Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗПТО В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

Тетяна Белан , Владислав Ющенко , Вадим Овдієнко — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Мета роботи. Дослідити особливості ефективної організації змішаного навчання майбутніх викладачів закладів професійно-технічної освіти та розкрити його суть.

Методологія. Для вирішення поставленої мети були використані такі методи дослідження: теоретичні (вивчення й аналіз психолого-педагогічних, філософських джерел, офіційних і нормативних документів; порівняння й узагальнення поглядів учених на проблему) й емпіричні (спостереження за освітнім процесом студентів).

Наукова новизна. У статті уточнено суть поняття «змішане навчання» шляхом аналізу психолого-педагогічної літератури. Зазначені основні аспекти та умови ефективної організації змішаного навчання майбутніх педагогів. Наголошено на тому, що змішане навчання поєднує в собі форми традиційного й дистанційного навчання і сприяє
збагаченню освітнього процесу у закладі вищої освіти. Застосування змішаного навчання в умовах сьогодення особливо актуальне і важливе, оскільки забезпечує неперервність і систематичність освітнього процесу та підготовлює майбутніх викладачів закладів професійно-технічної освіти до викладання в сучасному цифровому світі, де інформаційно-комунікаційні технології стають все більш важливими в організації освітнього процесу.

Висновки. Змішане навчання – це підхід до навчання, який комбінує традиційні форми навчання з використанням сучасних інформаційних технологій. У змішаному навчанні майбутні педагоги мають можливість вивчати матеріал самостійно та співпрацювати з викладачами або іншими студентами у зручний час для всіх учасників освітнього процесу щодо уточнення, практичного застосування отриманої інформації та її закріплення. Змішане навчання дозволяє студентам власним темпом вивчати матеріал та отримувати більше інтерактивних можливостей у професійній підготовці до майбутньої професійної діяльності.

ВИКОРИСТАННЯ У ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ ОСВІТНЬОЇ ПЛАТФОРМИ MOODLE

Анатолій Брехунець , Олена Усик — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Мета роботи полягає у проведенні системного аналізу використання у дистанційному навчанні освітньої платформи Moodle, яка дозволяє комплексно задіювати в освітньому процесі сучасні інноваційні форми здобуття знань.

Методологія дослідження базується на загальнонаукових принципах історизму, системності, комплексності, всебічності, багатофакторності, об’єктивності, науковості, діалектичному аналізу та принципах критичного та структурно-системного підходу до джерельної бази. Методи дослідження добиралися відповідно до поставленої мети. Використання історико-системного методу дозволило дослідити основні та узагальнити отримані аналітичні результати. Міждисциплінарний характер дослідження допоміг комплексно застосувати різноманітні методологічні підходи, якими системно оперують гуманітарні та соціальні науки: історичний, комплексний, цивілізаційний, регіональний, інтегральний, модернізаційний, ціннісний, біографічний.

Наукова новизна дослідження полягає передусім у розробці актуальної проблеми, безпосередньо пов’язаною з можливістю використання здобувачами вищої освіти дистанційних форм навчання для отримання якісної освіти під час російсько-української війни, а також у тому, що незважаючи на певну кількість наукових праць, ця важлива проблематика залишається ще недостатньо вивченою й тому потребує подальших фахових досліджень.

Висновки. Охарактеризовано історіографію вивчення проблеми й джерельну базу. Висвітлено онтологічну сутність основних термінів дослідження. Виявлено, що навчальна онлайн-платформа Moodle завдяки своїй інноваційності, відкритості та безкоштовності дає змогу закладам вищої освіти України використовувати сучасні технології в освітньому процесі при дистанційній формі навчання. Проаналізовано історію створення та головні етапи, які пройшла у своєму становленні й розвитку ця інноваційна онлайн-платформа. Доведено, що російсько-українська війна внесла суттєві корективи у вищу освіту України, тому вона у свою чергу змушена була адаптуватися до жорстоких реалій воєнного часу й по можливості використовувати переваги дистанційної форми навчання для надання освітніх послуг громадянам України, у тому числі й задіювати для цих потреб навчальну онлайн-платформу Moodle.

НАВЧАННЯ ТОВАРОЗНАВСТВУ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Тетяна Газука , Олена Плуток — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена актуальним проблемам запровадження дистанційної форми навчання у закладах вищої освіти. На основі аналізу історичних аспектів розвитку дистанційних форм навчання у вищих закладах освіти України та світу встановлено, що дистанційне навчання як форма освіти є закономірним явищем розвитку освітньої системи, що засвідчує її прогресивний розвиток. Виокремлено переваги дистанційної форми освіти перед традиційною.

На прикладі навчання студентів товарознавству харчових продуктів продемонстровано використання інформаційно-комунікаційних технологій та електронних засобі навчання у навчальному процесі вищого навчального закладу.

Мета статті полягає у висвітленні актуальності проблеми запровадження дистанційної освіти та шляхів її реалізації у навчальному процесі ЗВО на прикладі навчання студентів товарознавству харчових продуктів.

Методологією дослідження слугували ідеї дистанційної освіти, ідеї системного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного та технологічного підходів в освіті.

Методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення науково-педагогічної та навчально-методичної літератури і педагогічного досвіту дистанційної освіти, аналіз державних нормативно-правових актів з питань дистанційної освіти);емпіричні (спостереження за навчальною діяльністю студентів, бесіди зі студентами, аналіз результатів навчальної діяльності студентів).

Наукова новизна. На основі теоретичного аналізу історичного досвіду розвитку дистанційної освіти та сучасного стану розвитку комунікаційно-інформаційних технологій доведено актуальність та переваги впровадження дистанційної освіти у навчальний процес закладів вищої освіти. Розроблено методичні рекомендації щодо використання дистанційних форм навчання на прикладі навчання товарознавству харчових продуктів.

Висновки Дистанційна форма освіти – це не лише виклики обставин, це виклики сучасного стану розвитку технологій і в тому числі інформаційно-комунікаційних. Розробка навчально-методичного супроводу дистанційного навчання здатна мінімізувати існуючі недоліки та підвищити ефективність дистанційної форми освіти.

ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАТИКИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Наталія Кушнарьова , Ірина Повечера , Юрій Рибаков — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовуються умови та рівні сформованості пізнавальної самостійності майбутніх учителів технологій на заняттях з інформатики в процесі дистанційного навчання. Автори пропонують для визначення пізнавальної самостійності майбутніх учителів технологій застосувати комплекс оригінальних діагностичних методик, які сприятимуть виявленню рівня сформованості у майбутнього вчителя технологій зазначених умінь. Визначено такі умови сформованості пізнавальної самостійності: формування в студентів на заняттях з інформатики мотивації, саморефлексії а також вмінь ставити мету самостійної діяльності; використання різних типів завдань, вирішення яких сприятиме розвитку пізнавальної самостійності та критичного мислення; використання в навчальному процесі активних та інтерактивних методів, що сприяють розвитку пізнавальної самостійності. Розроблено критерії та охарактеризовано рівні сформованості пізнавальної самостійності майбутніх учителів технологій у процесі вивчення інформатики в умовах дистанційного навчання.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні сутності пізнавальної самостійності майбутніх учителів технологій та розробці критеріїв і рівнів сформованості пізнавальної самостійності майбутніх учителів технологій на заняттях з інформатики в умовах дистанційного навчання.

Методологія дослідження включає загальнопсихологічні концепції життєвого шляху особистості, положення про співвідношення і взаємозв’язок природних і соціальних чинників, розвитку особистості та її власної активності, дослідження психологічних механізмів саморегуляції поведінки. Методами дослідження є спостереження за
активністю студентів на заняття та під час виконання завдань; аналіз якості та кількості самостійних ініціатив студентів під час вивчення інформатики дистанційно; оцінка самостійності вирішення студентами завдань та виконання проєктів з інформатики, вивчення рівня та якості самостійних досліджень та практичних завдань.

Наукова новизна полягає в первинному обґрунтовані педагогічних умов формування пізнавальної самостійності майбутніх учителів технологій, вперше розроблено критерії, показники та рівні сформованості пізнавальної самостійності майбутніх учителів технологій на заняттях з інформатики в умовах дистанційного навчання.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Микола Ховрич — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджується проблема організації дистанційного навчання для студентів технічних спеціальностей у закладах вищої освіти. Досліджено ефективність основних форм організації навчального процесу при дистанційному навчанні.

Мета роботи – проаналізувати процес організації дистанційної освіти у закладах вищої освіти для студентів технічних спеціальностей.

Методологічною основою є загальнотеоретичні методи: аналіз педагогічної, психологічної літератури з проблеми дослідження; порівняння, систематизація, узагальнення, інтерпретація отриманих результатів з проблеми дослідження.

Наукова новизна. Проаналізовано форми дистанційного навчання (лекція, практичне, лабораторне заняття, самостійна робота, контрольні заходи, підсумкова атестація) для студентів технічних спеціальностей закладів вищої освіти за критеріями: методичне забезпечення, інформаційне забезпечення, якість досягнутих результатів навчання (програмні результати навчання).

