ВИВЧЕННЯ РОМАНУ ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО «РОКСОЛАНА» В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

Мета статті – схарактеризувати особливості вивчення роману Павла Загребельного «Роксолана», розкодувати багату символіку твору, позначену міфологійними й фольклорними первенями; розкрити образ головної героїні, яка змогла піднятися на вершину османського світу завдяки винятковій силі характеру, розумові, мудрості, знанням кількох мов, літературному й музичному обдарованню; на основі історичних та художніх текстів проаналізувати й дати об’єктивну оцінку її діяльності, визначити роль цієї постаті в світовій історії, виявити сильні й слабкі риси характеру, показати тріумф і трагедію Роксолани; порівняти образ Роксолани в суміжних мистецтвах; запропонувати плани  лекційного й семінарського занять для студентів різних вишів.

Методологія. Теоретико-методологійний інструментарій статті зумовлений її поліпарадигмальною специфікою: роман П. Загребельного «Роксолана» вивчаємо крізь призму філософійних, психологійних, фольклорних, мистецтвознавчих, історичних, літературознавчих, культурологійних поглядів, педагогічних підходів. У дослідженні послуговуємося філософійними ідеями про мистецтво як форму естетичного зображення світу, культурологійними концептами філософії освіти.

Методологічними засадами дослідження є культурологічна герменевтика, яка дозволяє аналізувати сенси, закладені митцем у процесі створення художніх текстів, а також міжмистецький підхід, який поєднує методи культурологічного аналізу, порівняльний і описовий; основні положення рецептивної естетики, теорії семіотики і сучасного мистецтвознавства.

Наукова новизна: опрацьовано проблему специфіки вивчення роману Павла Загребельного «Роксолана» у взаємозв’язках з суміжними мистецтвами на філологійних факультетах університетів.

Висновки.  Розкрито особливості вивчення роману Павла Загребельного «Роксолана» за таким алгоритмом: активізація наявних у студентів знань про художні системи, в межах яких написано твір, визначення домінантної художньої системи і посутніх її рис, аналіз історичного контексту, історія створення художнього тексту, дослідження тематики й проблематики твору, розшифрування композиційної схеми, віднайдення елементів композиційної вигадливості, головних конфліктів сюжету і згрупування персонажів навколо цих конфліктів, визначення авторської концепції полярних головних героїв – Сулеймана – Роксолани, інтерпретація символіки. Запропоновано дві моделі аналізу художнього твору: перша традиційна, а друга з використанням суміжних мистецтв: живопису, графіки, скульптури, музики, театру, кіно, які допомагають схарактеризувати образ Роксолани. До цих моделей подано орієнтовні дискусію і проблемну бесіду.