МАЄВТИКА ЯК МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПРИНЦИП ПЕДАГОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ: ФІЛОСОФСЬКА РЕКОНСТРУКЦІЯ ТА ОСВІТНІ ІМПЛІКАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.263811Ключові слова:
педагогічний менеджмент, антична філософія, маєвтика, вища школа, суб'єктифікація, діалогАнотація
У статті досліджено актуальну тему маєвтики як методологічного принципу педагогічного менеджменту крізь призму філософської реконструкції та аналізу освітніх імплікацій. Обґрунтовано, що домінування технократичної парадигми в сучасному управлінні освітніми системами редукує суб'єкт-суб'єктну взаємодію до лінійних адміністративних процедур, позбавляючи педагогічний менеджмент його сутнісного зв'язку із природою суб'єктності. Доведено, що маєвтичний принцип забезпечує перехід від логіки зовнішнього впливу до логіки породження знання зсередини.
Метою дослідження є філософська реконструкція маєвтичного принципу та обґрунтування його методологічного потенціалу для сучасного педагогічного менеджменту.
Методологічну основу становлять герменевтичний аналіз платонівського корпусу діалогів та міждисциплінарний синтез античної філософської спадщини і сучасної педагогічної рефлексії. Залучено концептуальний апарат Г.-Ґ. Ґадамера, П. Фрейре, Д. Шона та Ґ. Бієсти для обґрунтування управлінської онтології маєвтики. Встановлено, що маєвтичне управління реалізується через деконструкцію псевдовпевненості, структурування поля можливого та трансформацію владної вертикалі у горизонталь діалогічної співпраці.
Наукова новизна полягає у виявленні функціональної відповідності між сократичним методом і сучасною управлінською практикою, а також у формуванні цілісної управлінської онтології, що інтегрує концепції суб'єктифікації, рефлексії-в-дії та комунікативної раціональності.
Висновки підтверджують, що ефективність маєвтичного менеджменту вимірюється не відповідністю стандартам, а ступенем суб'єктності учасників освітнього процесу. Управління трансформується із системи «планування – контроль» у систему «провокування – рефлексія», доповнюючи, а не заперечуючи необхідну технічну раціональність.