Висновки. Проведені дослідження процесу реалізації та ефективності дистанційного навчання для студентів технічного профілю свідчать про наступне: 1. В умовах пандемії, воєнного стану дистанційне навчання є досить ефективною формою навчання, яка дозволяє надати здобувачам вищої освіти базовий рівень професійної підготовки, на основі якого молодий спеціаліст, використовуючи самоосвіту, адаптацію безпосередньо на робочому місці, може якісно виконувати професійні завдання. 2. Дистанційне навчання при вивченні дисциплін гуманітарного профілю (при якісно організованому процесі) виконує практично всі освітні завдання з підготовки майбутніх спеціалістів. 3. При вивченні дисциплін технічного спрямування майже неможливо сформувати практичні уміння та навички студентів під час практичних та лабораторних занять, які потребують складного, високотехнологічного матеріально-технічного забезпечення, яке має тільки навчальний заклад. 4. Реалізація освітніх завдань при дистанційному навчанні більш суттєво залежить від мотивації та самоорганізації студентів, ніж при очному навчанні в аудиторії: студент сам повинен організувати свій час та активно брати участь у занятті (слухати, не відволікаючись на сторонні справи, конспектувати). 5. Для якісного сприйняття інформації студент повинен мати відповідне технічне забезпечення (комп’ютер, ноутбук, а не тільки гаджет) та відповідне місце для роботи (окрема кімната, кабінет), що в реальності часто дуже складно.

АНАЛІЗ СТАНУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

Євгеній Говоров , Олександр Шульга — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано стан професійної освіти як системи та окремих її ланок, таких як професійно-технічна, фахова передвища, та розглянуті деякі аспекти сьогодення вищої освіти. Виявлено, що при всіх соціально-економічних викликах та кризових явищах система професійної освіти не тільки зберіглася як така, а продовжує існувати,
модернізується і гармонізується з ринком праці. Досліджено, що на сьогоднішній день професійна освіта є ступеневою і характеризується певною тріадою її ланок, а саме: професійно-технічної освіти, фахової передвищої та вищої. В статті проаналізовано діяльність цих ланок та висвітлено позитивні зрушення. Встановлені певні протиріччя як в рамках самостійній діяльності закладів професійної освіти, так і в комунікації їх між собою в контексті єдиної системи. Так, проблемним місцем виявлено систему переходу від фахової передвищої до вищої ланки освіти.

Особливу увагу в статті приділено фаховій передвищій освіті як найбільш новій та сучасній ланці професійної освіти, що повинна поєднати в собі всі кращі якості професійно-технічної та вищої освіти. Достатньо уваги в статті було приділено проблематиці вищої освіти як такої, що, хоч і є найбільш досконалою системою формування повноцінного соціально адаптованого члена суспільства та професіонала, але по своїй суті знаходиться в стані певної невизначеності й інерційності. Висвітлено ставлення учасників освітнього процесу до сучасних реалій вищої освіти, напрямки реформування та покращення її структурних складових.

Також в статті певною мірою проаналізований ринок праці, його сучасний стан, потреби та тенденції, виклики, які виникли за останні роки.

Мета роботи – аналіз стану професійної освіти України, її структурних змін, що відбулися за останні роки, адаптація освіти до сучасних умов економічної та соціальної кризи в державі.

Методологія. Систематизація та вивчення наукових публікацій, аналіз наукової та навчальної літератури, інтернет-джерел, розкриття основних дефініцій проблеми, що вивчається, узагальнення та висновки.

Наукова новизна полягає у винайденні протиріч, які утворилися на сучасному етапі існування професійної освіти, що ускладнюють комунікацію її основних ланок та заважають гармонізації з ринком праці.

ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВЕБ-КВЕСТУ ПРИ ВИВЧЕННІ УЧНЯМИ АДАПТАЦІЙНОГО КУРСУ ІНФОРМАТИКИ: НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ АНАЛІЗ

Олексій Гончаренко — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Актуальність теми зумовлена тим, що сьогодні у практиці викладання адаптаційного курсу інформатики застосовується немало інноваційних педагогічних технологій, однією із яких є веб-квести. Водночас, сучасними вченими, методистами та вчителями по-різному визначається педагогічна сутність цієї технології. Незважаючи на достатньо велику кількість публікацій із зазначеної проблематики, поза увагою дослідників перебувають питання практичного застосування квест-технологій при вивченні учнями 5–6 класів навчального предмету «Інформатика».

Мета роботи – встановлення педагогічної сутності веб-квестів та особливостей застосування цієї інноваційної технології на уроках інформатики.

Методологічною основою є результати наукового пошуку М. Камедії, якою ця технологія розглядається як інтерактивне та проєктне навчання, М. Трусюк – як один із засобів поглиблення математичних знань майбутніх учителів. Н. Руденко, Д. Широков, І. Лецюк розглядають реалізацію цієї технології при підготовці майбутніх учителів початкових класів, Р. Мельниченко – у підготовці майбутніх учителів біології, післядипломній педагогічній освіти – І. Сокол.

Наукова новизна. З’ясовано, що веб-квести є одним із різновидів відомого у науці методу проєктів, адже, в основі веб-квестів перебуває проєктна методика, яка орієнтує учнів на проведення самостійної діяльності через індивідуальну, парну та групову роботу, а також на розв’язання важливої навчальної проблеми. Також веб-квести варто розглядати одним із різновидів квест-технології, у якій поєднується проєктний метод, проблемне та ігрове навчання, які здійснюються через застосування інформаційно-комунікаційних технологій в мережі Інтернет.

Висновки. Проведення алгоритму веб-квесту проводиться через технологію проблемного навчання. Кінцевий навчальний продукт веб-квесту може поставати в якості виконаного завдання, різних мультимедійних презентацій тощо. Сюжет базується на ігровій технології та має командний характер. Технологія передбачає використання комп’ютерних програм та можливостей інформаційних ресурсів Інтернет.

АНАЛІЗ УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В НУЧК ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Юрій Горошко , Ганна Цибко — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядаються загальні принципи управління якістю, визначені стандартом ISO 9000 та підходи до їх впровадження в діяльність організацій. Проаналізовано відповідність організації функціонування НУЧК імені Т. Г. Шевченка вказаним принципам. Окреслено перспективи і запропоновано шляхи впровадження ідеології
загального менеджменту якості в діяльність університету.

Мета. Здійснити аналіз відповідності діяльності НУЧК імені Т. Г. Шевченка Концепції загального управління якістю, з’ясувати, як вказана концепція може бути застосована в НУЧК, які з її принципів можуть бути реалізовані та розробити окремі рекомендації щодо впровадження системи управління якістю в діяльність університету.

Методологія. Вивчення та аналіз наукових публікацій, офіційних документів університету, опитування представників різних рівнів менеджменту – заступників деканів, завідувачів кафедр, співробітників відділу внутрішнього забезпечення якості освіти, узагальнення особистого управлінського досвіду авторів.

Наукова новизна. Діяльність НУЧК імені Т. Г. Шевченка всебічно проаналізована щодо можливості упровадження загальної системи управління якістю, визначеної стандартом ISO 9000.

Висновки. У роботі розглянуто загальні принципи системи управління якістю в організації, а саме: орієнтація на споживача; лідерство керівника; залучення співробітників; процесний підхід; прийняття рішень, що базується на фактах; взаємовигідні відносини з постачальниками; постійне покращення якості продукції. В результаті аналізу діяльності НУЧК імені Т. Г. Шевченка щодо можливості реалізації зазначених принципів і застосування в університеті концепції загального управління якістю одержано висновок про те, що усі вказані принципи можуть бути дотримані за належного докладання зусиль менеджменту та підтримки всього колективу. Основу для цієї системи закладено, і перспективи її розвитку, безперечно, існують.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ STEM-ПІДХОДУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Юлія Кулінка , Наталя Хараджян — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті висвітлено аспекти сучасного стану вітчизняної системи освіти, що зобов’язують викладачів шукати нові підходи до реалізації STEM-освіти для підготовки майбутніх педагогів у вищій школі. Доведено, що STEM-підхід виступає обов’язковою складовою, посідає важливе місце в структурі викладацької діяльності. Визначено, що online засоби при розробці STEM-проєктів дають можливість здобувачам вищої освіти різних спеціальностей самостійно опановувати сучасні STEM-підходи та складати алгоритми виконання програм в умовах дистанційного навчання.

Мета статті – обґрунтувати особливості підготовки майбутніх учителів до застосування STEM-підходу в освітньому процесі при вивчення навчальної дисципліни «STEM-практики в освіті»; описати online засоби Matatalab, Ozzobot, PrainPad, Microbit, VexVR та Tinkercad, які застосовують майбутні педагоги при розробці індивідуальних STEM-проєктів.

Методологія дослідження базувалася на сучасних положеннях педагогічної науки, відображає взаємозв’язок методологічних підходів до вивчення теоретичних засад професійної підготовки майбутніх педагогів у вітчизняних закладах вищої освіти та здійснювалася із застосуванням загальнонаукових методів (вивчення, аналіз і узагальнення довідкової інформації, огляд науково-освітніх друкованих та онлайн джерел), а також систематизації та узагальнення.

