МОДЕЛЮВАННЯ БІОДИНАМІЧНОЇ СТРУКТУРИ РУХІВ ВОЛЕЙБОЛІСТОК ПРИ ВИКОНАННІ ПЕРЕДАЧІ М’ЯЧА ДВОМА РУКАМИ ЗНИЗУ

Анотація

У статті представлені результати вивчення біомеханічних характеристик опорних реакцій тіла волейболісток при виконанні передачі м’яча двома руками знизу. Побудовано графічні моделі біодинамічної структури рухів волейболісток різного ігрового амплуа. Доведено, що чим вище спортивна майстерність волейболісток, тим більше значення силових показників опорних реакцій і менший час виконання ігрового прийому.

Мета. Визначити особливості біодинамічної структури рухів волейболісток розряду КМС та І розряду при виконанні передачі м’яча двома руками знизу.

Методологія. Для досягнення цілей дослідження було використано теоретичні та емпіричні методи: порівняння, узагальнення, тензодинамометрія, моделювання та математично-статистичні методи.

Наукова новизна. Визначено особливості біодинамічної структури рухів при виконанні передачі м’яча двома руками знизу волейболістками в залежності від спортивного розряду. 

Висновки. При виконанні волейболістками передачі м’яча двома руками знизу визна­чено, що з підвищенням спортивної кваліфікації значення біодинамічних показників збільшу­ється, а часових показників зменшуються.

За даними кореляційного аналізу встановлено, що між зареєстрованими показниками у волейболісток розряду КМС та І розряду виявлено 143 та 205 значимих взаємозвʼязків відповідно. В результаті кореляційного аналізу побудовано графічні моделі біодинамічної струк­тури рухів волейболісток для кожного спортивного розряду. Найбільша кількість значимих взаємозвʼязків показників у волейболісток КМС – це максимальна сила відштовху­вання відносно вертикальної осі та максимальне значення вертикальних складових опорних реакцій. У волейболісток І розряду – час підсіду.

Наявність або відсутність взаємозв’язків між окремими показниками біодинамічної структури впливає на вибір тренувальних засобів, що застосовуються для удосконалення тренувального процесу та методів контролю. Відсутність значимих взаємозв’язків припускає пошук засобів направленого впливу, наявність – дозволяє використання вправ інтегрованого характеру. У результаті дослідження визначено, що значущість окремих показників біодинамічної структури у ефективності виконання технічного прийому, змінюється в залежності від спортивної майстерності волейболісток, що відповідно пов’язано з особливостями формування їх рухової навички.

Таким чином можна зазначити, що біодинамічна структура рухів при виконанні передачі м’яча двома руками знизу волейболісток різної кваліфікації має свої особливості. Із зростанням рівня спортивної майстерності на перше місця виходять силові показники. Побудовані графічні моделі біодинамічної структури рухів можна вважати еталонними для волейболісток розряду КМС та І розряду. Отримані дані, що базуються на виявлені законо­мірностей раціональної організації біодинамічної структури рухових дій, дозволяють аналізувати та удосконалювати рівень підготовленості волейболісток.

Перспективи подальших розвідок з окресленої тематики полягають у подальшому дослідженні біодинамічної структури рухів спортсменок у волейболі в залежності від виконання технічних прийомів.