КІНЕМАТОГРАФІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В КОНТЕКСТІ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВ ТА ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Анотація

Мета дослідження полягає в аналізі деяких знакових жіночих образів середньовічної літератури та їх інтерпретації в сучасному кіно з загальнокультурної та етичної точок зору. Актуальність теми зумовлена зміною ставлення суспільства до ролі жінки та впливом мистецтва на формування гендерних уявлень. Зокрема, в статті розглядається, як екранізації пропонують нові погляди на жіночі соціальні ролі.

Методологія. Методологічною основою даного дослідження є культурологічна герменевтика, а також феміністична критика. Методи дослідження включають аналіз міфологічних текстів, культурно-історичного контексту та сучасних інтерпретацій міфів у кінематографічному мистецтві.

Наукова новизна. В статті вперше показано, що два максимально контрастні парадигмальні образи середньовічної літератури (Ізольда та матір Ґренделя), мають спільні риси, оскільки відсилають до принципу почуттєвого/стихійного/хаотичного, що протистоїть впорядкованому соціуму та Космосу. Показано, що в екранізаціях цей аспект відходить на другий план, в той час як акцентується психологія героїнь, зокрема, їхня боротьба за право керувати власною долею.

Висновки. В результаті дослідження було виявлено та культурологічно проаналізо­вано жіночі типажі в оригінальних творах середньовічної літератури, зокрема в епосі «Беовульф» та романі «Трістан та Ізольда». Встановлено, що Ізольда та мати Ґренделя виконують різні функції в сюжетах, що відображає контраст між образом романтичної героїні та втіленням загрози для чоловічого суспільства, однак, мають спільні риси. Ізольда символізує непереборну силу кохання, яке може бути руйнівним, тоді як мати Ґренделя уособлює відкриту небезпеку і виклик традиційним нормам. Ці та інші персонажі пред­ставляють різноманітні стереотипи та суспільні уявлення про жінок у середньовіччі: від ідеалізації образів нареченої та матері до надання сильній жінці рис монструозності. Сучасні адаптації цих образів у фільмах «Трістан та Ізольда» (2006) та «Беовульф» (2007) показують, як жіночі персонажі переосмислюються, підкреслюючи їхню активність і емансипованість. Це свідчить про еволюцію сприйняття жінок у сучасній культурі, зокрема у кіно, де ставиться чіткий акцент на такі сучасні етичні цінності як рівність і незалежність жінок. Ці адаптації служать підтвердженням зміни соціальних норм і очікувань. Теперішні трактування жіночих образів у кіно значною мірою залежать від феміністичної філософії, яка вказує на глибші зміни у сприйнятті жіночих ролей та їхнього представлення у масовій культурі та медіа, що відображає рух за розширення прав і корекцію обов’язків жінок у сучасному суспільстві. Культурна динаміка на прикладі конкретних жіночих образів транслює зміни в соціальних цінностях та сприйнятті жіночої ідентичності в сучасному суспільстві. Загальні вектори цього процесу та конкретні його художні вияви заслуговують на подальше дослідження.