ВИКОРИСТАННЯ ІЄРОГЛІФУ ЯК ЗАСОБУ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ В КНР

Анотація

Питання «громадянськості» та «громадянського виховання» сьогодні є в авангарді педагогічних розвідок щодо їх актуальності. Педагогічні системи світу використовують різноманітні засоби щодо активізації та спрямування процесів, пов’язаних з вихованням громадянськості у мешканців своїх країн, а також для адаптації мігрантів до громадянських традицій певного суспільства: від арт заходів, спрямованих тематичних лекцій та бесід, і до включення в практичну громадсько-культурну діяльність. Китай, використовуючи ієрогліфічну писемність, має додатковий унікальний засіб, який продуктивно використовується в громадянсько-ідеологічному аспекті виховної діяльності в країні. Метою даного дослідження є презентувати китайський ієрогліф як засобу зокрема й громадянського виховання в КНР, що базується на понятті «внутрішнього змісту ієрогліфу» та його апелюванні до архитипічних суспільних понять.

Методологічну основу дослідження становлять закони і категорії наукового пізнання; діалектична теорія про взаємозв’язок, взаємозумовленість і цілісність явищ у природі; принципи пріоритету загальнолюдських цінностей, розвитку, науковості, цілепокладання, історизму, детермінізму, діяльності, єдності теорії та практики, які забезпечують об’єктивність у вивченні предметів і явищ існуючої дійсності; принципи та методи системного підходу до пізнання, котрі вимагають вивчати явища, факти, процеси у відношенні та зв’язках з іншими соціальними системами (політичною, економічною, ідеологічною тощо); принципи культурологічного й особистісно-діяльнісного підходів, за яких феномен «ієрогліфу» та «громадянського виховання» розглядаються в контексті розвитку культури і діяльності; лінгвістичного компаративізму та співставлення задля визначення відмінностей у прямому та поієрогліфічному значенні ієрогліфу.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в Українській педагогічній розвідці ієрогліф розглянуто як засіб виховання в цілому та громадянського зокрема. На основі проведеного дослідження зроблено такі висновки: 1) китайські ієрогліфи є унікальним графічним явищем, які, з одного боку, відображають поняття цілком (людина за один погляд охоплює слово цілком), а з іншого – її компоненти самі по собі надають додаткового (найчастіше за все – емоційного) забарвлення до основного поняття; 2) китайський ієрогліф через зображення певним чином кодує ставлення людини та суспільства в цілому до реалії, яку він позначає. Незмінність ієрогліфу унеможливлює спотворення змісту реалії та позитивного/негативного ставлення до неї, і це відношення не залежіть від зміни історичної чи економіко-політичної ситуації в китайському суспільстві, гарантуючи поняття громадянської та ідеологічної наступності; 3) через добір ієрогліфів можна не тільки передавати зміст поняття або фрази, а також і формувати емоційний фон щодо тієї чи іншої суспільної реалії.