МЕТОДОЛОГІЯ «ВІДКРИТОГО СМИСЛУ» В УМОВАХ КУЛЬТУРНОЇ МНОЖИННОСТІ

Анотація

У статті розглядається проблема смислу в умовах культурної множинності, яка дедалі більше визначає характер сучасного гуманітарного знання. Показано, що традиційні підходи до інтерпретації, орієнтовані на стабілізацію значення, виявляються недостат­німи для опису процесів полілогу культур, де смисл набуває процесуального та відкритого характеру. У цьому контексті актуалізується потреба у формуванні методології, здатної враховувати незавершеність, контекстуальність та інтерсуб’єктивність смислотворення.

Мета роботи полягає в обґрунтуванні методології «відкритого смислу» як підходу до аналізу культурної множинності, у межах якого смисл розглядається не як завершений результат інтерпретації, а як процесуальна структура, що формується в умовах полілогу культур.

Методологія дослідження базується на поєднанні герменевтичного, діалогічного та деконструктивного підходів, що дозволяє розглядати смисл як результат інтер­суб’єк­тивної взаємодії та водночас виявляти його внутрішню нестійкість. Застосування принципів контекстуальності, діалогічності та відкритості до Іншого забезпечує можли­вість аналізу культурних процесів без їх редукції до єдиної інтерпретаційної моделі.

Наукова новизна полягає у концептуалізації методології «відкритого смислу» як самостійного принципу аналізу культурної множинності. На відміну від традиційних підходів, запропоновано розглядати смисл як незавершений процес, що виникає в просторі полілогу культур і не піддається остаточній фіксації. Обґрунтовано, що відкритість смислу є не його випадковою характеристикою, а онтологічною умовою його існування в багатокультурному середовищі.

Висновки засвідчують, що методологія відкритого смислу дозволяє переосмислити роль інтерпретації, статус істини та позицію дослідника в гуманітарному знанні. Смисл постає як процес постійного узгодження, що не зводиться до єдиного результату, але зберігає свою значущість у множинності інтерпретацій. Перспективи подальших дослід­жень пов’язані з застосуванням запропонованого підходу до аналізу конкретних культурних практик і процесів міжкультурної комунікації.

При написанні статті для оформлення списку використаних джерел та редагу­вання тексту використовувався AI assistant.