БІОМЕХАНІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНИХ БЛОКУВАЛЬНИКІВ У ВОЛЕЙБОЛІ
Ключові слова:
біомеханічний контроль, центральні блокувальники, волейбол, технічна підготовленістьАнотація
У статті наведено дані біодинамічної структури центральних блокувальників у волейболі. Розглянуто біомеханічний контроль з використанням методу тензодинамометрії. Визначено середньостатистичні біодинамічні та часові показники стану технічної підготовленості волейболісток. Наведено дані реєстрації зусиль при відштовхуванні волейболісток від опори та сили їх ударів по м’ячу Доведено, що нападаючий удар з ІІІ-ї зони та блокування у виконанні центральними блокувальниками має свою біодинамічну структуру, що обумовлено ростовими даними волейболісток.
Мета роботи. Визначити біодинамічну структуру технічної підготовленості центральних блокувальників у волейболі.
Методологія. Для реалізації основних завдань дослідження використано теоретичні й емпіричні методи: порівняння, зіставлення та узагальнення; моделювання та проектування; діагностування та методи математичної статистики.
Наукова новизна. Визначено біодинамічну структуру технічної підготовленості центральних блокувальників у волейболі в залежності від специфіки виконання технічного прийому та ростових даних.
Висновки. Досконала техніка має вирішальне значення у досягненні спортивної майстерності у волейболі. Технічна майстерність у волейболі – це вміння обирати та реалізовувати найбільш ефективні рухові дії у варіативних ситуаціях при дефіциті часу. Рівень технічної підготовленості визначається кваліфікацією та віком спортсменок. Основні показники визначення – це оптимальна форма та надійність виконання змагальної вправи. Визначені біодинамічні показники при виконанні нападального удару та блокування можна вважати модельними для волейболісток високої кваліфікації, а саме для центральних блокувальників. Використання методів тензодинамометрії, а саме визначення біодинамічної структури, дозволяє відійти від традиційних форм контролю, що значно підвищує інформативність та позитивно впливає на удосконалення технічної підготовленості волейболісток.
Посилання
Harkusha S. V. (2015). Praktyka zastosuvannya biomehanichnyh metodiv kontrolyu v pidgotovtsi maybutnih fahivtsiv fizychnogo vyhovannya. [The practice of applying biomechanical control methods in the training of future physical education specialists]. Visnyk Chernihivskogo natsionalnogo pedagogichnogo universytetu imeni T.G. Shevchenka. – Scientific bulletin of the T. H. Shevchenko National University «Chernihiv collehium». The Series: Pedagogical Sciences. Physical Education and Sport, 129, 3–10.
Laputin, A. M., Nosko, M. O., & Koshuba, V. O. (2001). Biomehanichni osnovy tehniky fizychnyh vprav [Biomechanical basics of exercise technique]. Kyiv, Ukraine: Naukovy svit.
Nosko, M. O. (2000). Pedahohicheskie osnovy obuchenia molodezhi i vzroslyh dvizheniam so slozhnoy biomehanicheskoy strukturoy [Pedagogical basics of teaching youth and adults movements with a complex biomechanical structure]. Kyiv, Ukraine: Naukovy svit.
Nosko, M. O., Arhipov, O. A., & Zhula, V. P. (2015). Volleyball u phizychnomu vyhovanni stydentiv: pidruchnik [Volleyball in physical education of students]. Kyiv, Ukraine : «MP Lesiya».