Наукова новизна. Доведено, що STEM-підхід сприяє розвитку критичного мислення, творчих навичок та навичок розв’язування проблем, що стають важливими для успішної адаптації учнів до сучасного соціального середовища та майбутньої професійної діяльності, тому для реалізації цього підходу важлива професійна підготовка майбутніх учителів.

Висновки. 1. Використання різних online середовищ в освітньому процесі дозволяє зробити процес навчання доступним, що робить навчання більш гнучким та зручним. 2. Online середовища дозволяють ефективно використовувати віртуальні лабораторії та віртуальні робототехнічні набори, що можуть бути дорогими або недоступними у реальному житті. 3. Сучасні online середовища дозволяють співпрацювати в реальному часі, що сприяє командній роботі та обміну думками у студентів. 4. Вивчення робототехніки в online середовищах ефективно поєднує теоретичні знання з практичним досвідом, сприяючи глибокому розумінню та застосуванню STEM-концепцій.

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ НА УРОКАХ «ТЕХНОЛОГІЙ» В СТАРШІЙ ШКОЛІ

Світлана Мазуренко , Тетяна Грицик — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена формуванню національно-патріотичних цінностей учнів. Основні завдання освіти на шляху до розбудови національної школи полягають у створенні умов для виховання у молоді ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самого себе, формування активної життєвої позиції. Збалансоване поєднання навчання та
виховання у школі дає можливість сформувати особистість учня, яка наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, патріотичними почуттями, та є носієм найкращих надбань національної культури, здатна до саморозвитку та самовдосконалення.

Метою статті є дослідження на основі теоретичних та методологічних засад особливостей формування національно-патріотичних цінностей учнів у процесі вивчення предмету «Технології» здобувачами освіти старших класів за навчальним модулем «Дизайн сучасного одягу» в процесі виготовлення проєкту «Сукня в етностилі».

Методологічною основою є класичні методи дослідження, а саме: аналіз літературних джерел, пояснення, узагальнення, систематизація та метод класифікації, котрі дали можливість науково-теоретично обґрунтувати матеріал.

Наукова новизна статті полягає у досконалому вивченні особливостей формування почуття патріотизму, національно-патріотичних цінностей та активної громадянської позиції учнів під час виготовлення проєкту «Сукня в етностилі» на уроках предмету «Технології» учнями старших класів.

Висновки. Патріотичне виховання – це суспільна діяльність, яка формує ставлення людини до себе, до свого народу й Батьківщини. Це ставлення виявляється у відповідних почуттях, переконаннях, поглядах та ідеях.

Патріотичне виховання має бути стрижнем усієї навчально-виховної роботи, адже в першу чергу ми спрямовані виховати особистість, яка має почуття гордості за свою державу, сумлінно виконує громадські обов’язки, усвідомлює соціальні потреби Батьківщини та українського народу, любить близьких та рідних людей, цінує та оберігає українські традиції, звичаї, історію. Без цього людина не має обличчя, вона втрачає себе, адже патріотизм – це не просто поняття, патріотизм – це стиль життя.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

Алла Пригодій — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті розкрито сутність поняття «науково-дослідницька діяльність», зміст і основні ознаки науково-дослідницької діяльності студентів-магістрантів. Охарактеризовано основні напрями та головні завдання науково-дослідницької діяльності магістрантів у ЗВО. Визначено вплив науково-дослідницької діяльності на професійну підготовку майбутніх педагогів професійного навчання. Виявлено ефективні форми та методи, що сприяють формуванню та розвитку навичок дослідницької діяльності у майбутніх педагогів.

Метою статті є аналіз сутності, змісту та форм організації науково-дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти в контексті їхньої професійної підготовки.

Методологія дослідження. Під час дослідження використано загальнонаукові методи такі, як аналіз та синтез з метою визначення розробленості питання та перспектив його дослідження; спостереження за освітнім процесом для визначення ефективності формування досліджуваного феномена; систематизацію та узагальнення, які дозволили зробити висновки отриманих результатів.

Наукова новизна полягає в уточненні сутності поняття «науково-дослідницька діяльність» і визначенні ефективних форм та методів, що сприяють формуванню та розвитку навичок дослідницької діяльності у майбутніх педагогів професійного навчання.

Висновки. З’ясовано, що виконання магістрантами завдань науково-дослідницького характеру під час вивчення освітніх компонентів, під час проходження практики; виконання випускних кваліфікаційних робіт; участь у наукових конференціях, олімпіадах, конкурсах; написання наукових доповідей, статей; участь у роботі наукових гуртків сприяє формуванню інтересу до пізнавальної, творчої і практичної діяльності, підвищує наукову активність майбутніх педагогів. Тільки такий майбутній прогресивний педагог, який матиме конструктивне професійне мислення, буде здатним і спроможним до здійснення інноваційної діяльності в навчальному закладі, коли він сам усвідомлюватиме себе професіоналом, матиме установку на творче сприйняття наявного інноваційного досвіду та його необхідне перетворення.

НЕПЕРЕРВНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВЧИТЕЛІВ В УМОВАХ ЗМІН

Оксана Сагач , Юлія Паришкура (Козерук) , Оксана Кононенко — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Неперервна освіта – це освіта впродовж усього життя, це засіб адаптації в умовах змін. Це процес який охоплює все життя людини. Це діяльність, направлена на опанування й удосконалення знань, умінь і навичок, які були здобуті у процесі навчання, що забезпечує розвиток творчого потенціалу особистості та збагачення її духовного світу. Сучасна система освіти характеризується постійним оновленням, впровадженням нових технологій. Її динамічне перетворення вимагає від вчителя, як від носія інформації, неперервного професійного розвитку, здобуття нових знань, навичок, підвищення компетентності.

Професійний розвиток учителя – це процес неперервних перетворень у педагогічній діяльності, які призводять до стійкого розвитку професіоналізму. Професіоналізм педагога є його інтегральна характеристика. Складається він з поєднання викладацьких та виховних якостей. Професіоналізм – це вміння через навчальний предмет розвивати особистість учня. Характеризується такими поняттями, як: професійна компетентність, професійна майстерність, професійна успішність, готовність до виконання професійних функцій та постійного розвитку.

Мета статті полягає у дослідженні процесу неперервного професійного розвитку вчителів фізичної культури в умовах змін.

Методологічною основою статті є філософські, психологічні, педагогічні теорії та положення, які розкривають концептуальні підходи щодо досліджуваної проблематики.

Наукова новизна полягає у розгляді сутності неперервного професійного розвитку вчителів фізичної культури в умовах модернізації української освіти.

Висновки. Сьогодні вітчизняна система освіти характеризується модернізаційними перетвореннями, оновленням, впровадженням нових технологій. Названі процеси пов’язані з її реформуванням. Динамічні перетворення освітньої системи вимагають від вчителя: неперервного професійного розвитку, здобуття нових знань, навичок, підвищення компетентності; знаходження методів навчання, які б були ефективними в нових умовах, забезпечували розвиток ключових компетентностей та наскрізних умінь учнів.

СТРУКТУРА ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЧЕРНІГІВСЬКОГО КОЛЕГІУМУ (1700–1786 РР.)

Ірина Соломаха — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Мета статті – комплексне дослідження змісту, організаційних форм, методів розвитку освітнього простору Чернігівського колегіуму (1700-1786 рр.), обґрунтування впливу західноєвропейської педагогічної думки на формування педагогічного середовища православних закладів освіти України.

Методологія. Методологічною основою дослідження є історико-хронологічний підхід, який допомагає виявленню освітніх змін на певному історичному етапі у тісному зв’язку з конкретними історичними умовами і в хронологічній послідовності та культурологічний підхід, який сприяє пошуку теоретичних і практичних надбань вихованців та викладачів одного з духовних освітніх закладів Чернігівщини XVIII ст., їх значенню для поступу сучасної освіти. Відповідно, в дослідженні використовуються ретроспективний, хронологічно-системний, проблемно-пошуковий методи, історико-педагогічний аналіз літературних джерел.

Наукова новизна статті полягає у здійсненні комплексного дослідження змісту, організаційних форм, методів формування та розвитку освітнього простору на теренах провідного духовного навчального закладу Чернігово-Сіверщини XVIII ст. – Чернігівського колегіуму. Окрім того, здійснена спроба обґрунтування впливу західноєвропейської освітньої традиції на функціонування освітнього простору духовних закладів освіти на українських землях.

Висновки. Отже, аналіз джерел і літератури засвідчив, що освітній простір Чернігівського колегіуму (1700–1786) знаходився під впливом західноєвропейських і східноєвропейських культурних традицій і мав таку структуру: філософські, педагогічні та наукові погляди та діяльність викладачів; специфіка організації освітнього процесу, зміст, форми, методи і засоби навчання студентів; життя, побут і дозвілля викладачів і студентів.

