ІНТЕНСИВНИЙ КУРС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ: ТРАДИЦІЙНІ Й НОВІТНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Анотація

Стаття присвячена проблемам викладання української мови як іноземної чеськомовним слухачам інтенсивних курсів, створених на базі філософського факультету Карлова університету в Празі. З початком повномасштабної фази російсько-української війни в різних країнах Європи активно створюються курси української мови для всіх охочих. Інтерес до таких курсів, перш за все, виникає у волонтерів, які працюють з українськими  біженцями, та педагогів, які працюють з українськими дітьми. Подібні курси розраховані на невелику кількість годин і мають на меті підготувати іноземця до розмовної комунікації українською мовою за мінімальний термін. З огляду на це викладачі, що працюють на подібних інтенсивних курсах, повинні знаходити оптимальні методи навчання, які дозволять навчити українській мові іноземця якнайшвидше.
Мета статті. Мета представленої статті полягає у висвітленні результатів пошуків нових методів викладання української мови як іноземної на інтенсивних курсах для чеськомовних слухачів.
Методологія. Під час роботи над статтею використовувались такі методи: аналіз методичної й наукової літератури, систематизація власного досвіду викладання української мови як іноземної, класифікація типових помилок чеськомовних слухачів при вивченні української мови, систематизація методичних прийомів, що використовуються при викладанні, узагальнення та висновки.
Наукова новизна. Наукова новизна представленого дослідження полягає у представленому синтезі традиційних методів навчання українській мові як іноземній з новими методами. Подібна практика дає можливість якнайшвидше оволодіти навичками українського усного мовлення. Результати дослідження можуть у подальшому використовуватися на заняттях з української мови як іноземної.
Висновки. Викладання української мови на інтенсивних курсах для чеськомовних слухачів передбачає: міждисциплінарний підхід; урахування інтересів слухачів і причин їхнього зацікавлення українською мовою; максимальну орієнтацію на розвиток комунікативних навичок; підхід до граматики як до обов’язкового, але допоміжного інструменту; поєднання граматичного, краєзнавчого і культурознавчого матеріалу з певною лексичною темою; активне використання аудіо- та відеоматеріалів.