобто знань, умінь та навичок, необхідних для забезпечення кваліфікованого викладання інформатики у своїй майбутній професійній діяльності, здатності до подальшого професійного розвитку впродовж життя.

Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні змісту дисципліни «Методика навчання інформатики» та визначення загальних і фахових компетентностей студентів, що формуються в процесі навчання.

Методологія дослідження включає вивчення та аналіз навчально-нормативної документації, психологічної, педагогічної, методичної літератури, навчальних програм, періодичних фахових видань, матеріалів конференцій з метою визначення стану та перспектив розробленості досліджуваної проблеми, уточнення базових понять дослідження; вивчення та аналіз змісту дисципліни «Методика навчання інформатики», визначення загальних і фахових компетентностей студентів, що формуються в процесі навчання.

Наукова новизна полягає в уточненні та обґрунтуванні внесення змін до змісту дисципліни «Методика навчання інформатики», визначенні загальних і фахових компетентностей студентів, що формуються в процесі вивчення даної дисципліни.

Висновки. Було обґрунтовано зміни змісту дисципліни «Методика навчання інформатики», а також визначено загальні та фахові компетентності студентів, що формуються в процесі вивчення навчання.

ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО РОБОТИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

2025-02-13T13:36:27+00:00

У статті досліджуються дефініції «інклюзія», «інклюзивна освіта», «інклюзивне освітнє середовище», «дитина з особливими освітніми потребами». Висвітлюються деякі аспекти проблеми підготовки та готовності майбутніх педагогів професійного навчання до роботи в інклюзивному освітньому середовищі. Акцентується увага на тому, що готовність до такої діяльності є важливою складовою професійної підготовки студентської молоді у закладі вищої освіти. Визначені і проаналізовані компоненти готовності з урахуванням складових інклюзивного освітнього процесу.

Мета роботи. Визначення та аналіз компонентів готовності майбутніх педагогів професійного навчання до створення інклюзивного освітнього середовища.

Методологія. Аналіз літературних джерел із теми дослідження, систематизація, порівняння наукових поглядів, положень, організація дослідження (методом спостереження), визначення та узагальнення основних характеристик понять для виявлення суті інклюзивного освітнього середовища і виявлення компонентів готовності майбутніх педагогів професійного навчання до створення інклюзивного освітнього середовища.

Наукова новизна полягає у створенні комплексного впливу педагогічних умов, теоретичної і практичної частини, самостійної та індивідуальної роботи з освітнього компоненту «Інклюзивна освіта» та навчальної (педагогічної) практики на підготовку здобувача освіти і як наслідок формування його готовності до роботи в інклюзивному освітньому середовищі.

Висновки. Освіта сьогодні вимагає впровадження новітніх педагогічних технологій, які будуть стимулювати появу інтересу і, як наслідок, пізнавальну активність у учня. Саме тому, для досягнення цієї мети потрібні ґрунтовно підготовлені педагоги, які зможуть працювати з різними категоріями дітей і будуть готові впроваджувати в навчальний процес нове і креативне. Введений в професійну підготовку майбутніх педагогів професійного навчання освітній компонент «Інклюзивна освіта» є на часі та сприяє якості підготовки, тобто формує готовність здобувачів освіти до виконання діяльності, пов’язаної зі створення інклюзивного освітнього середовища. Для вдосконалення умінь щодо практичного компоненту готовності, необхідно надати можливість здобувачам освіти проходити практику в закладах де є інклюзивна освіта і збільшити модуль з дослідження інклюзії під час навчальної (педагогічної) практики з метою формування зазначеного компоненту готовності.

ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

2025-02-17T11:02:02+00:00

У статті розкрито сутність поняття «проєктна діяльність». Охарактеризовано основні теоретичні й прикладні аспекти підготовки майбутніх учителів технологій до організації проєктного навчання учнів закладів загальної середньої освіти. Для підготовки майбутнього вчителів технологій до педагогічної діяльності необхідна побудова системи навчання, яка орієнтована на становлення готовності до використання проєктної діяльності.

Мета статті – вивчення проблеми підготовки майбутніх учителів технологій до організації проєктної діяльності учнів в закладах загальної середньої освіти.

Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети було застосовано такі методи дослідження: аналіз та синтез педагогічної й психологічної літератури з теми дослідження, спостереження за навчальним процесом студентів, а також інтерпретація та узагальнення отриманих результатів.

Наукова новизна полягає в уточненні сутності поняття «проєктна діяльність» та визначенні основних аспектів підготовки майбутніх учителів технологій до організації проєктної діяльності учнів в закладах загальної середньої освіти.

Висновки. Проєктна діяльність в освітньому процесі є самостійною, високо мотивованою, дослідницькою та пізнавально-трудовою діяльністю, спрямованою на створення навчального проєкту під керівництвом педагога.

Проєктна діяльність у підготовці майбутніх учителів технологій сприяє підвищенню рівня професійного саморозвитку, вдосконаленню професійної майстерності та творчих здібностей, а також зміцненню їх особистісної цінності та значущості у професійній сфері. Така діяльність допомагає працювати з великими обсягами інформації, розвиває критичне мислення, формує навички нестандартного розв'язання завдань, а також удосконалює психофізичні якості, необхідні для професійної підготовки. Вона сприяє розвитку професійної готовності, підтримує професійний саморозвиток, формує креативне мислення та сприяє становленню майбутніх фахівців як компетентних професіоналів.

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗВО

2025-02-17T11:17:25+00:00

У статті встановлено, що застосування інформаційних технологій дає можливість студентам організувати безперервне і ґрунтовне засвоєння навчального матеріалу на заняттях з фахових дисциплін.

В освітньому процесі застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі занять з фахових дисциплін у закладах вищої освіти, що дає змогу майбутнім викладачам інтенсифікувати освітній процес і підвищити його ефективність за рахунок можливості опрацювання значного обсягу освітньої інформації. У навчальній практиці інформаційні технології в більшості випадків застосовують як допоміжний засіб у комплексі з іншими засобами, що значно інтенсифікує цей процес.

Доведено, що освітній процес із використанням інформаційних технологій спонукає майбутніх викладачів до: самостійної роботи під час вивчення фахових дисциплін; створює сприятливу комунікативну ситуацію та умови для розвитку творчих здібностей особистості, які особливо важливі для студентів; підвищує мотивацію та пізнавальну активність студентів; покращує індивідуалізацію, диференціацію й інтенсифікацію процесу навчання; розширює та поглиблює міжпредметні зв’язки; систематизує й інтегрує знання окремих освітніх компонентів; організовує систематичний та достовірний контроль; уникає суб’єктивізму в оцінці.

Проаналізовано особливості професійної підготовки майбутніх викладачів до майбутньої професійної діяльності, які акумулюють проблеми психологічної науки, пов’язаної з рисами та характеристикою особистості, можливостями, що обумовлюють успішність професійної підготовки.

Мета роботи – розкрити методичні основи професійної підготовки майбутніх викладачів транспортної галузі засобами інформаційно-комунікаційних технологій у закладах вищої освіти.

Методологічною основою є системний підхід до моделювання процесів формування готовності майбутнього викладача транспортної галузі під час використання інформаційних технологій. Аналіз історіографічних джерел та наукових публікацій.

Наукова новизна: визначено та обґрунтовано процес професійної підготовки майбутніх викладачів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях з фахових дисциплін у ЗВО.

Встановлено, що система застосування інформаційно-комунікаційних технологій сприятиме удосконаленню професійної підготовки майбутніх викладачів у процесі самостійної навчальної діяльності, розвитку комунікативних здібностей, спрямованості до навчальної діяльності, організації продуктивного зворотного зв’язку.

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ РЕФОРМ

2025-02-18T08:54:26+00:00

З 2017 р. в Україні розпочався процес реформування системи освіти, який ознаменувався фундаментальними змінами та прийняттям нових законів. Реформування вітчизняної освіти вимагає знаходження та використання нових ефективних технологій та зміни педагогів. Сьогодні науково-педагогічні та педагогічні працівники не мають залишатись осторонь нових підходів і технологій, мають бути здатними виконувати нові ролі фасилітатора, коуча, тьютора, едвайзера.

Педагогічна фасилітація є видом педагогічної діяльності метою якої є допомога здобувачу освіти в усвідомленні власної самоцінності та підтримка у нього прагнення до розвитку та самореалізації.

Термін коучінг трактується як наставництво, надихання, тренування. Дослівно перекладається як «тренерство». Коучінг – це взаємостосунки між педагогом і здобувачами освіти, коли педагог ефективно організовує процес пошуку кращих відповідей на актуальні для останніх питання.

Тьюторство – це вид педагогічної діяльності спрямованої на формування самостійності та незалежності суб’єкта у розв’язанні педагогічних задач; супровід та підтримка спрямована на втілення дослідницької діяльності, проектів, індивідуальних освітніх програм.