Діяльність освітніх закладів Чернігівщини XVIII ст. стала рушійною силою освітнього поступу не лише Чернігово-Сіверщини, а й усієї України. Зміст освіти в духовних освітніх закладах Чернігівщини, зокрема і в Чернігівському колегіумі XVIII ст. передбачав, насамперед, формування в учнів знань з філософії, гомілетики, поетики, риторики, граматики, музичного мистецтва тощо. Структурними компонентами змісту були уміння майстерного володіння словом, уміння складати поетичні твори, навички гри на музичних інструментах та володіння виконавською технікою тощо. Серед організаційних форм освіти домінували: лекції, диспути, нарації, конклюзії, театралізація
релігійних і світських сюжетів, мандрівна концертна діяльність, а провідними методами навчання були словесні, наочні та практичні. Різноманітні впливи, які йшли від православного колегіуму і були спрямовані на оточуюче середовище, перетворилися на усталені культурні явища.

Православний колегіум уособлював зустріч культурних традицій Заходу та Сходу Європи. Елементи моделі колегіуму пристосовувалися до місцевих потреб та умов й, трансформуючись, втрачали певні риси західноєвропейських навчальних закладів. Відтворення змісту навчальних дисциплін, дидактичних прийомів викладання дає підстав стверджувати, що у колегіумі були сприйняті освітні традиції, основні методи навчання гуманістичних шкіл Європи.

МОДЕЛЬ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ В МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ У МАГІСТЕРСЬКІЙ ПІДГОТОВЦІ

Анастасія Титаренко — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Метою роботи є розкриття головних концептуальних ідей моделювання методики формування професійного іміджу майбутніх менеджерів освіти, змісту та структури відповідної моделі, а також педагогічних умов, що забезпечують ефективність досліджуваного процесу у магістерській підготовці.

Методологія. У дослідженні використано методи семантичного й змістового аналізу магістерської підготовки майбутніх менеджерів освіти, узагальнення та систематизації підходів до визначення структури методики, метод моделювання системи педагогічної роботи з формування професійного іміджу студентів магістратури. Дослідження спирається на положення міждисциплінарного, системного й креативно-розвивального підходів у розробленні змісту методичної моделі.

Наукова новизна дослідження визначається розробленням моделі методики формування професійного іміджу майбутніх менеджерів освіти у магістерській підготовці та її методичного забезпечення. Методику визначено як схематичне й формалізоване відображення системи педагогічної роботи, як структурований набір принципів та
підходів, форм, методів, прийомів, технологій, етапів, педагогічних умов, спрямованих на досягнення переваги високого та достатнього рівнів сформованості цього складного особистісного феномену менеджера освіти. Формувальні впливи та інструментарій структуровано в теоретико-методологічний, змістово-організаційний та оцінно-результативний блоки. Розроблено й конкретизовано етапи формування професійного іміджу майбутніх менеджерів освіти (підготовчий, розвивальний, формувальний та рефлексивний), а також педагогічні умови, що сприяють ефективності цього процесу у магістерській підготовці.

Висновки. Аналіз результатів апробації розробленої методики та її дидактичного забезпечення підтвердив доцільність та ефективність розробленого інструментарію формування професійного іміджу майбутніх менеджерів освіти у магістерській підготовці, що має бути усвідомленим і цілеспрямованим процесом.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ НА ЗАСАДАХ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ

Зінаїда Шумейко — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Метою статті був аналіз особливостей професійної підготовки майбутніх фахівців Державної кримінально-виконавчої служби на засадах системного підходу.

Методологія. У процесі дослідження використано різноманітні методи, зокрема: аналіз нормативно-правової бази й наукової літератури з проблеми дослідження – з метою визначення стану розробленості питання й окреслення перспектив його дослідження; зіставлення – для порівняння поглядів різних учених на досліджувану проблему; індукції та дедукції, систематизації й узагальнення – для формулювання висновків. Дослідження здійснене на основі поєднання положень низки методологічних підходів, окрім системного підходу застосовано такі підходи: компетентнісний (для визначення особливостей формування професійної компетентності майбутніх пенітенціаріїв), діяльнісний (залучення здобувачів вищої освіти до активної освітньої діяльності для активізації мисленнєвих процесів), аксіологічний (для формування ціннісно-світоглядних орієнтирів майбутніх пенітенціаріїв) – які застосовані на засадах взаємодоповнюваності і відповідності меті дослідження.

Наукова новизна дослідження. Уперше проаналізовано особливості професійної підготовки майбутніх фахівців Державної кримінально-виконавчої служби на засадах системного підходу.

Висновки. Доведено, що професійна діяльність фахівця Державної кримінально-виконавчої служби – це полімодальна система, яка є складною за своєю організацією і вивчення якої має різновекторну спрямованість. Застосування системного підходу дасть змогу комплексно вивчити об'єкт – професійну діяльність фахівця Державної кримінально-виконавчої служби (від найпростішої форми наукового опису, «параметричного рівня», до «морфологічного субстратного опису» об'єкта та його функціонального опису), а також розробити й апробувати різноманітні стратегії для удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців Державної кримінально-виконавчої служби.

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ТА КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

Катерина Ярощук , Ігор Неговський — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядається процес комп’ютеризації професійно-технічної освіти як базисної, обов’язкової складової процесу інформатизації освіти і суспільства в цілому. Розкрито значущість підготовки майбутніх педагогів професійного навчання щодо ефективного впровадження і застосування інформаційних технологій в освітньому процесі
закладів професійно-технічної освіти. Зазначено, що стрімкий розвиток нових інформаційних систем за останні роки та впровадження комп’ютерних технологій в систему професійно-технічної освіти є логічним та необхідним кроком у розвитку сучасного інформаційного суспільства, але він має бути якісно обґрунтованим, не завжди замінюючим, а доповнюючим чинником у системі сучасної освіти.

Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування важливості інформатизації та комп’ютеризації освітнього процесу в ЗПТО, а разом з тим якісної фахової підготовки педагога професійного навчання для подальшого застосування інформаційних технологій в майбутній педагогічній діяльності.

Методологія дослідження полягає у використанні загальнонаукових методів, а саме: аналітичного, індуктивного, дедуктивного та зіставного з метою визначення розробленості обраної проблематики та перспектив її дослідження.

Наукова новизна полягає в тому, що авторами виділено основні напрями інформатизації професійно-технічної освіти, засоби інформатизації освітнього процесу в ЗПТО та показано їх навчальні можливості.

Висновки. Визначено, що одним із провідних напрямів розвитку сучасної системи освіти в Україні є поступова комп’ютеризація усіх її ланок (зокрема професійно-технічної освіти) з метою підготовки комп’ютерно-грамотної генерації фахівців з усіх галузей народного господарства. Тому важливим завданням в умовах інформатизації та комп’ютеризації професійно-технічної освіти на сьогодні є навчити учнів користуватися інформаційними технологіями. Від успішного його вирішення визначальною мірою залежатиме розвиток нашої країни та її місце у світовій спільноті загалом.

ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ ДЛЯ ПОЧАТКОВИХ КУРСІВ ПРОГРАМУВАННЯ

Сергій Горчинський , Дмитро Борисов — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статі зроблений аналіз вибору закладами вищої освіти мови програмування для початкових курсів програмування, обґрунтовано умови, які впливають на вибір мови програмування та розроблені практичні рекомендації, щодо вибору мови програмування для початкових курсів програмування закладів вищої освіти.

Мета роботи – обґрунтування умов, що впливають на вибір першої мови для навчання програмуванню та порівняльний аналіз використання мов програмування: C++, C#, Java, Python, Pascal для навчання програмуванню студентів закладів вищої освіти.

Методологія дослідження: аналіз і систематизація наукових публікацій і педагогічного досвіду з теми дослідження, узагальнення та інтерпретація результатів, складання практичних рекомендацій.

Наукова новизна полягає в обґрунтуванні умов, що впливають на вибір першої мови для навчання програмуванню.

Висновки. На основі проведено аналізу, доцільно вивчати першою такі мови програмування: С#, Java та Python, оскільки вони підтримують сучасні підходи у програмуванні, мають легкий та зрозумілий синтаксис, просту систему збірки, підключення сторонніх бібліотек та пакетні менеджери, що значно спрощують підключення стороннього коду. Мову програмування Pascal у сучасних умовах ми не рекомендуємо вивчати у закладах вищої освіти у зв’язку з наявністю більш перспективних мов програмування. Серед розглянутих мов програмування, виділяємо С#, тому що, на нашу думку, вона має ряд переваг, які дозоляють її використовувати для навчання студентів у закладах вищої освіти, таких як: висока функціональність; підтримка всіх сучасні концепцій програмування; сі-подібний синтаксис; високий рівень підтримки від потужної ІТ-компанії Microsoft; бібліотек та фреймворків, які її використовують; підтримка для всіх основних операційних систем та можливості кросплатформної розробки програмного забезпечення; дуже широкий спектр використання. Мову програмування С# доцільно використовувати не тільки у початкових курсах програмування, а також як основну мову програмування загального призначення для підготовки майбутніх фахівців різного профілю: ІТ-спеціалістів, інженерів, учителів інформатики, викладачів цифрових технологій тощо.

ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Наталія Кушнарьова — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядається важливість та переваги використання комп'ютерно-орієнтованих засобів у навчальній діяльності. Зосереджуючись на сучасних технологіях, аналізується вплив комп'ютерів на підвищення ефективності навчання та розвитку студентів. Стаття також досліджує можливості інтерактивних програм, віртуальної реальності та онлайн-ресурсів у створенні стимулюючого навчального середовища. Зазначаються виклики та можливі шляхи подолання труднощів у впровадженні цих технологій в освітній процес. Стаття спрямована на вчителів, педагогічних працівників та дослідників, щоб сприяти розумінню та максимальному використанню потенціалу комп'ютерних засобів у навчальній діяльності. Також акцентується увага на важливості адаптації методик викладання до вимог цифрової ери та вирішенні можливих труднощів. Дослідження спрямоване на освітян, які прагнуть оптимізувати процес навчання за допомогою сучасних технологій.

Мета даного дослідження полягає в ретельному вивченні та аналізі впливу комп'ютерно-орієнтованих засобів на процес навчання з метою оптимізації використання цифрових технологій у навчальному середовищі та сприяння подальшому розвитку освітніх практик.

Методологічною основою є визначення тенденцій та підходів у вивченні доступних педагогічних програм, веб-сервісів, віртуальних інструментів та платформ, які використовуються для навчання; аналіз та систематизація отриманих результатів для формулювання висновків щодо впливу комп'ютерно-орієнтованих засобів на навчальний процес та оптимального використання цифрових технологій у навчанні.

Наукова новизна полягає в комплексному підході до аналізу впливу комп'ютерно-орієнтованих засобів для здійснення навчальної діяльності, враховуючи не лише позитивні сторони використання цифрових технологій, але й виявляє можливі труднощі та шляхи їх подолання. Дослідження розширює розуміння впливу використання комп'ютерно-орієнтованих засобів у процесі навчальної діяльності, сприяючи подальшій еволюції освітніх практик та впровадженню інновацій у сфері освіти.

МОДЕРНІЗАЦІЯ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

Василь Люлька , Юрій Перинський — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Мета дослідження – дослідити особливості відбору й використання засобів навчання в умовах реформування освітньої галузі й формування інноваційного середовища для професійної підготовки майбутніх учителів технологій у закладі вищої освіти.

Методологія. Для досягнення поставленої мети застосовано різноманітні методи: аналіз нормативно-правової бази й наукової літератури – для характеристики поглядів науковців на досліджувану проблему; порівняльно-зіставний – з метою визначення особливостей використання кожного із описаних методів; індукції та дедукції, систематизації й узагальнення – для формулювання висновків. У процесі дослідження взято до уваги положення кількох методологічних підходів, зокрема обґрунтовано, що в межах реалізації компетентнісного підходу застосування засобів навчання має забезпечувати ефективне формування загальних і професійних компетентностей, які визначені в освітньо-професійній програмі; у контексті упровадження аксіологічного підходу засоби навчання необхідно підбирати з урахуванням особливостей мотиваційно-ціннісної сфери та світоглядних орієнтирів майбутніх учителів технологій; культурологічний підхід передбачає орієнтацію на особистісний культурний розвиток в умовах освітнього середовища; у межах реалізації суб’єктно-діяльнісного підходу упровадження засобів навчання має базуватись на активному залученні майбутніх
учителів технологій до практичної освітньої, а згодом професійної діяльності, що в перспективі має забезпечити проєктування студентами власного особистісно-професійного розвитку; у контексті упровадження професіографічного підходу підбір засобів навчання має спрямовуватися на формування професійно важливих якостей майбутнього фахівця, визначення можливих напрямів розвитку людини засобами професії; використання засобів навчання з позиції синергетичного підходу має спрямовуватися на формування професійної компетентності майбутніх учителів технологій як цілісного відкритого освітнього феномена, що здатний до самоорганізації й саморозвитку під впливом зовнішніх факторів.

Наукова новизна. У статті досліджено особливості відбору й використання засобів навчання для ефективної професійної підготовки майбутніх учителів технологій у закладі вищої освіти в умовах реформування освітньої галузі й формування інноваційного середовища.

Висновки. Аналіз наукових джерел і досвід практичної діяльності засвідчує, що методично правильний і доцільний відбір засобів навчання, а також їх застосування в межах професійної підготовки майбутніх учителів технологій підвищить ефективність освітнього процесу в закладі вищої освіти. Доведено, що вибір методів навчання має здійснюватися на основі основних методологічних підходів (компентентнісного, культуро-логічного, аксіологічного, суб’єктно-діяльнісного, професіографічного, синергетичного), він залежить від особливостей організації освітнього процесу в закладі вищої освіти, рівня сформованості інноваційного середовища, а також їх відповідності навчальним завданням.

МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН У ЗВО

Вадим Ребенок , Олексій Торубара — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті встановлено, що застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі занять з фахових дисциплін у закладах вищої освіти дає змогу майбутнім викладачам інтенсифікувати освітній процес і підвищити його ефективність за рахунок можливості опрацювання значного обсягу освітньої інформації.

Проаналізовано особливості професійної підготовки майбутніх викладачів до майбутньої професійної діяльності, які акумулюють проблеми психологічної науки, пов’язаної з рисами та характеристикою особистості, можливостями, що обумовлюють успішність професійної підготовки.

Доведено, що освітній процес із використанням інформаційних технологій спонукає майбутніх викладачів до: самостійної роботи під час вивчення фахових дисциплін; створює сприятливу комунікативну ситуацію та умови для розвитку творчих здібностей особистості, які особливо важливі для студентів; підвищує мотивацію та пізнавальну активність студентів; покращує індивідуалізацію, диференціацію й інтенсифікацію процесу навчання; розширює та поглиблює міжпредметні зв’язки; систематизує й інтегрує знання окремих освітніх компонентів; організовує систематичний та достовірний контроль; уникає суб’єктивізму в оцінці.

В освітньому процесі застосування інформаційних технологій дає можливість студентам організувати безперервне і ґрунтовне засвоєння навчального матеріалу на заняттях фахових дисциплін. У навчальній практиці інформаційні технології в більшості випадків застосовують як допоміжний засіб у комплексі з іншими засобами, що значно інтенсифікує цей процес.

Мета роботи – розкрити методичні особливості професійної підготовки майбутніх викладачів засобами інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях фахових дисциплін у закладах вищої освіти.

Методологічною основою є системний підхід до моделювання процесів формування готовності майбутнього викладача під час використання інформаційних технологій у професійній діяльності. Основним методом дослідження є аналіз історіографічних джерел та наукових публікацій.

Наукова новизна. Визначено та обґрунтовано процес професійної підготовки майбутніх викладачів щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях фахових дисциплін у ЗВО й розкрито засоби формування знань та вмінь студентів в освітньому середовищі. Встановлено, що система застосування інформаційно-комунікаційних технологій сприятиме удосконаленню професійної підготовки майбутніх викладачів у процесі самостійної навчальної діяльності; розвитку комунікативних здібностей; спрямованості до навчальної діяльності; зворотного зв’язку.

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНИХ SMART-СИСТЕМ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖІВ

Тетяна Філатенко — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено огляду проблеми вдосконалення професійної підготовки студентів медичних коледжів шляхом запровадження SMART-технологій в освітній процес.

Метою роботи є огляд змісту й сутності навчальних SMART-систем та методики їх використання у навчанні, викладанні та управлінні освітнім процесом у закладах фахової передвищої медичної освіти.

Методологія. У дослідженні застосовано методи семантичного, змістового і категоріального аналізу ключових понять SMART-освіти; узагальнення та систематизації передового педагогічного досвіду використання SMART-технологій в освітньому процесі; метод проєктування змісту і методики використання навчальних SMART-систем у професійній підготовці студентів медичних коледжів, а також міждисциплінарний, системний та діяльнісний підходи до дослідження ключових аспектів проблеми.

Наукова новизна полягає у конкретизації змісту навчальної SMART-системи як програмно-технологічного комплексу для отримання студентами високоякісних знань, фахових компетентностей і розвитку професійно важливих якостей з урахуванням системного підходу до вивчення навчальних дисциплін. Удосконалено основи для класифікації навчальних SMART-систем, що охоплюють інтерактивні навчальні платформи, відкриті освітні ресурси, МООК, системи управління навчанням і системи управління навчальним контентом, адаптивні навчальні системи, інтерактивні дошки (SMART Board) та SMART-інструменти, технології віртуальної реальності (VR) та доповненої реальності (AR). Виявлено та конкретизовано підсистеми навчальних SMART-систем, що забезпечують формування практичних професійних навичок студентів медичних коледжів і включають гейміфіковані навчальні системи, комп’ютерні тренажери й лабораторії, QR-код, хмари слів, мобільні технології та застосунки, системи електронного документообігу, цифрові помічники на базі штучного інтелекту, інтернет речей, соціальні медіа, інтерактивні підручники й електронні бібліотеки, хмарні освітні системи та інтернет-сервіси, системи цифрової відеокомунікації. Розроблено методику використання навчальних SMART-систем у професійній підготовці студентів медичних коледжів, що може бути представлена такими компонентами, як SMART-системи забезпечення конкретної навчальної дисципліни, забезпечення освітньо-професійної програми та модель SMART-навчання у закладі.

