МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ В ДОСЛІДЖЕННІ ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИХ ІДЕЙ І. БИЧКА

Анотація

Актуальність теми зумовлена тим, що в сучасній історії філософської думки України науковці-філософи послуговуються різними методологічними підходами, які на нашу думку, мають значний вплив на методику викладання історії філософії для молодих людей, здобувачів вищої освіти в Україні. Історія філософської думки в Україні за нашим переконанням, отримала свій потужний імпульс починаючи з 2014 року. Тоді російські імперіалісти вирішили підпорядкувати собі українців, ліквідувати державу Україна її історію, культуру, філософію. Але український народ, який був незалежним з 1991 року, став на захист своєї свободи, території, мови, культури. Російські імперіалісти для досягнення своїх загарбницьких цілей у лютому 2022 року розпочали повномасштабну війну спрямовану на знищення українського народу і держави Україна.

Саме у зв’язку з цим історико-філософська проблематика суттєво актуалізувалася у всіх навчальних закладах України, а особливо у тих які надають українській молоді вищу освіту. Тому українські науковці-філософи, за останні десять років у своїх дослідження почали активно аналізувати різні методологічні підходи які мають за мету донесення до студентів значущість і цінність філософської думки в історії України.  Це спонукало нас до копіткого науково-освітнього аналізу праць українських філософів, котрі висвітлювали історію філософської думки в Україні в різні часи її становлення і розвитку та дотримувалися певних методологічних підходів та орієнтирів. Серед корифеїв-аналітиків історії філософської думки України нас зацікавили наукові праці професора Ігоря Валентиновича Бичка. А зокрема його методологічні підходи при дослідженні історико-філософського розвитку українського народу. Тому ми переконані, що саме висвітлення філософських ідей мислителя в цьому культурно-освітньому  ракурсі, сьогодні стає все більш  актуальним для української молоді.

Мета роботи – проаналізувати актуальні сьогоденню  методологічні підходи в дослідженні історико-філософських ідей І. Бичка. Котрі будуть спиратися на продуковані  мислителем ідеї: 1) філософсько-антропологічного; 2) екзистенціального; 3) національно-культурологічного напрямків розвитку історії філософської думки в Україні. Та висвітлити погляди І. Бичка на проблематику формування національно свідомого громадянина України послуговуючись його науково-творчим історико-філософським доробком.

Методологічною основою є результат науково-філософського пошуку ключових методологічних підходів І. Бичка до проблематики історико-філософської думки України, на яких він зосереджував увагу в своїх працях. Зокрема це: українська історико-культурна традиція, цінність свободи вибору для українця, особиста відповідальність та екзистенційне напруження української людини. Саме в даному річищі розвивається історико-філософська думка І. Бичка і є ключовою ціллю осягнення ним та його учнями й послідовниками як загальносвітової так і української історико-культурної традиції.

Наукова новизна нашого дослідження полягає в тому, що з’ясовано практичну значимість і доцільність застосування методологічних підходів  І. В. Бичка під час висвітлення історії філософської думки в Україні. Адже його увага зосереджувалась саме на плеканні високої культури філософського мислення українців, значущості їх філософсько-антропологічного та екзистенційного заглиблення в своє національне коріння та історію. Орієнтацію на гуманістичні цінності, свободу вибору життєвого шляху розвитку, особистісну відповідальність людини. І саме ці філософські ідеї І. Бичка сьогодні, в час війни з російськими імперіями, мають ідейно-практичну здатність захистити українців від втрати національної ідентичності та закладають основи для молоді в процесі формування національно самосвідомого громадянина України.

Висновки. Проведена нами розвідка яка спрямована на висвітлення актуальних сьогоденню ідей та методологічних підходів при дослідженні історико-філософських ідей І.Бичка. Засвідчує, що історія філософської думки України була і залишається міцним фундаментом української національної ідентичності. Тому спираючись на філософсько-антропологічні ідеї наших вітчизняних мислителів, серед яких чільне місце займає професор Ігор Валентинович Бичко. Молодь України загалом та здобувачі вищої освіти, зокрема, будуть орієнтуватися на досягнення високої культури філософського мислення української людини сьогодення. А це в підсумку здатне посприяти в процесі формування національно самосвідомого громадянина України. При цьому, як наголошував І. Бичко, українці в своїй історії завжди прагнули до осягнення як загальносвітової так і української історико-культурної традиції. І все це в підсумку трималося на визначальній основі буття людини в Україні яка полягала в свободі вибору як екзистенційній орієнтації українців їх особистісній відповідальності за свої дії, свою родину і свою країну. Також мислитель додає до цього процесу гуманістичні інтенції українців, володіння ними філософією критичного мислення яка в багатьох катаклізмах історії нашого народу часто допомагала спрямувати у потрібне річище рефлексивну позицію українців, сприяла їх самовизначенню.

Тому методологічні підходи та ідеї які пропагував професор І. Бичко у своїх працях мають сприяти вільному розвитку історії філософської думки в Україні і завдяки цьому формувати національно свідомих громадян нашої держави. Поза як філософсько-антропологічні, екзистенціальні, та національно-культурологічні ідеї в розвитку історії філософської думки в Україні, вносили позитивний імпульс в соціально-політичний розвиток нашого народу.