Едвайзинг є різновидом соціально-педагогічного наставництва. Його метою є реалізація потенціалу здобувачів освіти та досягнення досконалості.

Мета статті полягає у здійсненні теоретичного аналізу використання сучасних освітніх технологій, а саме фасилітації, коучінгу, тьюторства, едвайзингу.

Методологічною основою статті є філософські, психологічні, педагогічні теорії та положення, які розкривають концептуальні підходи щодо досліджуваної проблематики.

Наукова новизна полягає у розгляді сутнісного змісту, щодо використання у педагогічній практиці, сучасних освітніх технологій, як от фасилітація, коучінг, тьюторство, едвайзинг.

Висновки. Використання науково-педагогічними та педагогічними працівниками нових підходів і технологій, значно розширює можливості як здобувачів освіти, так і самих педагогів. Ефективне їх застосування потребує фахівців, які виконуватимуть специфічні завдання та стануть фасилітаторами, едвайзерами, тьюторами і коучами.

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВОКАЛУ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2025-02-13T13:47:40+00:00

Мета статті. Визначення методичних підходів до формування готовності майбутніх викладачів вокального мистецтва до використання цифрових технологій у професійній діяльності.

Методологія. У дослідженні для визначення стану проблеми та шляхів її подолання проведено аналіз наукових-методичних джерел. За допомогою методів порівняння і узагальнення визначено ключові методичні підходи для вивчення цифрових технологій, які необхідно використовувати у процесі підготовки майбутніх викладачів вокалу.

Наукова новизна. Систематизовано та охарактеризовано методичні підходи, які забезпечують реалізацію завдання фахової підготовки майбутніх викладачів вокалу до використання цифрових технологій.

Висновки. Сучасний стан підготовки майбутніх викладачів вокалу до використання цифрових засобів потребує якісного оновлення. Основою для реалізації даного завдання є визначення дидактичних підходів до формування змісту та організаційно-методичного забезпечення системи підготовки майбутніх викладачів вокалу до фахового використання цифрових технологій. Синергія представлених у дослідженні методичних підходів поєднує технологічні та педагогічні методи підготовки викладачів вокалу, що в свою чергу забезпечує можливість розвитку готовності майбутніх фахівців вокального мистецтва до професійного використання цифрових технологій.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН ДО ТЕХНОЛОГО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2025-02-14T10:52:39+00:00

Метою статті є теоретичне обґрунтування продуктивності, вивчення змісту і структури підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до технолого-методичної діяльності як важливого ресурсу підвищення якості їх педагогічного професіоналізму та збагачення їх технолого-методичного потенціалу.

У дослідженні використані методи аналізу, узагальнення, конкретизації, екстраполяції і моделювання досліджуваного процесу. Задля перевірки визначених теоретичних положень застосовано педагогічний експеримент з формування готовності майбутніх учителів природничих дисциплін до технолого-методичної діяльності та методи якісного, кількісного та статистичного аналізу.

Наукова новизна дослідження полягає у конкретизації мети та методологічних підходів до формування готовності до майбутніх учителів природничих дисциплін до технолого-методичної діяльності, здійсненні моделювання її організації як способу структурування змісту, способів, форм, технологій в системі професійної підготовки студентів до використання засобів технологізації освітнього процесу; виокремленні й обґрунтуванні педагогічних умов, що зумовлюють якість її впливу на професійне зростання студентів. З-поміж них: забезпечення культурно-технологічного освітнього середовища у закладі вищої освіти, активізація суб’єктної позиції кожного студента, надання свободи вибору ним технологічних завдань та інноваційних технологій; технолого-методичне забезпечення та психолого-педагогічний супровід оволодіння студентами технологічними знаннями, уміннями й навичками. Експериментально підтверджено ефективність системи підготовки студентів до технолого-методичної діяльності, використання інструментарію педагогічного дизайну і створення технічно-методичного забезпечення освітнього процесу.

Висновки. Унаслідок узагальнення результатів дослідження експериментально підтверджено, що продуктивність професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до технолого-методичної діяльності суттєво підвищується за рахунок обґрунтування, розробки теоретичних і методичних її основ та їх реалізації в спеціально створених педагогічних умовах в системі закладу вищої освіти.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ У КОНТЕКСТІ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2025-02-18T09:07:12+00:00

Мета статті – схарактеризувати особливості організації наукової діяльності майбутніх учителів-філологів у контексті досягнення глобальних цілей сталого розвитку (на прикладі філологічного факультету Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка).

Методологія. Для об’єктивного й системного висвітлення досліджуваної проблеми було застосовано кілька методів: аналіз законодавчої бази й наукової літератури з проблем досягнення цілей сталого розвитку й організації наукової діяльності студентів; порівняльно-зіставний – для окреслення наукових позицій різних вчених щодо порушеної проблеми; синтезу, систематизації та узагальнення – для формулювання висновків і рекомендацій щодо ефективної організації наукової діяльності майбутніх учителів-філологів у контексті реалізації цілей сталого розвитку; спостереження за освітнім процесом у закладах вищої освіти для з’ясування специфіки організації наукової діяльності студентів-філологів.

Здійснюване наукове дослідження ґрунтується на положеннях таких методологічних підходів: аксіологічного для ефективного досягнення глобальних цілей сталого розвитку й формування ціннісно-світоглядної сфери майбутніх учителів-філологів у процесі наукової діяльності; особистісно орієнтованого, що передбачав урахування особливостей кожного здобувача вищої освіти в процесі наукової діяльності; компетентнісного для врахування компетентностей, зафіксованих в освітньо-професійній програмі підготовки майбутніх учителів-філологів на відповідному освітньому ступені.

Наукова новизна. У статті окреслено особливості організації наукової діяльності майбутніх учителів-філологів у процесі їхньої професійної підготовки в закладі вищої освіти в контексті досягнення цілей сталого розвитку.

Висновки. Обґрунтовано, що організація наукової діяльності майбутніх учителів-філологів у контексті їхньої професійної підготовки має спрямовуватися на досягнення глобальних цілей сталого розвитку. Особливого значення вона набуває для реалізації цілі четвертої «Якісна освіта», що передбачає розвиток партнерських зв'язків між школами, університетами та іншими освітніми установами різних регіонів світу; планування та проведення інформаційної кампанії на підтримку якісної освіти; тематичне дослідження системи освіти та проблем доступу до неї в окремих регіонах чи країнах; планування та реалізацію проєктів з освіти на користь сталого розвитку на рівні факультету, університету чи населеного пункту; проведення заходів, присвячених популяризації науково-дослідної діяльності студентів – майбутніх учителів-філологів.

ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАГІСТРАНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 014 СЕРЕДНЯ ОСВІТА (МАТЕМАТИКА) У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ»

2025-02-14T12:45:39+00:00

У статті розглянуто особливості формування дослідницької компетентності студентів другого (магістерського) рівня спеціальності 014 Середня освіта (Математика) у процесі вивчення дисципліни «Основи наукової комунікації іноземною мовою». Автор аналізує значення навчальної дисципліни як обов’язкового компонента в структурі освітньої програми, яке дозволяє якісно формувати дослідницьку компетентність майбутніх учителів математики, що сприяє їхньому професійному зростанню успішному включенню у сучасний науковий простір.

Метою статті є визначення важливих змістових складових і методичних прийомів, які сприяють розвитку дослідницької компетентності у студентів-математиків шляхом формування навичок академічного письма англійською мовою, ознайомлення з процедурою підготовки грантових заявок і міжнародних наукових проєктів, апробації наукових результатів власних досліджень .

Методологія дослідження включає компетентнісний підхід до вивчення формування дослідницької компетентності майбутніх учителів. Теоретичні методи аналізу змісту освітньо-професійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик, науково-методичних публікацій дозволили систематизувати основні компоненти дослідницької компетентності. Емпіричні методи педагогічного спостереження за науково-дослідною роботою студентів дали змогу оцінити хід формування дослідницьких навичок магістрантів в процесі навчання.

Наукова новизна дослідження полягає у розробленні адаптованої методики формування дослідницької компетентності магістрантів, яка поєднує професійну підготовку майбутніх учителів математики з навичками англомовної наукової комунікації.