Висновки. Запровадження спеціальної методики використання навчальних SMART-систем у професійній підготовці студентів медичних коледжів дозволить сформувати SMART-компетентність та SMART-культуру майбутнього фахівця, створити умови для його адаптації в сучасному SMART-суспільстві й ефективної професійної діяльності в сфері SMART-медицини.

АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНЖЕНЕРНОЇ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ

Наталія Бондар — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Мета дослідження – виявити труднощі, з якими зустрічаються студенти на початку вивчення інженерної та комп’ютерної графіки, визначити причини їх виникнення і запропонувати можливі шляхи вирішення проблем.

Методологія дослідження включає загальнотеоретичні методи: аналіз і синтез педагогічної, психологічної, соціологічної літератури з проблеми дослідження; порівняння, систематизація, узагальнення, інтерпретація наявних теоретичних підходів та емпіричних результатів.

Наукова новизна. Вивчено та проаналізовано думку студентів про якість процесу засвоєння графічних знань, формування умінь і навичок, визначено основні чинники впливу на ефективність навчальної діяльності.

Висновки. Графічна компетентність є важливою складовою загальної компетентності кваліфікованих фахівців в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій. Успішне оперування графічною інформацію передбачає складну розумову діяльність і є психологічно важким на початкових етапах. Результати анкетування дозволили виявити основні проблеми, які виникають у студентів при вивченні інженерної та комп’ютерної графіки, визначити ступінь їх усвідомлення і можливі шляхи розв’язання. Значну складність становлять для здобувачів: сприйняття і розуміння просторових зображень, велика кількість нових термінів і понять, планування послідовності розв’язання графічних задач. Серед чинників, що сприяють ефективній самостійній роботі над графічними завданнями, було визначено: зворотний зв’язок з викладачем, наявність алгоритму діяльності, просторових моделей, можливість діяти за аналогією.

Сучасні умови навчання вимагають новітніх педагогічних рішень, отже подальші наукові пошуки мають бути спрямовані на вдосконалення методики формування графічної компетентності з використанням інноваційних педагогічних технологій та на основі сучасних програмних засобів.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

Ігор Вдовенко , Олена Вдовенко , Станіслав Вдовенко — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Метою роботи є визначення та теоретичне обґрунтування інформаційно-цифрової компетентності педагога професійного навчання в процесі фахової підготовки.

Методологія. Для вирішення поставленої мети були використані такі методи дослідження: теоретичні (вивчення й аналіз психолого-педагогічних, офіційних і нормативних документів; порівняння й узагальнення поглядів учених на проблему) й емпіричні (спостереження за освітнім процесом студентів).

Наукова новизна. У статті уточнено суть поняття «інформаційно-цифрова компетентність». Наголошено на тому, що формування інформаційно-цифрової компетентності педагогів професійного навчання забезпечує необхідними уміннями і навичками професійної діяльності в цифровому освітньому середовищі. Також зазначено,
що інформаційно-цифрова компетентність – це вміння педагогом професійного навчання впевнено, ефективно, безпечно вибирати і застосовувати інформаційно-цифрові технології при вирішенні дидактичних завдань. Наголошено, що рівень сформованості цифрових компетентностей педагога професійного навчання – це показник, що описує готовність педагога до активного застосування цифрових технологій в освітньому процесі.

Висновки. Інформаційно-цифрова компетентність займає ключове місце в системі загальних компетентностей педагога професійного навчання. Цифровізація освіти і впровадження інформаційних технологій в освітній процес передбачає вдосконалення підготовки фахівця професійного навчання. Інформаційно-цифрову компетентність педагога професійного навчання слід розуміти як систему знань, умінь і навичок щодо використання інформаційно-цифрових технологій для спілкування з учнями, в педагогічній діяльності, власного професійного розвитку. Тому інформаційно-цифрову компетентність необхідно формувати в процесі навчання завдяки впровадженню цифрових технологій, зокрема онлайн технологій, освітніх платформ, комунікаційних технологій тощо.

МЕТОДИКА ОЗНАЙОМЛЕННЯ СТУДЕНТІВ З ПРОЦЕДУРОЮ НАУКОВОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ У ЦИКЛІ ВСТУПНИХ ЗАНЯТЬ З ПСИХОЛОГІЇ

Олександр Видра — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Основне спрямування статті й мета роботи – висвітлити методичний досвід ознайомлення студентів педагогічних і класичних спеціальностей з процедурою наукового психологічного дослідження у циклі вступних занять з психології.

У статті викладений зміст практичної роботи, в ході виконання якої можливо ефективно, доступно й змістовно ознайомити студентів з процедурою наукового психологічного дослідження. Практична робота містить елементи змагання, інтерактивна, наближена до життєвого досвіду, відповідає сучасним вимогам методики викладання психології. Наведені нюанси методики проведення практичної роботи, психологічні коментарі.

Методологія побудована на основі досвіду науковців, викладачів, які розглядали питання і проблеми методики викладання психології та основи наукових психологічних досліджень. Зокрема напрацювання щодо мотивації та активізації студентів під час виконання практичних робіт з психології, особливості педагогічної майстерності викладача психології, методика та організація наукових досліджень з психології.

Новизна роботи: уперше детально описана методика ознайомлення студентів із процедурою наукового психологічного дослідження, яка забезпечує досягнення одразу декількох цілей за одне практичне заняття: ознайомлення студентів з процедурою наукового психологічного дослідження, забезпечення цілковитої інтерактивності процесу, створення умови усвідомлення студентами інтернальності своєї поведінки, розвиток відповідальності, підготовка студентів до написання курсових, бакалаврських, магістерських робіт, виявлення обдарованих студентів, які мають наукові здібності.

Висновки. Представлений зміст і результати досвіду впровадження методики ознайомлення студентів з процедурою наукового психологічного дослідження у циклі вступних занять з психології надають можливість швидкого опанування нею як досвідченими викладачами, так і молодими спеціалістами з мінімальними затратами часу для попереднього тренування і роз’яснень нюансів.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ВИКЛАДАННЯ ВЕБ-ДИЗАЙНУ В ПРОЦЕСІ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Катерина Горчинська , Алла Пригодій , Оксана Савченко — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті розкрито сутність поняття «профільне навчання», зміст і переваги профільного навчання. Охарактеризовано основні компоненти та ключові аспекти, які допоможуть майбутньому вчителю технологій набути повноцінний набір знань та навичок, необхідних для успішного та ефективного викладання веб-дизайну в процесі профільного навчання.

Мета статті – розкрити особливості підготовки майбутніх учителів технологій до викладання веб-дизайну в процесі профільного навчання.

Методологія дослідження. Для вирішення поставленої мети були використані такі методи дослідження: аналіз і синтез педагогічної та психологічної літератури з проблеми дослідження, спостереження за освітнім процесом студентів, інтерпретація та узагальнення результатів.

Наукова новизна полягає в уточненні сутності поняття «профільне навчання» та визначенні основних компонентів та ключових аспектів підготовки майбутніх учителів технологій до викладання веб-дизайну в процесі профільного навчання.

Висновки. На сьогоднішній день виникає необхідність вивчення профілю «Основи дизайну» учнями старшої школи, оскільки неможливо знайти сфери виробничої чи соціальної практики нашої країни, у якій би не брали участь професійні дизайнери. Веб-дизайн – одна з областей інформаційних технологій, яка найбільш динамічно розвивається та орієнтована на створення графічного інформаційного середовища.

Вивчення курсу «Основи веб-дизайну» допомагає майбутнім учителям технологій оволодіти основними навичками дизайну інтерфейсу із застосуванням сучасних технічних та програмних засобів, розвинути вміння створювати стильову єдність веб-сайтів і удожній смак, що сприятиме підвищенню якості візуальних комунікацій.

Вивчення курсу «Методика профільного навчання» сприяє здобуттю знань з методики викладання технологій у профільній школі, розвитку навичок створення ефективних навчальних ситуацій, формуванню зрілості методичних суджень щодо особливостей викладання технологічного профілю в старшій школі. Даний курс також дозволяє освоїти теоретичні та методичні аспекти проведення уроків профільного навчання в старшій школі, враховуючи нові тенденції у реформуванні технологічної світньої галузі.

ЕТНОГРАФІЧНА ПРАКТИКА В ІНСТИТУТІ ІСТОРІЇ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Тамара Дорохіна , Сергій Токарєв — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Мета роботи: висвітлити історію організації та проведення етнографічної практики на історичному факультеті / Навчально-науковому інституті історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського. Визначити навчально-виховне значення цього компонента освітньої програми для студентів та вказати на його роль в
умовах російсько-української війни як усно-історичного дослідження для формування (збереження) історичної пам’яті українського народу.

