МЕТОДОЛОГІЯ «ВІДКРИТОГО СМИСЛУ» В УМОВАХ КУЛЬТУРНОЇ МНОЖИННОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.263807Ключові слова:
відкритий смисл, полілог культур, інтерпретація, інтерсуб’єктивність, культурна множинністьАнотація
У статті розглядається проблема смислу в умовах культурної множинності, яка дедалі більше визначає характер сучасного гуманітарного знання. Показано, що традиційні підходи до інтерпретації, орієнтовані на стабілізацію значення, виявляються недостатніми для опису процесів полілогу культур, де смисл набуває процесуального та відкритого характеру. У цьому контексті актуалізується потреба у формуванні методології, здатної враховувати незавершеність, контекстуальність та інтерсуб’єктивність смислотворення.
Мета роботи полягає в обґрунтуванні методології «відкритого смислу» як підходу до аналізу культурної множинності, у межах якого смисл розглядається не як завершений результат інтерпретації, а як процесуальна структура, що формується в умовах полілогу культур.
Методологія дослідження базується на поєднанні герменевтичного, діалогічного та деконструктивного підходів, що дозволяє розглядати смисл як результат інтерсуб’єктивної взаємодії та водночас виявляти його внутрішню нестійкість. Застосування принципів контекстуальності, діалогічності та відкритості до Іншого забезпечує можливість аналізу культурних процесів без їх редукції до єдиної інтерпретаційної моделі.
Наукова новизна полягає у концептуалізації методології «відкритого смислу» як самостійного принципу аналізу культурної множинності. На відміну від традиційних підходів, запропоновано розглядати смисл як незавершений процес, що виникає в просторі полілогу культур і не піддається остаточній фіксації. Обґрунтовано, що відкритість смислу є не його випадковою характеристикою, а онтологічною умовою його існування в багатокультурному середовищі.
Висновки засвідчують, що методологія відкритого смислу дозволяє переосмислити роль інтерпретації, статус істини та позицію дослідника в гуманітарному знанні. Смисл постає як процес постійного узгодження, що не зводиться до єдиного результату, але зберігає свою значущість у множинності інтерпретацій. Перспективи подальших досліджень пов’язані з застосуванням запропонованого підходу до аналізу конкретних культурних практик і процесів міжкультурної комунікації.
При написанні статті для оформлення списку використаних джерел та редагування тексту використовувався AI assistant.