РЕАЛІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.263809Ключові слова:
природничо-екологічна компетентність, індивідуальний підхід, формування, реалізація, діти старшого дошкільного вікуАнотація
У статті розглядається проблема реалізації індивідуального підходу у процесі формування природничо-екологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Актуальність дослідження зумовлена модернізацією змісту дошкільної освіти, орієнтацією на розвиток ключових компетентностей та необхідністю виховання екологічно свідомої особистості в умовах сучасних соціокультурних викликів. Дошкільний період визначається як сенситивний для становлення екологічної культури, адже саме в цей час закладаються основи ціннісного ставлення до природи, формуються елементарні знання про довкілля та навички раціонального природокористування.
Мета роботи – визначення та обґрунтування особливостей та етапів реалізації індивідуального підходу до процесу формування природничо-екологічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку.
Методологія. Методологічною основою наукової статті стали наукові доробки українських вчених, які досліджували проблему реалізації індивідуального підходу та розвиток природничо-екологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Методологічний апарат дослідження ґрунтується на комплексному поєднанні загальнонаукових методів, зокрема класифікації та систематизації даних, отриманих у ході огляду фахової літератури з психології та педагогіки.
Наукова новизна. У процесі аналізу наукових досліджень визначено особливості та етапи реалізація індивідуального підходу у процесі формування природничо-екологічної компетентності старших дошкільників. Окреслено етапи реалізації індивідуального підходу: первинне виявлення індивідуальних особливостей розвитку дитини; уточнення та поглиблення діагностичних даних; систематизація й аналіз отриманої інформації; визначення пріоритетних освітніх завдань; добір адекватних методів, форм і засобів педагогічної роботи; створення варіативного предметно-ігрового середовища; безпосереднє впровадження індивідуалізації у навчально-виховний процес.
Висновки. Результати дослідження засвідчують, що індивідуальний підхід сприяє ефективному формуванню природничо-екологічної компетентності, оскільки дозволяє враховувати різноманітні особистісні характеристики дошкільників, активізувати їхню пізнавальну діяльність, розвивати відповідальне ставлення до природи та формувати навички екологічно доцільної поведінки.