Висновки. Курс «Основи наукової комунікації іноземною мовою» є обов’язковим компонентом професійної підготовки магістрантів спеціальності 014 Середня освіта (Математика). Він сприяє інтеграції студентів до глобальної наукової спільноти через формування навичок написання наукових текстів англійською мовою, участі у грантових програмах і використання цифрових платформ для дослідницької діяльності. Аналіз змістових модулів курсу дозволив виділити його ключові особливості: розробку і презентацію академічних текстів, опанування віртуальних навчальних середовищ для досліджень і викладання, а також вивчення аспектів міжнародної академічної співпраці. Формування дослідницької компетентності є ефективним способом підготовки майбутніх учителів математики, здатних впроваджувати інновації у навчальний процес і відповідати викликам сучасного цифрового суспільства.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ПРОЄКТУ «АВТОРСЬКА ТЕКСТИЛЬНА ЛЯЛЬКА»

2025-02-18T09:17:19+00:00

Основне спрямування статті й мета роботи – опублікувати результати організації виконання проекту «Авторська текстильна лялька», що виконувався в рамках підготовки кваліфікаційної роботи бакалавра. Висвітлити матеріали аналізу технології виготовлення ляльки з текстильних матеріалів як виду традиційного декоративно-прикладного мистецтва. Оприлюднити пояснювальну записку до проєкту «Авторська текстильна лялька». Повідомити про результати виготовлення об’єкту проєкту. Представити методичні аспекти використання результатів виконання проєктної роботи учнями основної школи на уроках трудового навчання. Проблематика статті побудована на твердженні, що теорія та практика виготовлення ляльки з текстильних матеріалів представлена в широкому спектрі у позашкільній освіті й частіше в класичному варіанті, при цьому потенціал шкільної освіти може бути ефективно використаний для ознайомлення учнів з технологією виготовлення авторської текстильної ляльки саме на уроках трудового навчання з використанням сучасного інструментарію.

Методологія побудована на використанні класичних методів і за допомогою технології проєктного навчання, яка сприяє комплексному розвитку учнів, поєднуючи наукові та технологічні знання з творчістю, мистецтвом, культурними традиціями.

Новизна роботи: полягає в тому, що виготовлений виріб – «Авторська текстильна лялька» – може стати корисним об’єктом проєктно-технологічної діяльності для учнів 9 класу на уроках трудового навчання; детально розроблений увесь процес виготовлення виробу: від обґрунтування теми до підведення підсумків. Результати дипломного проєкту можуть бути використані вчителями трудового навчання та технологій, а також учнями загальноосвітніх закладів.

Висновки. Проведене дослідження і розробка документації дали розуміння того, що самостійне виготовлення авторської текстильної ляльки є вдалим з точки зору собівартості й маркетингу, надає чудову базу для творчого розвитку, можливість використати уяву і фантазію та отримати фантастичні вироби для прикраси оселі або одягу.

Даний проєкт може бути застосований не тільки окремо, а й у поєднанні з іншими, або як підготовча основа для наступного більш масштабного проєкту, наприклад, виготовлення корсету, або інших естетичних елементів одягу, чи міждисциплінарно пов’язаний з проєктною діяльністю учнів на уроках з історії України тощо.

ЗАСОБИ ВПЛИВУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

2025-02-14T13:29:08+00:00

Дистанційне навчання стало важливим аспектом освітньої системи в зв’язку з пандемією COVID-19 та війною. Перехід до цієї форми навчання спричинив нові вимоги як до учнів, так і до батьків, роль яких у навчальному процесі значно зросла. У статті висвітлені результати дослідження засобів впливу на ефективність навчання школярів. З’ясовано, як дистанційне навчання впливає на чуттєве сприйняття, усвідомлення і запам’ятовування учнями навчального матеріалу, яку роль при цьому відіграє увага, пам’ять, саморегуляція, самоконтроль та як їх активізувати. Особлива увага приділена ролі батьків у дистанційному навчанні, викликам та шляхам підвищення ефективності їх впливу на результати навчання.

Метою статті є дослідження засобів підвищення ефективності навчання учнів у дистанційних умовах та способів їх реалізації.

Методологія дослідження. В основу дослідження покладена концепція дистанційного навчання, висловлена в постановах Міністерства освіти і науки та постановах уряду про освіту. Для реалізації основних завдань дослідження на різних його етапах було використано комплекс теоретичних і емпіричних методів: теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення, систематизація; емпіричні – спостереження, бесіди, аналіз результатів діяльності учнів.

Наукова новизна полягає у з’ясуванні причин загальновизнаного зниження успішності учнів під час дистанційного навчання.

Висновки: у статті висвітлені результати дослідження засобів впливу на ефективність дистанційного навчання школярів. З’ясовано як дистанційне навчання впливає на чуттєве сприйняття, усвідомлення і запам’ятовування учнями навчального матеріалу, яку роль відіграє увага, пам’ять, саморегуляція, самоконтроль і оцінка навчальних досягнень учнів та як їх активізувати. Особливу увагу звертається на роль батьків у дистанційному навчанні та шляхи підвищення ефективності їх участі в його організації та контролі.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

2025-02-18T09:33:13+00:00

Вимушене використання дистанційного навчання у закладах освіти призводить до збільшення використання комп’ютерної техніки для налагодження двосторонньої взаємодії між учасниками освітнього процесу. Проведення навчальних занять здійснюється або частково, або повністю у віртуальному просторі відеоконференцій та на платформі електронних курсів. Це створює потребу перегляду традиційних методів навчання і їх трансформації до нових умов цифрового освітнього простору. У статті описано і обґрунтовано перелік дидактичних методів, які потребують оптимізації. Розкрито зміст цифровізації кожного методу навчання та описано методику їх застосування для підвищення ефективності проведення усіх етапів уроку у віртуальному просторі відеоконференції.

Мета статті – розкрити особливості використання цифрових технологій на уроках та модернізації традиційних методів навчання в умовах дистанційного навчання.

Завдання статті: 1) уточнити перелік дидактичних методів, які доцільно трансформувати; 2) визначити умови використання цифрових технологій на різних етапах уроку; 3) описати методику застосування методів навчання у віртуальному просторі відеоконференції.

Використані методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань у роботі застосовувалися такі методи дослідження: пошук, теоретичний аналіз та систематизація наукових праць та педагогічного досвіду з проблеми дослідження; інтерпретація та узагальнення результатів досліджень науковців; розроблення методичних рекомендацій.

Наукова новизна. Уточнено поняття «цифровізація методу навчання». Запропоновано нові цифрові інструменти для трансформації традиційних методів навчання до умов відеоконференції та дистанційної взаємодії між учасниками освітнього процесу.

Висновки. В умовах проведення навчальних занять за допомогою сервісів відеоконференцій, цифровізація методів навчання не є покращенням ефективності їх впливів на рівень досягнення учнями результатів навчання, що визначені навчальною програмою. Це необхідність оптимізації традиційних методів навчання до нових умов цифрового освітнього середовища відеоконференції. Доцільно впроваджувати під час дистанційного уроку нові методичні підходи проведення: опитування, показу наочності, організації спільної та індивідуальної творчої графічної роботи, пошуку нових розв’язків проблеми проєкту, проведення дискусії.

ВПЛИВ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ САМОРЕГУЛЯЦІЇ НА БІОМЕХАНІЧНІ ПОКАЗНИКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ З ЕЛЕМЕНТАМИ ЄДИНОБОРСТВ (КІКБОКСИНГУ)

2025-02-14T13:43:23+00:00

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці методики розвитку саморегуляції у старшокласників із використанням елементів єдиноборств у процесі фізичного виховання. Для оцінки ефективності цієї методики був застосований комп’ютерний стабілоаналізатор, який вимірював показники постуральної стійкості та координації рухів учнів. Результати дослідження засвідчили покращення біомеханічних параметрів, що підтверджує підвищення рівня саморегуляції та стресостійкості школярів.

Мета роботи ‒ теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка методики розвитку саморегуляції у старшокласників засобами єдиноборств у процесі фізичного виховання.

Методологія. У дослідженні поєднано теоретичні підходи та біомеханічні методи для оцінки впливу саморегуляції на координаційні здібності учнів у процесі фізичного виховання. Експериментальне навчання саморегуляції здійснюється через використання елементів єдиноборств, а для об'єктивної оцінки результатів застосовується комп'ютерний стабілоаналізатор «Стабілан-01-2». Це дозволяє вимірювати постуральну стійкість, координацію рухів та біомеханічні показники старшокласників, забезпечуючи комплексний підхід до аналізу ефективності методики.

Наукова новизна роботи полягає в розробці та експериментальній перевірці авторської методики розвитку саморегуляції старшокласників у процесі фізичного виховання з використанням елементів єдиноборств. Вперше доведено, що систематичне застосування елементів єдиноборств у фізичному вихованні сприяє підвищенню рівня саморегуляції та стресостійкості учнів, а також покращенню їхніх біомеханічних показників, зокрема постуральної стійкості, координації рухів і ефективності контролю тіла під час фізичних навантажень.

Висновки дослідження свідчать про те, що розроблена методика розвитку саморегуляції старшокласників із використанням елементів єдиноборств у процесі фізичного виховання є ефективною. Застосування елементів єдиноборств суттєво підвищує рівень саморегуляції, стресостійкості, постуральної стійкості та координаційних здібностей учнів. Отримані результати демонструють, що систематичне впровадження цієї методики покращує біомеханічні параметри рухів і сприяє загальному зміцненню психофізичного здоров'я старшокласників, що може бути корисним у навчально-виховному процесі сучасної школи.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ»

2025-02-10T10:22:44+00:00

У статті досліджено сучасні підходи до вдосконалення збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді в умовах воєнної агресії в Україні. Слід зазначити, що, враховуючи реалії сьогодення, поняття «здоров’язбережувальне освітнє середовище», яке об’єднує всі напрямки діяльності закладу вищої освіти щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я здобувачів, є надзвичайно актуальним.