Методологічну основу становить сукупність загальнонаукових і конкретно-історичних принципів і методів, провідну роль серед яких відіграло практичне використання можливостей та інструментарію усної історії.

Новизна дослідження. Розглянуто впровадження етнографічної практики в освітній процес на історичному факультеті, схарактеризовано напрями дослідження, умови та охоплені території, особливу увагу приділено методам і видам збору усноісторичної інформації: спостереження; анкетування; усне опитування респондентів.

Висновки. Протягом трьох десятиліть на історичному факультеті / Інституті історії відбувався постійний науковий пошук та оптимізація форм і методів проведення практики: визначення тематики, пошук регіону досліджень, адаптація завдань практики відповідно до наукових уподобань співробітників кафедри. Основна увага приділялася культурі (матеріальній та духовній) Чернігівщині, звичаям та традиціям місцевого населення у різні історичні періоди. Повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 р. змусило викладачів та студентів інституту переорієнтуватися на вивчення актуальних питань сьогодення задля збереження історичної пам’яті для нащадків: «Повсякденне життя населення Чернігівщина в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року». Зібрана інформація дозволяє у хронологічній послідовності відтворити перебіг подій під час тимчасової російської окупації (ізоляції) населених пунктів Чернігівщини у лютому-квітні 2022 р., вона є важливою складовою історичної пам’яті. Крім того, студентська молодь набула досвіду спілкування з різними групами населення, удосконалила навички соціальної взаємодії та комунікації, отримала цінні знання щодо психології пересічних громадян у травматичних ситуаціях і навички працювати з ними, поглибила знання про російську агресію на Чернігівщині з усноісторичних джерел та сформувала власне бачення воєнних подій на прикордонних територіях.

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ СХЕМАТИЗАЦІЇ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АВТОСПРАВИ

Андрій Коляда , Максим Агієнко — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Мета роботи полягає у висвітленні та узагальненні особливостей використання методу схематизації під час навчання автосправи. Даний метод розглядається як засіб розвитку мислення й технічних здібностей учнів закладів професійно-технічної освіти.

Методологія. Вивчення, аналіз наукових та методичних праць вітчизняних і зарубіжних вчених з педагогіки, теорії та методики професійно-теоретичної підготовки кваліфікованих робітників, а також авторські дослідження з урахуванням досвіду використання методу схематизації в навчанні автосправи майбутніх кваліфікованих робітників.

Наукова новизна. Запропоновано схематичну модель навчання учнів вирішенню технічних і технологічних завдань. Методичні підходи, розроблені в процесі дослідження, можуть бути використані у процесі навчання автосправи в закладах професійно-технічної освіти.

Висновки. На необхідності формування в учнів навичок складання моделей, схем, рисунків наголошується в державних освітніх стандартах професійно-технічної освіти. В переважній більшості випадків побудова та використання схем, як операція взаємозв’язку теоретичної та практичної підготовки у системі професійно-технічної освіти, відіграє другорядну роль і, зазвичай, використовується як допоміжний прийом для полегшення запам’ятовування структурованого матеріалу або як елемент конспектування, а не в якості методики або технології розвитку технічного мислення. У сфері професійної підготовки кваліфікованих робітників з автосправи використання зазначеної теорії буде ефективним стосовно професійно-теоретичних та інших предметів або модулів програм професійно-технічної освіти, у тому числі спрямованих на дослідницьку та проєктну діяльність учнів.

Використання схематичного моделювання в освітньому процесі закладів професійно-технічної освіти сприятиме не лише засвоєнню алгоритму вирішення технічних і технологічних завдань, адаптації та відтворенню запропонованої моделі в реальних умовах для виконання різних практичних завдань, а й оцінюванню раціональності прийнятих рішень. Такий методичний підхід, загалом, сприятиме більш ефективному навчанню учнів вирішенню технічних і технологічних завдань та закріпленню знань учнів.

Описаний у роботі метод, на думку авторів, можна також успішно використовувати під час вивчення інших навчальних предметів, які стосуються технологічної підготовки кваліфікованих робітників.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОНЦЕПТ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

Ольга Лілік , Наталія Носовець , Леонід Бивалькевич — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Мета дослідження – схарактеризувати місце і роль сучасних педагогічних технологій у формуванні професійної компетентності майбутніх учителів.

Методологія. У процесі наукового пошуку використано комплекс різних методів, які забезпечили вірогідність і об'єктивність дослідження, зокрема: аналіз нормативно-правової бази й наукової літератури – з метою визначення стану розробленості проблеми й перспектив її дослідження; зіставлення – для порівняння поглядів різних учених на проблему технологізації освітнього процесу в закладах вищої освіти; індукції та дедукції, систематизації й узагальнення – для формулювання висновків і рекомендацій. Дослідження здійснене на основі поєднання положень низки методологічних підходів, зокрема: компетентнісного (для визначення ролі педагогічних технологій у формуванні
професійної компетентності майбутніх учителів), діяльнісного (залучення здобувачів освіти до активної навчальної діяльності в процесі реалізації різних педагогічних технологій), особистісно орієнтованого (для врахування індивідуальних особливостей здобувачів вищої освіти під час навчальної діяльності в межах певної педагогічної технології) – які застосовані на засадах взаємодоповнюваності і відповідності меті дослідження.

Наукова новизна. У дослідженні систематизовано й узагальнено думки науковців щодо місця й ролі педагогічних технологій в освітньому процесі, обґрунтовано доцільність їх застосування в професійній підготовці майбутніх учителів.

Висновки. У процесі дослідження з’ясовано, що широке впровадження педагогічних технологій в освітній процес закладів середньої і вищої освіти дає підстави стверджувати про технологізацію навчання, основними ознаками якої є концептуальність; діагностичність і прогностичність результатів навчання; економічність; операційність; алгоритмізованість, проєктованість, цілісність навчальної діяльності; керованість, варіативність і гнучкість освітнього процесу; заданість і гарантованість ефективних результатів за оптимальних витрат для досягнення певного стандарту навчання; відтворюваність технологічного процесу. Схарактеризовано педагогічні технології, ефективність застосування яких у процесі професійної підготовки майбутніх учителів доведена науковими дослідженнями й досвідом практичної діяльності, зокрема: проєктна технологія, технологія переверненого навчання, технологія розвитку критичного мислення, інформаційно-комунікаційні технології. Обґрунтовано, що застосування педагогічних технологій у професійній підготовці майбутніх учителів сприяє налагодженню взаємозв’язків між теорією і практикою, активізації навчальної діяльності студентів, оптимізації часових затрат, а в результаті ефективному формуванню професійної компетентності.

ВПРОВАДЖЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІН ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ (НА ПРИКЛАДІ КУРСУ «БУДОВА АВТОМОБІЛЯ»)

Василь Люлька , Володимир Стешенко — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті представлено огляд наукових доробків учених з питання впровадження дослідницької технології навчання в освітній процес; приведено визначення поняття «дослідницька технологія навчання; приведено також сутність дослідницької технології навчання в ЗЗСО і ЗВО; розкрито зміст дисциплін професійної та практичної підготовки на прикладі курсу «Будова автомобіля», який вивчають здобувачі спеціальності «015 Професійна освіта (Транспорт)»; приведено характерні ознаки дослідницької технології навчання в ЗВО. Відповідно до мети та завдань навчальної дисципліни, а також ознак дослідницької технології навчання визначено особливості впровадження такої технології навчання при вивченні дисциплін професійної та практичної підготовки на прикладі курсу «Будова автомобіля».

Мета статті – розкрити особливості впровадження дослідницької технології навчання при вивченні дисциплін професійної та практичної підготовки (на прикладі курсу «Будова автомобіля»).

Методологія. Методологія нашого дослідження ґрунтується на діяльнісному, компетентнісному та студентоцентрованому підходах, які обумовлюють спрямованість освітнього процесу на розвиток умінь і навичок особистості студента, на застосування та поглиблення ними здобутих знань на практиці, на посилення компетентнісної складової навчання і дозволяє перейти від традиційної технології навчання (передача знань) до проблемної. При виконанні дослідження використано комплекс теоретичних і емпіричних методів: теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання, конкретизація, порівняння фактів і понять з технічної, дидактичної і методичної літератури; емпіричні – спостереження, аналіз результатів діяльності студентів, бесіди.

Наукова новизна полягає у встановленні особливостей впровадження дослідницької технології навчання при вивченні дисциплін професійної та практичної підготовки (на прикладі курсу «Будова автомобіля»).

Висновки. Практичні роботи з дисциплін професійної та практичної підготовки, організовані на основі дослідницькій технології, забезпечують активізацію навчальної роботи шляхом надання їй не просто пошукового, а дослідницького характеру за допомогою вимірювань і обчислень, сприяють організації самостійної пізнавальної діяльності студентів на реальних об’єктах і усвідомленню поставлених проблем та знаходженню шляхів їх вирішення, надають можливість практично розрізняти деталі вузлів і агрегатів технічних об’єктів, бачити й аналізувати їх будову та можливі несправності і, нарешті, відчути себе досвідченими фахівцями. Такими є завдання на розбирання та складання вузлів технічних об’єктів, замір і фіксацію в таблицях їх табличних параметрів і обчислення основних характеристик.

