МОТИВАЦІЯ ВОЛОНТЕРІВ ЧЕРНІГІВЩИНИ В УСНИХ СВІДЧЕННЯХ ПЕРІОДУ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Анотація

У статті досліджено мотивацію волонтерів Чернігівщини за матеріалами усних свідченнях періоду російсько-української війни. Проаналізовано основні чинники залучення до волонтерської діяльності, особливості їх формування та трансформації під впливом подій війни упродовж 2014–2025 рр. Встановлено, що мотивація волонтерів має комплексний характер і поєднує морально-етичні, патріотичні, родинно-особистісні та соціально-психологічні мотиви. Особливу увагу приділено впливу безпосередньо пережитого воєнного досвіду на активізацію волонтерської діяльності мешканців Чернігівщини.

Метою статті є дослідження мотиваційних чинників волонтерської діяльності на Чернігівщині в період російсько-української війни на основі усноісторичних джерел, а також виявлення особливостей формування та трансформації мотивації волонтерів під впливом подій війни у 2014–2025 рр.

Методологія. Методологічну основу дослідження становлять підходи усної історії та історичної антропології, які дозволяють розглядати волонтерство як форму громадянської активності та індивідуально пережитий досвід війни. Для досягнення поставленої мети використано комплекс загальнонаукових і спеціально-історичних методів. Історико-генетичний метод застосовано для аналізу формування та трансформації мотивації волонтерської діяльності на різних етапах російсько-української війни. Біографічний метод використано для визначення індивідуальних траєкторій залучення респондентів до волонтерського руху. Метод усної історії та наративний аналіз дали змогу інтерпретувати усні свідчення, виявити мотиви волонтерської діяльності та особливості осмислення респондентами власного досвіду. Метод узагальнення використано для виокремлення основних груп мотивів волонтерської діяльності.

Наукова новизна полягає у з’ясуванні мотивації волонтерів Чернігівщини на основі усноісторичних джерел та виявленні особливостей її трансформації в умовах російсько-української війни. Встановлено, що мотиваційна структура волонтерської діяльності зазнала змін під впливом повномасштабного вторгнення 2022 р., досвіду облоги Чернігова, окупації частини територіальних громад та безпосереднього переживання воєнних подій. Доведено, що волонтерство для значної частини респондентів стало не лише формою допомоги військовим і цивільному населенню, а й механізмом адаптації до воєнної реальності та способом осмислення власного досвіду.

Висновки. Усні свідчення волонтерів Чернігівщини засвідчують, що основними мотивами волонтерської діяльності є моральна відповідальність, патріотичні переконання, підтримка близьких, громадянська солідарність та прагнення подолати наслідки травматичного воєнного досвіду. Встановлено, що після початку повномасштабного вторгнення мотивація волонтерів суттєво трансформувалася й набула більш особистісного та емоційного характеру. Дослідження підтверджує значний евристичний потенціал усноісторичних джерел для вивчення механізмів громадянської самоорганізації та суспільної стійкості в умовах війни.