У вирішенні цієї принципової проблеми велике значення має оздоровча діяльність сучасного закладу освіти. Тут закладається стрижень особистості, інтенсивно формуються основні соціальні установки, світоглядні основи, звички, розвиваються пізнавальні здібності, емоційно-вольова сфера, утверджуються різноманітні взаємини з навколишнім світом, життєві цінності, в тому числі здоров'я. Освітнє середовище, в основі якого лежать принципи збереження та зміцнення здоров’я здобувачів закладу та стимулювання позитивних процесів фізичного, інтелектуального, розумового та духовного розвитку особистості, назвали здоров’язбережувальним, а показниками його якості в системі освіти є динаміка стану здоров'я майбутніх фахівців, рівень підготовки та освіти. Рівень професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації до формування здоров’язбережувального освітнього середовища є пріоритетною складовою успішності закладу вищої освіти, ефективності використання нових засобів навчання, що сприяють збереженню здоров’я здобувачів і відповідають вимогам часу.

Мета статті: теоретично обґрунтувати сучасні підходи до визначення сутності поняття «здоров’язбережувальне освітнє середовище» в закладі вищої освіти, що полягає в активізації професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації.

Методологія. Систематизація та вивчення наукових публікацій, аналіз наукової та навчально-методичної літератури, Інтернет-джерел, розкриття основних визначень досліджуваної проблеми, узагальнення та висновки.

Наукова новизна полягає у визначенні та уточненні поняття «здоров’язбережувальне освітнє середовище», яке виступає як категорія, в якій втілюються та закріплюються досягнення здорового способу життя в напрямку оздоровчо-реабілітаційної роботи, їх розуміння, вміле використання, засвоєння та застосування в практичній діяльності, що сприяє ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації.

Висновки. Автор статті приходить до висновку, що аналіз різноманітних сучасних підходів та літературних джерел щодо розуміння сутності такого поняття, як «здоров’язберігаюче освітнє середовище», дає змогу стверджувати, що воно поєднує в собі сукупність певних умов і здоров'язбережувальні педагогічні технології. Гігієнічні, психолого-педагогічні, організаційні, лікувальні, еколого-рекреаційні, освітні, фізкультурно-реабілітаційні, які забезпечують, вдосконалюють та виховують культуру здоров’я сучасного майбутнього фахівця.

ОБҐРУНТУВАННЯ РОЛІ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

2025-02-10T10:47:37+00:00

У циклі загальнопрофесійної підготовки бакалаврів економічного профілю передбачається вивчення курсу вищої математики. Метою вивчення вищої математики є оволодіння студентами методологією загального наукового підходу до математичного моделювання та розвитку економічних систем, що у свою чергу слугує науковою основою подальших досліджень у професійній підготовці та майбутній професійній діяльності. Загальнорозвивальна функція вищої математики полягає у розвитку аналітичного, логічного, абстрактного мислення студентів.

Зокрема, у професійній підготовці майбутніх бакалаврів економічного профілю вивчення вищої математики створює наукову основу для вивчення спеціальних предметів таких як статистика, економетрія, теорія імовірності, теорія оптимального управління, мікро- і макроекономіка тощо.

Стаття актуалізує роль вищої математики як основоположного етапу професійної підготовки майбутніх бакалаврів економічного профілю до вивчення спеціальних фахових дисциплін та обґрунтовує її роль у формуванні особистісних якостей майбутніх спеціалістів.

Мета статті полягає в обґрунтуванні місця і ролі вивчення вищої математики у професійному становленні спеціалістів економічного профілю.

Методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення науково-педагогічної і навчально-методичної літератури та педагогічного досвіту); емпіричні (спостереження за навчальною діяльністю студентів, бесіди зі студентами, аналіз результатів навчальної діяльності студентів).

Наукова новизна: Доведено місце та роль вивчення вищої математики у професійній підготовці бакалаврів економічного профілю.

Висновки. Предмету «Вища математика» в освітній програмі підготовки бакалаврів економічного профілю належить основоположна наукова основа, що створює базу для оволодіння спеціальними предметами економічної підготовки та формуванню особистісних якостей майбутніх спеціалістів. Використання міжпредметних зв’язків вищої математики з дисциплінами економічного циклу сприятиме підвищенню мотивації студентів до оволодіння спеціальними дисциплінами.

СТАЖУВАННЯ ЯК ЗАСІБ ПРОФЕСІЙНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ З НАПРЯМКУ «ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»

2025-02-10T11:13:49+00:00

У статті розкрито проблематику та актуальність професійного зростання працівників освіти в сучасних умовах. Встановлені певні складнощі в професійній діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників. Доведена необхідність як внутрішнього, так і міжнародного стажування, як фактору професійного зростання, подальшого поглиблення та інтеграції в Європейський освітній простір. Визначені основні завдання та напрямки закордонного стажування, а саме: поступова інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір, вивчення напрямків наукової діяльності, встановлення стійких зв’язків з можливістю подальшої співпраці; вивчення системи освіти, досвіду організації освітньої, організаційної, методичної, наукової та виховної діяльності. Стосовно галузі «Лісове господарство» в статті на прикладі Національно університету біоресурсів і природокористування, розглянуто їх позитивний досвід співпраці та стажування в Німеччині, країні з сучасними технологіями, законодавством та багаторічними традиціями в галузі лісового господарства.

Мета роботи – доведення актуальності стажування працівників освіти як такого, та закордонного зокрема, що є важливим і необхідним чинником їх професійного зростання.

Методологія. Систематизація та вивчення наукових публікацій, аналіз наукової та навчальної літератури, інтернет-джерел, розкриття основних дефініцій проблеми, що вивчається, узагальнення та висновки.

Наукова новизна. Полягає у визначенні протиріч що виникли у сучасному педагогічному середовищі стосовно їх професійного зростання, та стають на заваді професійного удосконалення, та одночасному визначенні шляхів їх розв'язання, зокрема за допомогою стажування.

Висновки. Необхідність впровадження у навчальний процес новітніх педагогічних технологій, створення нових методів та форм навчання не можлива без постійного самовдосконалення викладача, який повинен постійно оновлювати свої компетентності в особистісно-професійній сфері (предметна галузь, новітні педагогічні технології, особистісні якості). Потужним інструментом для цього є стажування, зокрема закордонне.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ЕКСКУРСІЇ В РАМКАХ КУРСУ «ОСНОВИ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ»

2025-02-10T11:32:37+00:00

Робота присвячена аналізу організації та проведення виробничої екскурсії для студентів, які вивчають основи харчових технологій. У статті розглянуто поняття «навчальна екскурсія» та «виробнича екскурсія», визначені очікувані результати від впровадження в освітній процес виробничої екскурсії, як форми навчально-виховної роботи. Представлено етапи підготовки та проведення виробничих екскурсій, визначені умови їх реалізації. Проведено аналіз навчальної програми курсу «Основи харчових технологій», розглянуті підприємства харчової галузі регіону, визначені пропозиції щодо вибору підприємства для вивчення різних технологій. Проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів роботи.

Мета статті – вивчення особливостей методики організації та проведення виробничої екскурсії для студентів, які вивчають харчові технології.

Методологія дослідження. Наукове дослідження ґрунтується на використанні аналізу психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, спостереження за навчальним процесом студентів, опитування здобувачів освіти, а також аналіз та узагальнення отриманих результатів роботи.

Наукова новизна полягає в уточненні особливостей організації та проведення виробничих екскурсій на заняттях з «Основ харчових технологій». Охарактеризовано досвід вибору виробничого підприємства для якісного вивчення сучасних технологічних процесів харчової галузі.

Висновки. Виробнича екскурсія для навчальних закладів вищої освіти, які вивчають технології, сучасні технологічні процеси та новітнє обладнання є ефективною формою організації навчальної роботи студентів, яка сприяє формуванню та розвитку загальних та спеціальних фахових компетентностей, урізноманітнює навчальний процес, має позитивні відгуки від здобувачів освіти. Відвідування виробничих підприємств дозволяє досягати більш високих результатів під час освоєння освітньо-професійних програм підготовки студентів.

Перспективним напрямком дослідження проблем використання виробничих екскурсій на заняттях із харчових технологій вважаємо більш ґрунтовне дослідження методики організації та проведення віртуальних екскурсій.

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ «МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ» ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

2025-02-10T11:48:04+00:00

У статті встановлено, що формування професійної компетентності майбутніх фахівців швейного профілю відбувається через опанування освітніх компонентів через цикл дисциплін професійної підготовки до складу якого входить навчальна дисципліна «Матеріалознавство швейних виробів». Проаналізовано методичні особливості викладання освітнього компоненту «Матеріалознавство швейних виробів» у професійній підготовці студентів швейного напрямку.

