ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЕТНОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОМУ ІНСТИТУТІ ІСТОРІЇ ТА СОЦІОГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ІМЕНІ О. М. ЛАЗАРЕВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ» ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА НА МЕЖІ ХХ–ХХІ СТ.

Анотація

Мета роботи. Мета роботи полягає у висвітленні процесу становлення та розвитку етнографічних досліджень на історичному факультеті (нині – Навчально-науковий інститут історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського) Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, а також аналізі проблематики етнографічних та усноісторичних досліджень, з’ясування їх результатів і можливостей запровадження до наукового і суспільного обігу.

Методологія. Методологічну основу статті становить комплекс загальнонаукових і конкретно-історичних принципів та методів дослідження. Провідне місце серед них займають принципи історизму, об’єктивності, системності. Серед методів дослідження пріоритетним є використання конкретно-пошукового, історико-описового, проблемно-хронологічного, аналітичного, синтетичного, контент-аналізу, що дозволило належним чином інтерпретувати матеріал, здобутий під час усноісторичних досліджень і досягти обґрунтованих висновків.

Наукова новизна. У публікації вперше узагальнений досвід організації та проведення етнографічної практики в Навчально-науковому інституті історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Отримав подальший розвиток аналіз основних результатів етнографічних досліджень, які відбувалися в 2022–2025 рр., присвячених подіям повномасштабної російсько-української війни на Чернігівщині.

Висновки. Етнографічні дослідження на історичному факультеті Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка були запроваджені на початку 1990-х рр. Передумовою їх становлення стали процеси національного відродження після здобуття незалежності України. Проблематика етнографічних студій відповідала основним напрямкам досліджень у вітчизняній етнографічній науці: вивчення матеріальної та духовної культури, зокрема народної кухні, ремесел і промислів, декоративно-ужиткового мистецтва, фольклору, календарної та родинної обрядовості, громадського і родинного побуту. Організація та проблематика етнографічних досліджень зазнала суттєвих змін в умовах пандемії коронавірусної інфекції 2020 р. Студенти в умовах обмежень та соціальної ізоляції вивчали історію та генеалогію власних родин. З початком повномасштабної російсько-української війни фокус досліджень був спрямований на вивчення повсякденного життя населення Чернігівської області в умовах воєнного стану. Результатом проведених усноісторичних досліджень стало формування джерельної бази свідчень очевидців російської військової агресії, їх опрацювання та запровадження до наукового обігу у вигляді доповідей на різного рівня конференціях і публікацій у наукових виданнях.