ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ГАРАНТУВАННЯ ГЕНДЕРНОГО ПАРИТЕТУ У МУНІЦИПАЛІТЕТАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Анотація

Мета статті спрямована на з’ясування базових засад Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад, механізмів її імплементації інституціями публічного врядування Європейського Союзу.

Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності та опори на історичні джерела; методи корелюються з анонсованою метою, є загальнонауковими (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичними (історико-системний, порівняльно-історичний).

Наукова новизна зумовлена потребою усебічного вивчення практик європейських муніципалітетів задля досягнення гендерно збалансованого представництва у терито­ріальних громадах України як кандидата на вступ до ЄС, увідповіднення вітчизняного законодавства з міжнародно-правовими актами публічної влади у країнах Європейського Союзу.

Опрацьовані матеріали дозволили зробити такі висновки. Побудова демократичної, правової держави з дієвим та ефективним публічним врядуванням не можлива без дотримання гендерної рівності. Магістральною компонентою законодавчого гарантування однакових прав у муніципалітетах ЄС стала Європейська хартія рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад. Її ухвалення історично зумовлене, корелюється з правовою базою політики Європейського Союзу, націленою на попередження дискримінації у будь-яких її проявах.

Засади Хартії унаочнюють принципи, якими мають керуватися інституції виборної влади, позиціонуючи гендерну однаковість у локально-регіональному вимірі, механізми імплементації гендерного підходу до усіх царин життєдіяльності місцевих громад, врахування різних особливостей жінок і чоловіків, вимог до їхніх ролей у соціумі, подолання традиційної упередженості стосовно «жіночого» і «чоловічого». Передбачається постійна взаємодія між публічною владою і громадою, між муніципалітетами, транскордонне комунікування, відкритість, моніторинг суспільної думки, звітування та відповідальність за реалізацію Хартії.

Поширеними практиками забезпечення муніципалітетами ЄС однакових можли­востей для жінок і чоловіків у місцевих громадах є запровадження стратегії гендерної пріоритетизації, гендерних національних і цільових програм, створення офісів гендерної рівності, фіксація гендерних квот, дотримання гендерно чутливого бюджету­вання, проведення тренінгів, навчання, підтримка жінок-кандидаток, деконструкція усталених стереотипів, співпраця з жіночими, громадськими організаціями, систематичний контроль індексу гендерної рівності, моніторинг суспільної думки тощо.