Мета статті – розкрити методичні аспекти викладання освітнього компоненту «Матеріалознавство швейних виробів» освітньо-професійної програми підготовки першого бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності 015 «Професійна освіта» за профілем підготовки в межах спеціалізації «Технологія виготовлення виробів легкої промисловості».

Методологія дослідження включає загально-теоретичні методи: аналіз та синтез науково-педагогічної літератури, офіційних і нормативних документів; порівняння та узагальнення поглядів науковців на проблему; емпіричні: спостерігання за освітнім процесом, інтерпретація та узагальнення результатів; проєктування змісту і методики викладання освітнього компоненту у професійній підготовці студентів.

Наукова новизна полягає у конкретизації змісту навчального компоненту «Матеріалознавство швейних виробів» для отримання здобувачами професійної освіти високоякісних знань, формування професійних компетентностей і розвитку фахових важливих якостей.

Висновки. Доведено, що моделювання змісту дисциплін професійної освіти відбувається відповідно до соціального замовлення суспільства шляхом вирішення освітніх і виробничих завдань, що сприяє випереджальній практиці впровадження в діяльність закладів освіти новітніх методів навчання і виробництва, спрямованих на підвищення рівня професійної підготовки майбутніх фахівців.

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ АСПІРАНТІВ БІОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

2025-02-10T12:04:53+00:00

У статті розглянуто методологічні аспекти підготовки та проведення наукових досліджень аспірантами біологічних спеціальностей. Висвітлено основні етапи науково-дослідної діяльності, зокрема формулювання проблеми, вибір методів дослідження, планування експериментів, обробка та аналіз даних, а також публікація результатів. Проаналізовано виклики, з якими стикаються аспіранти під час наукової роботи, такі як доступ до сучасного обладнання та підтримка з боку наукових керівників. У статті подано рекомендації щодо вдосконалення методологічної підготовки молодих науковців, що має сприяти підвищенню якості їхніх досліджень та професійного зростання.

Метою статті є аналіз методологічних підходів до науково-дослідної роботи аспірантів-біологів, визначення основних етапів дослідження та викликів, з якими вони стикаються, а також формування рекомендацій для вдосконалення методологічної підготовки у процесі їхнього навчання.

Методологія дослідження базується на використанні системного підходу, що поєднує теоретичні та емпіричні методи. Зокрема для досягнення мети статті було використано такі методи: аналіз літературних джерел з методології біологічних досліджень та організації науково-дослідної діяльності аспірантів, що дозволило вивчити існуючі підходи та виклики; метод порівняння – для аналізу ефективності різних методів дослідження, що застосовуються у біології, та їхнього впливу на якість наукової роботи; експертне опитування – включення досвіду наукових керівників для виявлення проблемних аспектів підготовки аспірантів і можливих способів їх подолання; анкетування – включення досвіду аспірантів; метод систематизації та узагальнення – для структурування та формування основних рекомендацій щодо вдосконалення методологічної підготовки аспірантів.

Наукова новизна роботи полягає у системному аналізі методологічних аспектів підготовки аспірантів у біологічній галузі, який включає оцінку впливу методологічних знань на якість наукових результатів і виявлення ключових методів, що сприяють підвищенню ефективності дослідницької діяльності. У статті також вперше запропоновано рекомендації щодо вдосконалення підготовки аспірантів із акцентом на міждисциплінарні дослідження, що є актуальним напрямом розвитку сучасної біології.

Висновки. Методологічна підготовка аспірантів біологічних спеціальностей є невід'ємною частиною їхньої професійної підготовки та запорукою успішної наукової діяльності. Системний підхід до організації досліджень, підтримка з боку наукових керівників і доступ до сучасного обладнання є ключовими факторами ефективної роботи молодих науковців. Запропоновані в статті рекомендації щодо вдосконалення методологічної підготовки можуть бути корисними для освітніх закладів, які готують аспірантів, оскільки сприятимуть підвищенню якості їхніх досліджень і розширенню можливостей для подальшого розвитку в галузі біології.

ОРІЄНТАЦІЙНО-УСТАНОВЧИЙ ЕТАП ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОЇ КОМУНІКАТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТІВ МИСТЕЦТВ НА ЗАСАДАХ АКМЕ-ГЕРМЕНЕВТИЧНОГО ПІДХОДУ: МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

2025-02-10T12:17:26+00:00

Статтю присвячено висвітленню дослідно-експериментальних заходів орієнтаційно-установчого етапу методики формування у студентів факультетів мистецтв музично-виконавської комунікативності на засадах акме-герменевтичного підходу.

Мета роботи – теоретично обґрунтувати та розкрити зміст методичного інструментарію, розробленого й упровадженого на орієнтаційно-установчому етапі методики формування в студентів факультетів мистецтв музично-виконавської комунікативності.

Методологія. Методологічне підґрунтя для розв’язання проблеми формування музично-виконавської комунікативності спирається на засади та принципи акме-герменевтичного підходу, що обумовило застосування теоретичних методів узагальнення, абстрагування, конкретизації, компаративного аналізу тощо, необхідних для герменевтичного осмислення проблематики дослідження.

Наукова новизна полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробленні комплексного методичного інструментарію для орієнтаційно-установчого етапу експериментальної методики на засадах акме-герменевтичного підходу.

Висновки. Зроблено висновки про те, що на підставі проведеного компаративного аналізу отриманих статистичних даних під час контрольного та формувального експериментів щодо сформованості мотиваційно-інформаційного структурного компонента на І орієнтаційно-установчому етапі спостерігається впевнений підйом висхідної динаміки статистичних результатів щодо сформованості мотиваційно-інформаційного компонента в експериментальних групах на професійному (високому) та достатньому (середньому) рівнях співставно із відповідними статистичними результатами на цих рівнях в контрольних групах.

Закцентовано увагу на тому, що основу методичного інструментарію, застосованого на орієнтаційно-установчому етапі розробленої методики складають методи мотивації мистецького навчання, інтегровані зі словесними, інтерактивними, ігровими методами, методами навчальних дискусій тощо.

Після успішного упровадження й перевірки ефективності методичного інструментарію, змодельованого для І орієнтаційно-установчого етапу, подальшого вивчення набувають питання розроблення методичного інструментарію для наступних етапів експериментальної методики формування музично-виконавської комунікативності на засадах акме-герменевтичного підходу.

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ СТУДЕНТІВ ЯК КРИТЕРІЙ ОСВОЄННЯ СПОРТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ В КОМПЛЕКСНОМУ ПІДХОДІ ДО ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ

2025-02-10T13:18:06+00:00

Актуальність статті зумовлена формуванням інформаційної культури та грамотності студенті, що розширює вплив на молодь засобів масової інформації й обумовлюється необхідністю особистісно-орієнтованого підходу до розвитку критичного мислення студентів, становленню захисного механізму до значного впливу засобів масової інформації. Без глибокого і всебічного оволодіння обсягами і потоками інформації, які весь час зростають, соціальний розвиток суспільства неможливий.

Мета роботи. Проаналізувати зміст інформаційної культури як важливого аспекту вищої освіти для студентів факультету фізичного виховання.

Наукова новизна. Полягає у вдосконаленні методології і стратегії відбору змісту, методів і організаційних форм навчання й виховання, що відповідають завданням розвитку майбутнього вчителя в умовах інформаційного суспільства.

Висновки: спортивним педагогам важливо застосовувати ІТ у професійній діяльності, оскільки це оптимізує навчально-виховний процес, раціоналізує роботу викладача, прискорює обробку різних даних, створює умови для розробки програм фізичного виховання та навчально-тренувального процесу.

Більшість випускників не готові до застосування ІТ у майбутній професійній діяльності, оскільки в навчальних планах закладів вищої освіти, зокрема факультету фізичного виховання відсутні курси, які б готували до такої діяльності.

Оволодіння інформаційною культурою передбачає пошук, аналіз, генералізацію інформації, навички роботи з посібником, підручником та іншими джерелами інформації.

Надалі слід об’єднати ресурси закладів вищої освіти із профілю фізичного виховання і спорту на предмет створення єдиної електронної бази даних із метою подальшої інтеграції до освітніх європейських вимог.

АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГІЙ

2025-02-10T13:34:27+00:00

У статті проаналізовано можливі варіанти застосування технологій штучного інтелекту задля підвищення ефективності педагогічної діяльності. Увагу зосереджено на специфіці роботи вчителя трудового навчання та технологій. Розглянуто, які є переваги і недоліки застосування інструментів ШІ в технологічній освіті. Здійснено аналіз можливостей технологій ШІ для планування й організації освітнього процесу, а також для створення різноманітних дидактичних матеріалів.

Метою статті є аналіз можливостей практичного застосування інструментів штучного інтелекту у професійній діяльності вчителя трудового навчання та технологій з метою підвищення ефективності планування й організації освітнього процесу та розробки дидактичних засобів.

