КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТРУКТУРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я З ПОЗИЦІЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЇ НАПОВНЕНОСТІ, САМОРЕГУЛЯЦІЇ ТА РЕЗИЛІЄНТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.263733Ключові слова:
громадське здоров’я, функціонально-структурна організація, екзистенційна наповненість, саморегуляція, резилієнтність, функціональне благополуччяАнотація
У статті визначені механізми екзистенційної наповненості, саморегуляції та резилієнтності в контексті функціонування системи громадського здоров’я. Запропоновані концептуальні напрями трансформації національної системи громадського здоров’я відповідно до підходу «Здоров’я у всіх політиках».
Метою дослідження є концептуальне обґрунтування функціонально-структурної організації національної системи громадського здоров’я з позицій забезпечення екзистенційної наповненості, саморегуляції та резилієнтності населення.
Матеріали та методи. Методологічну основу дослідження становлять системний, міждисциплінарний та біопсихосоціальний підходи. Застосовано методи теоретичного аналізу та синтезу, категоріального й структурно-функціонального аналізу, концептуального моделювання, порівняльного аналізу сучасних моделей громадського здоров’я, а також аналіз стратегічних і нормативно-правових документів у сфері громадського здоров’я та сталого розвитку.
Наукова новизна дослідження полягає в концептуальному обґрунтуванні національної системи громадського здоров’я як відкритої функціонально-структурної системи, орієнтованої не лише на профілактику захворювань, а й на підтримку екзистенційної наповненості, саморегуляції та резилієнтності населення. Уперше запропоновано інтеграцію цих категорій як системоутворювальних елементів функціонування громадського здоров’я.
Висновки. Національна система громадського здоров’я має трансформуватися у функціонально-структурну модель, орієнтовану на стратегію «Здоров'я у всіх політиках», на підтримку екзистенційної наповненості, саморегуляції та резилієнтності населення.
