АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.263727Ключові слова:
академічна доброчесність, штучний інтелект, генеративні технології, освітній процес, мотивація навчанняАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз проблеми дотримання принципів академічної доброчесності в умовах активного впровадження технологій штучного інтелекту в освітній процес закладів вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена стрімким поширенням генеративних систем, що трансформують підходи до навчання, виконання академічних завдань та оцінювання результатів, водночас актуалізуючи нові ризики недоброчесної поведінки.
Метою статті є визначення особливостей прояву та причин порушення академічної доброчесності при використанні штучного інтелекту, а також обґрунтування шляхів їх запобігання. Методологічну основу дослідження становлять аналіз нормативно-правових актів, узагальнення наукових джерел, а також систематизація рекомендацій Міністерства освіти і науки України.
Методологічну основу дослідження становлять аналіз нормативно-правових актів, узагальнення наукових джерел, порівняльний аналіз та систематизація рекомендацій Міністерства освіти і науки України. У роботі здійснено аналіз нормативно-правового регулювання академічної доброчесності в Україні в умовах інтенсивного використання технологій штучного інтелекту, зокрема щодо вимог до самостійності виконання академічних завдань, достовірності результатів і обов’язкової атрибуції згенерованого контенту. Взаємодію здобувача освіти із системами штучного інтелекту розглянуто як поетапний процес, що дало змогу окреслити ризики порушення академічної доброчесності на кожному з етапів. Окрему увагу приділено явищу «галюцинацій» штучного інтелекту як джерелу потенційної недостовірності академічних текстів.
Наукова новизна полягає у поєднанні процесуального підходу до аналізу використання ШІ з визначенням багатофакторних причин академічної недоброчесності, зокрема мотиваційних, особистісних, організаційних і соціальних чинників.
У висновках обґрунтовано, що ефективне запобігання порушенням можливе за умов системного підходу, який поєднує формування внутрішньої мотивації, розвиток критичного мислення та цифрової грамотності, удосконалення педагогічних практик і впровадження чітких інституційних політик щодо використання штучного інтелекту.