Методологія дослідження: обумовлена процесом цифровізації освіти і ґрунтується на застосуванні діяльнісного, особистісного та інформаційного підходів. Під час дослідження використано такі загальнонаукові методи, як аналіз і систематизація наукових публікацій і педагогічного досвіду з теми дослідження, інтерпретація та узагальнення результатів.

Наукова новизна полягає у виявленні можливостей застосування сервісів на основі штучного інтелекту щодо підвищення ефективності педагогічної діяльності вчителя трудового навчання та технологій.

Висновки. Сучасні технології штучного інтелекту стрімко проникли в сферу освіти і спричинили значні зміни як в навчальній діяльності здобувачів, так і в роботі педагогів. Процес упровадження ШІ в освіту має свої позитивні та негативні сторони. Головною позитивною стороною є те, що вчитель отримує нові можливості, здобуває ефективного віртуального помічника, який здатен суттєво підвищити продуктивність його роботи. Сервіси на основі ШІ значно пришвидшують процес планування занять, розробки практичних завдань, створення різноманітного навчального контенту (презентацій, інструкцій, технологічних карт, зображень, робочих аркушів, скрайбінгу, історій тощо), складання контрольних матеріалів. Окрім того вони є потужним мотиваційним ресурсом для сучасних учнів, сприяють підвищенню емоційності навчального процесу та його гейміфікації.

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН ТЕХНІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

2025-02-10T13:52:05+00:00

У статті проаналізовано стан вищої освіти, яка стрімко прямує в напрямку змішаного навчання. Виявлено, що змішана модель навчання – це модель використання розподілених інформаційно-освітніх ресурсів в стаціонарному навчанні із застосуванням елементів дистанційного навчання. Досліджено можливості вивчення технічних предметів в умовах змішаного навчання. Особливу увагу приділено реалізації проектної методики на заняттях з курсу «Технологічний практикум». Розглядаючи переваги та ризики, з якими можна зіткнутися при змішаній формі навчаннями, ми розкрили потенціал проектної методики навчання при вивченні дисциплін технічного спрямування в умовах змішаного навчання та особливості виконання проектів на різних етапах проектування. Окреслено створення умов для ефективного проходження навчального процесу з використанням спеціалізованих програмних засобів для засвоєння теоретичних знань та практичних умінь.

Мета роботи – аналіз переваг та недоліків змішаної моделі навчання та можливості ефективного застосування її для вивчення предметів технічного спрямування.

Наукова новизна. Полягає у винайденні протиріч, які утворилися на сучасному етапі існування освіти, що ускладнює комунікацію між ланками навчального процесу.

Висновки. Змішана форма навчання в сучасних реаліях може бути ефективною та нести в собі великий потенціал при вивченні навчальних курсів технічного спрямування, саме тому ми розглядаємо її, як модель для всебічного розвитку студентів, яка підвищує рівень самостійності, дозволяє закладати більше інформації в певні курси та розвивати здатність до самоосвіти.

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИХ ПАЛАТ

2025-02-12T13:37:47+00:00

У статті визначено сутність проблем використання інформаційних технологій в освітній діяльності регіональних торгово-промислових палат; розглянуто особливості пріоритетних зон застосування інформаційних технологій в освітній діяльності бізнес-структур. Охарактеризовано практичний досвід здійснення освітньої діяльності регіональними торгово-промисловими палатами України. У статті підкреслено важливість визначення нових тенденцій та перспектив використання інформаційних технологій в освітній діяльності регіональних торгово-промислових палат.

Мета статті – проаналізувати теоретико-практичні основи використання інформаційних технологій в освітній діяльності регіональних торгово-промислових палат.

Методологія. Методологія нашого дослідження ґрунтується на використанні комплексу загальнонаукових методів, які забезпечують інтегративний підхід щодо аналізу використання інформаційних технологій в освітній діяльності та узагальнення досвіду створення ефективних ділових подій в інформатизації бізнесу щодо підвищення кваліфікації фахівців.

Наукова новизна полягає у комплексному підході до використання глобального інформаційно-комунікативного простору в інтеграції освіти і бізнесу, визначенні перспектив та інноваційних алгоритмів електронної культури в діяльності регіональних торгово-промислових палат, які виступаючи в ролі бізнес-асоціацій, зможуть зайняти активну позицію посередника між бізнесом і освітою та сприяти розвитку освітньої, економічної та ділової атмосфери в Україні.

Висновки. Для підвищення якості освітнього процесу інформаційні технології відкривають нові можливості та, за відповідних умов, значно підвищують мотивацію до навчання. Інформаційні технології в освітній діяльності є важливим етапом розвитку сучасного бізнесу. Ведення підприємницької діяльності вимагає від керівників бізнес-структур бути освіченими та кваліфікованими. Відповідно освітня діяльність торгово-промислових палат з використанням інформаційних технологій є невід’ємною частиною розвитку бізнесу. В ході аналізу діяльності регіональних торгово-промислових палат визначені основні напрямки освітньої діяльності: учбові заняття з метою отримання практичного досвіду; інтерактивні тренінги з питань управління підприємством; тренінги та вебінари з різноманітних тем; бізнес-бранчі; участь у нетворкінгах для обміну досвідом; консультаційний супровід компаній; підвищення кваліфікації спеціалістів та керівництва; навчання підприємців-початківців у досвідчених бізнесменів. Подальший розвиток інформаційних технологій в освітній діяльності передбачає деякі ключові виклики: «цифровий розрив», захист даних, перевантаження інформацією.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІН ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ

2025-02-12T13:48:26+00:00

У статті досліджується процес формування професійних компетентностей майбутніх учителів технологій відповідно до вимог Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти».

Мета дослідження – визначити можливості освітніх компонентів електротехнічного профілю у формуванні професійних компетентностей вчителя технологій відповідно до Професійного стандарту.

Методологія дослідження включає загальнотеоретичні методи: аналіз і синтез нормативної та педагогічної літератури з проблеми дослідження; порівняння, систематизація, узагальнення, інтерпретація наявних теоретичних підходів та емпіричних результатів; аналітична індукція як прийом для формування універсальних тверджень про суть та особливості організації занять з дисциплін електротехнічного профілю з метою формування професійно важливих компетентностей відповідно до нового Професійного стандарту.

Наукова новизна. Визначено (в першому наближенні) можливості формування професійних компетентностей у майбутніх учителів технологій на заняттях з дисциплін електротехнічного профілю відповідно до вимог Професійного стандарту.

Висновки. Провівши аналіз можливостей дисциплін електротехнічного профілю для формування компетентностей, знань, умінь та навичок, комунікації, які викладені у Професійному стандарті «Вчитель закладу загальної середньої освіти», можна стверджувати наступне: 1. Структура, зміст Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» суттєво відрізняється від попереднього, що вимагає перегляду змісту освітніх компонентів спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) на відповідність вимогам професійного стандарту. 2. Реалізація змісту освітніх компонентів електротехнічного профілю створює основу для формування професійних компетентностей вчителя технологій відповідно до Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти». 3. Необхідно удосконалити існуючі та ввести нові методи роботи зі студентами на заняттях з дисциплін електротехнічного профілю з метою більш повного та ґрунтовного формування професійних компетентностей майбутніх учителів технологій. 4. При очній формі навчання сформувати професійно важливі знання, уміння та компетентності є більше можливостей, ніж при дистанційній. Відповідно, надзвичайно важливим є пошук нових методів організації занять з дисциплін електротехнічного профілю, які б у більшій мірі формували професійно важливі компетентності майбутніх учителів технологій відповідно до вимог Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти».

ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕС ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ

2025-02-13T08:47:04+00:00

У статті висвітлюється проблема використання інтерактивних технологій в системі професійно-технічної освіти, зокрема в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців транспортної галузі. Розкрито значущість інтерактивних технологій як потужного джерела підвищення якості вивчення фахових дисциплін у ЗПТО завдяки яскравості, виразності та інформаційної цінності візуально-слухових образів, що відтворюють емоційне тло педагогічного процесу. Зазначено, що підвищення ефективності використання цих технологій в освітньому процесі ЗПТО є важливим завданням для педагогів в нинішній час.

Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування важливості використання інтерактивних технологій в освітньому процесі ЗПТО, а разом з тим якісної професійної підготовки майбутніх висококваліфікованих фахівців транспортної галузі для їхньої подальшої професійної діяльності.

Методологія дослідження полягає у використанні загальнонаукових методів, а саме: аналітичного, індуктивного, дедуктивного та зіставного з метою вивчення досвіду вітчизняних та зарубіжних науковців з обраної проблематики, а також визначення розробленості даної проблеми та перспектив її подальшого дослідження.

Наукова новизна полягає в аналізі та впровадженню конкретних інтерактивних технологій (наприклад, симулятори, віртуальна реальність, інтерактивні тренажери тощо), які раніше не використовувались або використовувались обмежено в транспортній галузі.

