БІОМЕХАНІЧНІ ПОКАЗНИКИ СТАТОДИНАМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ТІЛА ВОЛЕЙБОЛІСТОК НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Ключові слова:
метод стабілографії, біомеханічні параметри, волейболістки, частотно-амплітудні характеристикиАнотація
Сучасний навчально-тренувальний процес починаючих волейболістів не можливий без застосування засобів об’єктивізації знань тренера-педагога щодо функціонального стану спортсмена та його здатності до формування рухової навички. Проблема отримання та аналізу інформації є досить актуальною для вирішення питань відбору як для гравців з визначеним ігровим амплуа, так і для новачків.
Навчально-тренувальний процес на етапі початкової підготовки спортсменів вимагає високої організації та планування різносторонньої підготовки, що характеризується науково-практичним пошуком, який неможливий без використання останніх досягнень науки і техніки для одержання інформації про діяльність спортсменів.
У статті окреслено можливості застосування методики електронної стабілографії, яка дозволяє оцінювати індивідуальну стійкість тіла до переміщення загального центру мас у двох площинах. Наведенно найбільш значущі показники частотно-амплітудних характеристик коливань ЗЦМ для утримання стійкості тіла при виконанні двох проб Ромберга.
Мета статті – вивчити стан вестибуляромоторики дівчат-волейболісток на етапі початкової підготовки при виконанні двох варіантів проби Ромберга.
Методологія. Для отримання найбільш значущих результатів дослідження та їх інтерпретації застосовувалися такі методи: теоретичний аналіз, порівняння, зіставлення. Для вивчення статодинамічної стійкості тіла спортсменок використовувався метод електронної стабілографії, зокрема тест Ромберга для оцінки функцій рівноваги волейболісток.
Наукова новизна полягає у визначенні показники статодинамічної стійкості тіла волейболісток на етапі початкової підготовки.
Висновки. Застосування інструментальних засобів та методів комп’ютерерного контролю в навчально-тренувальному процесі дозволяє тренеру-педагогу керувати процесом
формування правильної рухової дії, вдосконалювати техніки виконання вправи як індивідуально, так і на рівні команди. Узагальнення отриманих даних дозволяє зробити висновок, що вестибулярна система є однією з основних систем, що визначають положення, рівновагу тіла у просторі його стійкість та здійснює його корекцію.