НАВЧАЛЬНА ДІЛОВА ГРА НА ЗАНЯТТЯХ З «ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРАКТИКУМУ»

Наталія Мінько — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуті перспективи використання ділових ігор для ефективного проведення занять у студентів з нормативної дисципліни «Технологічний практикум» за спеціальністю «Середня освіта» (Трудове навчання та технології). Визначено, що впровадження в навчальний процес активних методів дозволяє забезпечити професійний
розвиток та покращує процес самореалізації, здійснює підтримку і стимулювання пізнавальної діяльності, створює умови для творчості, до навчання творчістю.

Мета роботи проаналізувати інтерактивні методи навчання в закладах вищої освіти, як способу підвищення пізнавальної діяльності, способу організації інтенсивної навчально-пізнавальної діяльності, що забезпечує взаєморозуміння, взаємодію між учасниками освітнього процесу; визначити вплив на засвоєння матеріалу, формування суджень та зміну ролі викладача від центральної фігури до регулятора навчального процесу, який спонукає до самостійної пізнавальної діяльності. Проаналізувати методику організації сучасних активних форм навчальної діяльності студентів на заняттях з технологічного практикуму.

Методологія дослідження. У процесі написання статті було проведено аналіз та синтез літературних джерел з проблеми використання навчальних ділових ігор як способу активізації пізнавальної діяльності студентів, проаналізовано методичні особливості її організації та проведення; здійснено спостереження за діяльністю студентів в процесі проведення заняття із використанням ділових ігор, зроблені наукові висновки та систематизовані методичні рекомендації щодо організації та проведення ділових ігор на заняттях з технологічного практикуму.

Наукова новизна полягає в уточненні методичних та організаційних особливостей організації та проведення ділових ігор на заняттях з «Технологічного практикуму» (основ харчових технологій). На основі аналізу теоретичних джерел і практики навчання, доведено, що використання нетрадиційних форм організації навчання студент стає повноцінним учасником процесу сприйняття, а його досвід використовується для навчального пізнання.

Висновки. Автор висловлює думку про те, що вдосконалення організації роботи студентів в умовах ігрового навчання, пов’язане з підвищенням рівня пізнавальної самостійності через уведення активних методів і прийомів навчання в якості обов’язкових елементів засвоєння поряд з традиційними знаннями, вміннями і навичками. Підкреслено важливість опанування викладачем сучасними активними технологіями навчання з метою забезпечення максимальної активності студентів в навчальному процесі, розвитку навчального потенціалу, фундаменталізації освіти та забезпечення професійної мобільності випускника закладу вищої освіти.

РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА УРОКАХ «ТЕХНОЛОГІЙ» В СТАРШІЙ ШКОЛІ

Світлана Мазуренко , Анна Харченко — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті розкривається сутність міжпредметних зв’язків, їх функції, типи, види та важливість їх реалізації в навчанні учнів старших класів на уроках технологій, що дає підстави вважати їх ефективним засобом інтегрованого навчання у школі.

Метою статті є дослідження на основі теоретичних та методологічних засад особливостей використання міжпредметних зв’язків у процесі вивчення предмету «Технології» учнями старших класів за навчальним модулем «Дизайн сучасного одягу» в процесі виготовлення проєкту «Сукня в етностилі».

Методологія побудована на використанні класичних методів дослідження: методи аналізу продуктів діяльності, аналізу літературних джерел, систематизації, узагальнення, методу класифікації, що дали можливість науково-теоретично обґрунтувати матеріал.

Наукова новизна статті полягає в дослідженні можливостей використання міжпредметних зв’язків у процесі виготовлення творчого проєкту «Сукня в етностилі» на уроках предмету «Технології» учнями старших класів.

Висновки. Міжпредметні зв’язки – це дидактична категорія, яка передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати взаємодію між предметами для поглибленого, всебічного розгляду, найважливіших понять, явищ, вони є результатом узагальнюючих дій, розвивають системне мислення. Реалізація міжпредметних зв’язків сприяє систематизації, а, отже, глибині і міцності знань, допомагає дати учням цілісну картину світу. При цьому підвищується ефективність навчання і виховання, забезпечується можливість наскрізного застосування знань, умінь, навичок, отриманих на уроках з різних предметів. Перспективи
подальших наукових розвідок вбачаються у вивченні міжпредметних зв’язків на уроках технологій в старшій школі за іншими навчальними модулями програми.

МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ЗА РІЗНИМИ ВИДАМИ СПОРТУ З ЦИКЛІЧНИМ ХАРАКТЕРОМ РУХІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Василь Пеньковець , Наталія Давидова, Володимир Рябов — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

Актуальність статті зумовлена підвищенням рівня спортивних результатів в лижних гонках і біатлоні, удосконаленням елементів техніки в пересуванні на лижах та стрільбі. Актуалізуються проблеми оптимізації тренувального процесу лижників-гонщиків та біатлоністів, питання пошуку шляхів моделювання термінових та кумулятивних
ефектів і визначення їх функціонального стану готовності під час тренувальних занять.

Мета роботи обґрунтувати методику застосування моделі тренувальних уроків замість випадкових сполучень, що підвищить імовірність досягнення ефекту, а отже, і надійність в управлінні тренувальним процесом.

Наукова новизна. Удосконалено методику застосування моделі тренувальних уроків замість випадкових сполучень, що в свою чергу підвищило спортивний результат, а також надійність в управлінні тренувальним процесом.

Висновки: Досвід впровадження в практику управлінського підходу з застосуванням моделей тренувальних впливів із заздалегідь відомою дією дає підстави для узагальнення технології моделювання як термінових, так і кумулятивних ефектів інтегральної підготовленості лижників-гонщиків та біатлоністів. Застосування моделей тренувальних уроків замість випадкових сполучень на уроці підвищить імовірність досягнення ефекту, а це у свою чергу забезпечить надійність в управлінні тренувальним процесом, забезпечить пошук раціональних шляхів управління адаптивним функціонуванням спортсменів, особливо на дозмагальному етапі спортивного тренування. Застосування моделей тренувальних уроків, направленої і заздалегідь відомої дії на організм спортсмена дозволить підвищити точність управляючих дій. Створення таких моделей дасть можливість ретельно вивчити механізм перебудови біодинамічної
структури рухової дії, зміст мисленнєвих операцій при виконанні конкретного рухового акту та змін, які проходять у функціональних станах окремих систем організму спортсмена.

ПРОБЛЕМА ТЕХНОЛОГО-КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ДИЗАЙНУ В ПРОЦЕСІ ПРОЄКТУВАННЯ І ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ СПЕЦДИСЦИПЛІН

Тетяна Тараненко — Tue, 19 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано проблеми технолого-конструкторської діяльності майбутніх фахівців з дизайну в процесі розробки проєктів при вивченні спецдисциплін; актуалізовано поняття технолого-конструкторської компетентності, охарактеризовано процес її формування, сформовано її компоненти і властивості, доведено її значення у процесі професійно-практичної підготовки майбутнього фахівця з дизайну.

Мета роботи – обґрунтування проєктної діяльності майбутніх фахівців з дизайну при вивченні спецдисциплін; аналіз технолого-конструкторської діяльності при виготовленні виробів.

Методологія – теоретичний аналіз наукової літератури з теми дослідження з метою відбору й осмислення фактичного матеріалу, аналіз концепцій, теорій і методик, що мав на меті виявлення шляхів розв’язання досліджуваної проблеми; порівняння та систематизація матеріалів, максимально наближених до майбутньої професійної діяльності фахівців.

Наукова новизна полягає в тому, що: теоретично обґрунтовано проблеми технолого-конструкторської діяльності майбутніх фахівців з дизайну в процесі проєктування і виготовлення виробів на заняттях із спецдисциплін; встановлено місце проєктної діяльності у системі професійно-практичної підготовки майбутніх фахівців з
дизайну при вивченні спецдисциплін.

Висновки. Доведено, що дизайн – це вид діяльності, пов’язаний з проєктуванням предметного світу; це художнє конструювання з метою формування естетичних і функціональних якостей товару. Професійна підготовка майбутнього фахівця з дизайну при вивченні спецдисциплін орієнтується на засвоєння не тільки теоретичного базису
певних знань, вмінь та навичок, але і формування визначеного об’єму інтегральних, загальних і фахових компетентностей, які розкриватимуть особистість дизайнера як готового до самопізнання, саморозвитку, саморегуляції, рефлексії, максимально орієнтуючись на свою індивідуальність. Саме основи компетентнісного підходу відповідають сучасним вимогам вітчизняної освіти, яка має на меті сформувати фахівця нового рівня, який мав би можливість вільно конкурувати з випускником європейської вищої школи та всебічно відповідати запитам
суспільства.