Висновки. Отже, використання інтерактивних технологій дозволяє адаптувати процес навчання в ЗПТО до сучасних вимог і викликів транспортної галузі, підвищує мотивацію учнів та забезпечує гнучкість у процесі здобуття знань. Дослідження підтвердили, що учні, які проходять підготовку з використанням інтерактивних методів, демонструють кращі результати під час навчання та готовність до вирішення реальних професійних завдань. Таким чином, впровадження інтерактивних технологій є важливим напрямом розвитку професійно-технічної освіти, що сприятиме формуванню висококваліфікованих кадрів для транспортної галузі, готових до швидкої адаптації та вирішення актуальних завдань в умовах мінливих технологічних вимог.

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2025-02-17T08:26:34+00:00

Мета роботи. Метою роботи є дослідження сучасних підходів до національно-патріотичного виховання дітей та молоді в закладах освіти в умовах воєнного стану, а також визначення ефективних методів та форм його реалізації на різних рівнях освіти.

Методологія. У дослідженні використано методи аналізу наукової літератури, нормативно-правових документів у сфері освіти та національно-патріотичного виховання, а також узагальнення практичного досвіду педагогів-науковців щодо впровадження патріотичного виховання в умовах воєнного стану.

Наукова новизна. Наукова новизна роботи полягає в узагальненні та систематизації сучасних методів і підходів до національно-патріотичного виховання дітей та молоді в умовах воєнного стану, а також в акцентуванні ролі закладів освіти у формуванні патріотичної свідомості підростаючого покоління.

Висновки. Національно-патріотичне виховання є ключовим фактором у формуванні свідомих та відповідальних громадян України, особливо в умовах воєнного стану. Системне та безперервне виховання патріотизму серед молодого покоління на всіх рівнях освіти, від дошкільної до вищої та позашкільної, є необхідним. Це передбачає не лише вивчення історії та культури України, але й активне залучення здобувачів освіти до діяльностей, що розвивають національну свідомість, моральні цінності та готовність захищати і розбудовувати свою країну. Національно-патріотичне виховання має вирішальне значення для формування інформованих та відповідальних громадян, глибоко пов’язаних з історією, культурою та цінностями своєї країни. Виховуючи почуття гордості та лояльності у молоді, заклади освіти можуть сприяти створенню міцного фундаменту для відданого та свідомого громадянства. Саме завдяки цій освіті майбутні покоління зможуть продовжувати підтримувати та плекати традиції та цінності, які визначають їхню країну.

СУСПІЛЬНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ФОРМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

2025-02-17T08:51:09+00:00

Стаття присвячена аналізу інноваційної суспільно орієнтованої форми навчання. Зокрема у статті розкрито сутність поняття «суспільно орієнтоване навчання», проаналізовано переваги такого навчання в процесі фахової підготовки майбутнього педагога. Висвітлено особливості впровадження суспільно орієнтованого навчання в освітній процес підготовки майбутніх педагогів.

Метою статті є аналіз особливостей суспільно орієнтованого навчання як інноваційної форми фахової підготовки майбутніх педагогів.

Методологія. Під час дослідження використано загальнонаукові методи такі, як аналіз наукової літератури, інтернет-джерел, що висвітлюють концепцію суспільно орієнтованого навчання, його переваги; систематизація та узагальнення, які дозволили зробити висновки отриманих результатів.

Наукова новизна полягає в уточненні сутності поняття «суспільно орієнтоване навчання»; визначенні суспільно орієнтованого навчання як важливого інструменту для фахової підготовки майбутніх педагогів; обґрунтуванні необхідності впровадження суспільно орієнтованого навчання в педагогічну освіту. Також зазначено, що суспільно орієнтоване навчання – це інноваційна форма навчання, яка орієнтована на формування у майбутніх педагогів почуття відповідальності за свій внесок у розвиток суспільства.

Висновки. Суспільно орієнтоване навчання сприяє формуванню у майбутніх педагогів глибокого розуміння їхньої ролі в суспільстві та відповідальності за свої вчинки. Студенти вчаться розуміти соціальні проблеми. Суспільно орієнтоване навчання є важливим аспектом сучасної педагогічної освіти, оскільки сприяє формуванню свідомих та відповідальних громадян, здатних брати активну участь у вирішенні проблем суспільства, відповідати на виклики сьогодення. Успішне впровадження суспільно орієнтованого навчання є важливим кроком, що може значно підвищити якість педагогічної освіти та позитивно вплинути на суспільство. Отже, суспільно орієнтоване навчання надає можливість пов'язувати процес формування педагогічних компетентностей у студентів з елементами громадянського суспільства і, таким чином, сприяють розвитку навичок, пов'язаних із цінностями громадянського суспільства.

ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІСТУ ДИСЦИПЛІНИ «СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ» ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ

2025-02-17T09:00:41+00:00

Мета роботи – обґрунтування змісту дисципліни «Сучасні інформаційні технології у наукових дослідженнях» для підготовки докторів філософії, що має на меті формування у здобувачів необхідних навичок роботи з сучасними інформаційними технологіями у проведенні наукових досліджень, аналізі даних та ефективному представленні результатів.

Методологія. У дослідженні використані методи аналізу і систематизації наукових публікацій, педагогічного досвіду, а також спостереження за освітнім процесом. Це дало можливість визначити структуру та тематичне наповнення дисципліни, відповідно до потреб здобувачів наукового ступеня.

Наукова новизна. Запропоновано структуру дисципліни, що складається з семи основних тем, кожна з яких розвиває критично важливі компетенції для сучасного науковця. Тематика охоплює такі аспекти, як використання програмного забезпечення для роботи з текстом, аналіз та візуалізація даних, мультимедійні технології для презентації результатів, основи штучного інтелекту, хмарні сервіси та робота з інформаційними ресурсами Інтернету. Особливий акцент робиться на етичних питаннях застосування штучного інтелекту та використанні інноваційних інструментів у науковій діяльності.

Висновки. Дисципліна «Сучасні інформаційні технології у наукових дослідженнях» є важливим компонентом підготовки докторів філософії, який враховує сучасні тенденції наукової діяльності та швидкі зміни в інформаційному середовищі. Програма дисципліни сприяє розвитку у здобувачів навичок, що забезпечують їхню конкурентоспроможність та підвищують якість наукових досліджень. Інтеграція знань із сучасних інформаційних технологій дозволяє аспірантам опанувати інструменти, які підвищують ефективність обробки великих обсягів даних, а також сприяє їх інтеграції у світовий науковий простір. Запропонована структура дисципліни може стати основою для підготовки науковців, здатних адаптуватися до технологічних викликів та інновацій у своїй професійній діяльності, тим самим підвищуючи конкурентоспроможність української науки.

ТЕМА «НОВОГО ВИХОВАННЯ» У НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЯХ ЛОРЕНСО ЛУЗУРІАГИ 1920-Х РОКІВ

2025-02-17T09:16:09+00:00

Компаративно-педагогічний напрям дослідження у наукових публікаціях Лоренсо Лузуріаги 1920-х років залишався провідним. Увага педагога дедалі більше сконцентровувалася на ідеї «нового виховання» та вивченні досвіду європейських та північноамериканських «нових шкіл».

Мета роботи передбачає вивчення педагогічної спадщини Лоренсо Лузуріаги, його наукових публікацій 1920-х років; аналіз пояснень та інтерпретацій феномена «нового виховання» іспанським педагогом.

Методологія. У ході дослідження педагогічної спадщини Лоренсо Лузуріаги використовувалися як загальнонаукові методологічні підходи – системний, проблемний, так і конкретно-наукові – парадигмально-педагогічний, порівняльно-педагогічний, проблемно-історичний, біографічний та герменевтичний підходи. Основними методами дослідження були педагогіко-ретроспективний, порівняльно-зіставний, метод герменевтики.

Наукова новизна. У статті показано, що в наукових публікаціях Лоренсо Лузуріаги 1920-х років були підняті значимі питання стосовно феномена «нового виховання».

Висновки. У педагогічних працях Лоренсо Лузуріаги 1920-х років було детально простежено генезу феномена «нового виховання», описано досвід європейських (переважно німецьких) та північноамериканських «нових шкіл». Освітянинові найзначнішими видавалися праксеологічні педагогічні смисли явища «нового виховання», тобто він розумів можливість якого-небудь педагогічного змінення тільки в умовах організації «активної дії», діяльності людини. У наукових публікаціях Лоренсо Лузуріаги 1920-х років повною мірою втілилися його націленості на реформаторські педагогічні ідеї та практику «нового виховання».

ІДЕЯ «ПРОСВІТНИЦЬКОГО РЕГЕНЕРАЦІОНІЗМУ» В ІСПАНСЬКОМУ ЧАСОПИСІ «СУЧАСНА ШКОЛА» (1899–1904 РОКИ)

2025-02-17T09:27:56+00:00

Часопис «Сучасна школа» був одним із провідних педагогічних періодичних видань в Іспанії у 1891–1934 роках. Наприкінці 1890-х – на початку 1900-х років він став справжнім провісником ідеї «просвітницького регенераціонізму».

