ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ БІОМЕХАНІЧНОГО КОНТРОЛЮ В ПІДГОТОВЦІ ВОЛЕЙБОЛІСТОК ІГРОВОГО АМПЛУА ЛІБЕРО

Автор(и)

  • Лідія Жула Кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри спорту, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка https://orcid.org/0000-0001-9589-3435
  • Володимир Жула Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спорту, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка https://orcid.org/0000-0003-3649-464X
  • Ганна Лошакова Аспірантка кафедри педагогіки, психології і методики фізичного виховання, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка https://orcid.org/0000-0003-0002-5681

DOI:

https://doi.org/10.58407/visnik.242506

Ключові слова:

біомеханіка, стабілографія, волейболістки, ліберо

Анотація

У статті представлені результати біомеханічного контролю виконання волей­боліст­ками-ліберо стійок для прийому м’яча з подачі та прийому м’яча в захисті. Викорис­танням методу стабілографії дозволило об’єктивно оцінити координаційну стійкість волейболісток-ліберо. Доведено, що стійка для прийому м’яча з подачі відрізняється від стійкі для прийому м’яча в захисті за біомеханічними показниками, що обумовлено відмінністю виконання рухових дій та відповідно впливає на техніку ігрових прийомів.

Мета. Довести ефективність використання методів біомеханічного контролю у підготовці волейболісток ігрового амплуа ліберо.

Методологія. Для досягнення основних цілей дослідження були використані теоретичні та емпіричні методи, такі як порівняння та узагальнення, комп’ютерна стабілографія, моделювання та математично-статистичні методи.

Наукова новизна. Визначено відмінності координаційної структури виконання основних стійок волейболісток-ліберо в залежності від виконання технічних дій. 

Висновки. В процесі біомеханічного контролю, при порівнянні виконання двох різновидів стійок волейболісток-ліберо, було виявлено, що амплітудно-частотні характеристики значно відрізняються в залежності від специфіки гравчинь. Амплітудні показники волейболісток-ліберо які грають у захисті значно менше ніж показники у волейболісток-ліберо які приймають м’яч після подачі. Отже, волейболістки-ліберо, які спеціалізуються на грі в захисті мають вищий рівень координаційних здібностей до збереження стійкого положення рівноваги.

За результатами кореляційного аналізу визначено, що у волейболісток-ліберо основний внесок у підтримання статичної рівноваги при виконанні двох різновидів стійки гравчинь Л-1 та Л-2 роблять амплітудні показники. Діапазон кількості значимих зв'язків у волейболісток-ліберо знаходиться в межах від 57 до 72.

За допомогою біомеханічного контролю виявлено достовірні відмінності (р<0,05) координаційної структури волейболісток-ліберо та підтверджено доцільність зміни гравців ліберо на майданчику в залежності від виконання технічних дій, тобто один гравець ліберо виходить на прийом м’яча після подачі супротивника, а інший – під час подачі своєї команди.

Перспективи подальших розвідок з окресленої тематики полягають у подальшому дослідженні координаційної структури рухів спортсменок у волейболі в залежності від виконання волейболістками технічних прийомів гри.

Downloads

Опубліковано

07.11.2024

Номер

Розділ

БІОМЕХАНІЧНІ, ПЕДАГОГІЧНІ, МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