РОЗВИТОК СКЛАДОВИХ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ВЧИТЕЛІВ: СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНІ, ЕТИЧНІ І КОМПЕТЕНТНІСНІ АСПЕКТИ

Анотація

У статті розглядаються питання соціально-емоційного та етичного навчання майбутніх учителів та вчителів-практиків у контексті його взаємозв’язку із процесом формування компетентності індивідуального здоров’язбереження та вимог професійного стандарту підготовки вчителів різних предметних спеціальностей.

Мета роботи – розкриття соціально-емоційних, етичних та компетентнісних аспектів у формуванні індивідуального здоров’язбереження майбутніх учителів і вчителівпрактиків.

Методологія дослідження ґрунтується на холістичному, системному, аксіологічному, акмеологічному, синергетичному та особистісно орієнтованому підходах до формування компетентності індивідуального здоров’язбереження вчителя. Методи дослідження: теоретичний аналіз, порівняння, зіставлення даних наукових джерел. Діагностика емоційного інтелекту 60 учителів закладів загальної середньої освіти м. Чернігова та 72 студентів факультету фізичного виховання Національного університету імені Т. Г. Шевченка здійснювалась із застосуванням методики Н. Холла.

Наукова новизна. Вперше запропоновано альтернативний підхід до соціальноемоційного й етичного навчання майбутніх учителів та учителів-практиків, який ґрунтується на розвитку у них складових індивідуального здоров’я шляхом формування компетентності індивідуального здоров’язбереження. Продовжено розкриття впливу соціально-емоційного й етичного навчання на здоров’я й професійну ефективність вчителя.

Висновки. З’ясовано, що соціально-емоційне та етичне навчання справляє позитивний вплив на здоров’я учасників освітнього процесу. У професійній підготовці та перепідготовці вчителів важливою є розробка методик для одночасного розвитку складових компетентності індивідуального здоров’язбереження вчителя, його емоційного інтелекту та професійних компетентностей, які визначені проєктом Професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», оскільки між ними існують тісні змістові та діяльнісні зв’язки. Встановлено, що рівень емоційного інтелекту майбутніх учителів та вчителів-практиків є переважно низьким. Вони потребують розвитку емпатії, здатності до розпізнавання емоцій інших людей та управління власними емоціями. Запропоновано приклади вправ, за допомогою яких можна розвивати ці складові емоційного інтелекту й водночас формувати складові компетентності індивідуального здоров’язбереження і пов’язані з ними професійні компетентності вчителя.