Мета роботи передбачає вивчення контенту іспанського часопису «Сучасна школа» та аналіз відображення ідеї «просвітницького регенераціонізму» в публікаціях іспанських педагогів 1899–1904 років.

Методологія. У ході дослідження змісту іспанського часопису «Сучасна школа», який видавався на межі ХІХ – ХХ століть, використовувалися загальнонаукові методологічні підходи – системний, структурно-функціональний, проблемний, а також конкретно-наукові підходи: парадигмально-педагогічний, порівняльно-педагогічний, проблемно-історичний, герменевтичний. Основними методами дослідження були педагогіко-ретроспективний, порівняльно-зіставний, метод герменевтики.

Наукова новизна. У статті показано, що ідея «просвітницького регенераціонізму» була ключовою в іспанському часописі «Сучасна школа» у 1899–1904 роках.

Висновки. Одне з провідних педагогічних періодичних видань у Королівстві Іспанія – журнал «Сучасна школа» – наприкінці 1890-х – на початку 1900-х років стало захисником та поширювачем ідеї «просвітницького регенераціонізму». Іспанські педагоги доводили, що, передусім розвиваючи освітню сферу в країні, розбудовуючи систему національної освіти, долаючи масову неграмотність населення, держава зможе стати на шлях відродження, оновлення та піднесення.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ «ДИЗАЙН МИСЛЕННЯ» У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ГАЛУЗІ ОСВІТА / ПЕДАГОГІКА

2025-02-17T09:41:15+00:00

У статті розглянуто інтерактивну технологію «дизайн-мислення» як ефективний інструмент для формування загальних і професійних компетентностей аспірантів спеціальності «Освіта / Педагогіка». Автори аналізують п’ять основних етапів дизайн-мислення – емпатію, визначення проблеми, ідеацію, прототипування та тестування – як універсальний підхід до навчання, спрямований на розвиток критичного мислення, творчого підходу до вирішення завдань та командної роботи. Увага приділяється практичному впровадженню цієї технології в навчальний процес у курсі «Іноземна мова у науково-педагогічному спілкуванні», її значенню для адаптації аспірантів до сучасних суспільних викликів.

Метою статті є обґрунтування значення інтерактивних технологій у контексті компетентнісного підходу та визначення ролі дизайн-мислення для розвитку загальних і фахових компетентностей аспірантів. Робота висвітлює переваги застосування дизайн-мислення у вищій освіті, зокрема для підготовки здобувачів третього рівня освіти в умовах сучасних запитів ринку праці.

Методологія дослідження передбачає міждисциплінарний підхід, що поєднує аналіз освітніх програм, педагогічні спостереження та опитування здобувачів освіти. Теоретичні методи дозволили систематизувати ключові компоненти дизайн-мислення, а емпіричні методи застосувати цю технологію в навчальному процесі та оцінити її ефективність у навчальному процесі.

Наукова новизна роботи полягає у системному аналізі міжнародного досвіду впровадження дизайн-мислення та адаптації цієї технології до умов вітчизняної освіти. Дослідження показало, що інтерактивна технологія «дизайн-мислення» є ефективним засобом формування інноваційного мислення та професійних навичок, сприяє розвитку гнучкості, адаптивності та творчого потенціалу аспірантів.

Висновки Використання інтерактивної технології «дизайн-мислення» у вищій освіті дозволяє забезпечити комплексний розвиток професійних і загальних компетентностей майбутніх викладачів. Ця методологія сприяє формуванню інноваційного мислення, зосереджуючи увагу на вирішенні практичних завдань у контексті сучасних вимог ринку праці. Важливо, що технологія стимулює творчий підхід до навчання, розвиток гнучкості, навичок командної роботи та критичного аналізу. Інтеграція дизайн-мислення у навчальний процес дозволяє розширити межі традиційного навчання, поєднуючи теоретичні знання із практичними навичками. Висновки дослідження підтверджують ефективність застосування цієї технології для підготовки конкурентоспроможних спеціалістів, здатних ефективно впроваджувати інновації, адаптуватися до сучасних викликів та здійснювати міждисциплінарну співпрацю у професійній діяльності.

ПОГЛЯДИ ВИКЛАДАЧІВ ЧЕРНІГІВСЬКОГО КОЛЕГІУМУ (1700 – 1786) НА НАВЧАННЯ ТА РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ

2025-02-17T09:49:59+00:00

Мета статті – проаналізувати зміни в освітніх процесах, які відбулися в середовищі Чернігівського колегіуму протягом XVIII ст. через призму поглядів його викладачів.

Методологія. Методологічною основою дослідження є історико-хронологічний підхід, який допомагає виявленню освітніх змін на певному історичному етапі у тісному зв’язку з конкретними історичними умовами і в хронологічній послідовності та культурологічний підхід, який сприяє пошуку та аналізу теоретичних і практичних надбань викладачів одного з духовних освітніх закладів Чернігівщини XVIII ст. Відповідно, в дослідженні використовуються ретроспективний, хронологічно-системний, проблемно-пошуковий методи, історико-педагогічний аналіз літературних джерел.

Наукова новизна роботи полягає у спробі оцінити якісно нові освітні процеси та становище освітнього середовища у Чернігівському колегіумі та виокремити ключові реформаторські погляди викладачів даного закладу освіти.

Висновки. Чернігівський колегіум утворився в часи відносної стабілізації політичних процесів у козацькій державі. Його освітні традиції формувалися під впливом традицій Києво-Могилянської академії та західноєвропейських закладів освіти. У структурі освітнього середовища колегіуму можна простежити впровадження практик гуманістичної школи та європейського докласичного університету та, відповідно, відображення глибинних культурних процесів, які відбувалися у Західній та Центральній Європі.

Під впливом європейських культурних традицій формувалися й погляди викладачів колегіуму на реформування освітнього простору закладу освіти. Очевидним є той факт, що в колегіумі відбувалося не просто запозичення культурних форм, але й їх успішна адаптація та поєднання з місцевими традиціями. Відтак, духовний навчальний заклад Чернігова став одним із особливих культурно-освітніх феноменів XVIII століття.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ В КУРСАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ ПРАКТИЦІ В УКРАЇНІ

2025-02-17T09:58:57+00:00

Викладання англійської мови для професійного спілкування у широкому розумінні має на меті допомогти студентам закладів вищої освіти ефективно взаємодіяти англійською мовою у потенційному професійному середовищі на міжнародному ринку праці. Через безпрецедентні обставини розв'язаної Росією війни проти України та токсичність світової інформаційної екосистеми вміння оцінювати джерела інформації, багато з яких є англомовними, виявляти фіктивні новини та маніпуляції, а також приймати зважені рішення стали важливими і навіть життєво необхідними для будь-якого молодого фахівця. Водночас переважна більшість студентів немовних спеціальностей володіють англійською мовою на рівні А2-В1, що не є достатнім для роботи з сучасними автентичними джерелами інформації в Інтернеті. Навіть якщо їм вдається зрозуміти зміст повідомлення, їм бракує здатності критично його сприймати.

Ця стаття є узагальненням досвіду навчання медіаграмотності в курсі англійської для професійного спілкування в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Проходячи відкритий онлайн курс «Англійська мова для медіаграмотності»«на платформі Coursera, учасники проєкту мали змогу сформувати спільне розуміння змісту статей та останніх новин з мережі Інтернет завдяки обговоренню та спільному аналізу онлайн-статей та останніх новин під керівництвом викладача-фасилітатора, який міг не лише швидко ліквідувати мовні прогалини, але й ставити критичні запитання, щоб допомогти студентам осмислити матеріал, а також пояснити особливості медіатексту як жанру, та створити основу для аналізу.

Метою цієї роботи було дослідити, яким чином мовна освіта може інтегрувати викладання медіаграмотності в українському ЗВО.

Методологія дослідження передбачала ретельний аналіз літератури, пов'язаної з медіаграмотністю та змішаним навчанням. Для адаптації матеріалів масового відкритого онлайн-курсу до потреб учасників проєкту були використані теоретичні методи, які включали аналіз, синтез і пояснення. Також були використані емпіричні методи, а саме педагогічне спостереження за студентами-учасниками проєкту.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що воно дозволило розробити ефективні методичні рекомендації для вчителя іноземної мови, який виступає в ролі фасилітатора і допомагає учням паралельно розвивати мовні навички та навички медіаграмотності, вкрай важливі для боротьби з пропагандою та дезінформацією. Ми дійшли висновку, що міждисциплінарний характер медіаграмотності та її ключове значення в епоху пост-правди має уможливити та заохотити викладачів до трансформування навчальної програми курсу англійської мови професійного спрямування відповідно до потреб українських студентів немовних спеціальностей у часи війни та глобальної кризи.