МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ ВЕЛИЧИН У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Анотація

У статті розглядається актуальне питання з інформативного компоненту методики вивчення величин у початковій школі – коректне використання термінології. Звертається увага на проблеми визначення поняття «величина» та на наслідки термінологічних помилок, які з цього випливають. Описується сутність скалярних величин, здійснюється опис процедури вимірювання і на її ґрунті визначається зміст поняття величини як міри об’єкта. Відповідно до цього у статті коригується термінологія щодо вимірювання об’єктів і обчислення їх величин, наводяться у коректній формі означення величин, які вивчаються у початковій школі, а саме, довжини, площі, об’єму, маси, часу. Як на спосіб виправлення цих помилок, звертається увага на чисельні дослідження вчених, які зазначають два значення поняття – загальнонаукове і предметне, та наводяться коректні формулювання означень величин, які вивчаються у початковій школі.

Мета роботи – розкрити інформативний компонент методики вивчення величин у новій українській школі.

Методологія – дослідження вчених, які зазначають два значення поняття «величина» – загальнонаукове і предметне.

Наукова новизна – наводяться коректні формулювання означень величин, які вивчаються у новій українській школі.

Висновки – важливість коректного відношення до мовних аспектів представлення навчального матеріалу як при формулюванні математичних понять і відношень, так і при вживанні у практичній діяльності.

Кожний термін має чітко визначений зміст і потребує свого адекватного використання. Вільне ж його трактування формує в учнів викривлене розуміння про зміст об’єктів пізнання, їх класифікацію, логіко-структурну супідрядність, сутність практичного використання, породжує істотні перепони в розвитку математичного мислення і мовлення.

Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом наукового наповнення змісту сучасних підручників з математики та особливостей використання загальноприйнятої математичної термінології.