ЕКОСИСТЕМА ОСВІТИ В КНР В КОНТЕКСТІ НОВОЇ ПАРАДИГМИ ІНТЕГРАЦІЇ ПРОСТОРІВ

Анотація

У статті розглянуто трансформацію освітньої системи КНР під впливом глобалізації, цифровізації, розвитку штучного інтелекту та міжкультурної комунікації, що зумовлює перехід до екосистемного бачення освіти. Обґрунтовано актуальність вивчення досвіду Китаю, де реалізується масштабна модернізація освітнього простору шляхом поєднання національних культурних традицій із новітніми цифровими техноло­гіями.

Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування нової парадигми освітньої екосистеми сучасної КНР, аналіз процесів інтеграції її середовищ та визначення механізмів наступності у розвитку ключових компетентностей особистості на різних рівнях освіти.

Методологічну основу дослідження становлять системний підхід та інструментарій порівняльної педагогіки. Застосовано комплекс теоретичних методів: термінологічний, історико-педагогічний, системно-структурний та порівняльно-педагогічний аналіз наукового дискурсу й реформ КНР (зокрема стандартів мистецької освіти 2022 року); методи педагогічного моделювання, синтезу й прогнозування для побудови цілісної моделі екосистеми.

Наукова  новизна. З позицій екосистемного підходу концептуалізовано парадигму інтеграції просторів у системі освіти КНР, обґрунтовано наскрізний взаємозв’язку та спадкоємність між різними видами освітніх просторів та середовищ в процесі формування компетентностей у здобувачів освіти. Удосконалено підходи до проєктування інтегрованого середовища для неперервного розвитку компетентностей.

У результаті дослідження виявлено закономірності взаємозв’язку та спадко­ємності між музичним простором учнів у системі обов'язкової освіти та освітнім середовищем університету. Доведено, що інтеграція фізичного, цифрового й соціального середовищ забезпечує неперервне формування компетентностей ХХІ століття (креативності, лідерства, комунікації, міжкультурної взаємодії, саморозвитку). Обґрунтовано, що така екосистема формує наскрізну траєкторію розвитку особистості від шкільного мистецького середовища до професійного становлення майбутніх менеджерів.

Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості адаптації китайського досвіду для стратегічної модернізації української системи освіти та проєктування інтегрованих освітніх середовищ в умовах глобальних викликів.