РОЗВИТОК АУДИТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ВІРТУАЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.263827Ключові слова:
аудитивна компетентність, віртуальне навчальне середовище, підготовка вчителів німецької мови, CEFR, H5PАнотація
Метою статті є представлення теоретично обґрунтованої та практично орієнтованої чотириетапної моделі формування професійно орієнтованої аудитивної компетентності (ПОАК) майбутніх учителів німецької мови у віртуальному навчальному середовищі (ВНС). Аудіювання охоплює близько 45% часу людської комунікації, однак залишається найменш розробленим видом мовленнєвої діяльності у методиці підготовки вчителів іноземних мов. Graham, Santos та Francis-Brophy виявили, що вчителі рідко застосовують науково обґрунтовані стратегії навчання аудіювання, переважає «підхід розуміння», який перевіряє, а не навчає аудіювання. У підготовці вчителів DaF/DaZ аудіювання не отримує систематичного методичного опрацювання, а перехід до ВНС поглиблює цю прогалину.
Методологія. Дослідження спирається на теоретичний аналіз і синтез сучасної наукової літератури з проблем розвитку аудіювання у вивченні другої мови, дескрипторних шкал CEFR Companion Volume, методики навчання аудіювання у курсах DaF/DaZ, моделей професійного розвитку та емпіричних досліджень ефективності навчання аудіювання у ВНС.
Наукова новизна. Запропоновано чотириетапну модель розвитку ПОАК: (1) рецептивне усвідомлення, (2) стратегічна практика, (3) інтерактивно-медіативна компетентність, (4) професійна автономія. Кожен етап операціоналізовано через дескриптори CEFR Companion Volume (B2–C2), типи H5P-завдань і трифазну структуру заняття. Модель поєднує два виміри розвитку: зростання мовної компетентності (B2→C2) та зростання педагогічного професіоналізму (новачок→автономний практик).
Висновки. Модель забезпечує методологічну основу для поетапного розвитку ПОАК у ВНС. Її ключовий принцип – узгодженість між жанровою автентичністю матеріалів, мовним рівнем студентів, технічними можливостями платформи та вимірністю результатів навчання згідно зі стандартами CEFR. Перспективою є емпірична верифікація моделі та дослідження її впливу на приріст ПОАК у діапазоні B2–C1.