СТРЕСОСТІЙКІСТЬ ЯК ОЗНАКА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я ШКОЛЯРІВ У СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.253164Ключові слова:
стресостійкість, адаптація до стресу, ментальне здоров’я, школярі, учні початкових класівАнотація
Сучасні реалії накладають значні виклики на психоемоційний стан школярів. Високі навчальні навантаження, цифровізація освіти, соціальний тиск та глобальні кризи, зокрема пандемія COVID-19 і військові конфлікти, створюють підґрунтя для підвищеного рівня стресу у дітей. У зв’язку з цим дослідження стресостійкості як одного з ключових аспектів ментального здоров’я набуває особливої актуальності.
Метою дослідження є вивчення взаємозв’язку між рівнем стресостійкості та ментальним здоров’ям школярів (на прикладі учнів початкових класів).
Методологія: контент-аналіз наукової та методичної літератури; вивчення та узагальнення провідного педагогічного досвіду; анкетування (діагностичні методики «Анкета для батьків про поведінку дітей і молоді віком від 6 до 18 років» – Child Behavior Checklist/6-18) та «Шкала резилієнс для дітей та молоді» для дітей 5-9 років – Child and Youth Resilience Measure).
Наукова новизна. Розглянуто компоненти стресостійкості, основні фактори, що є джерелом стресу, з яким стикаються учні, такі як академічне навантаження, цифровізація, вплив інформаційних технологій та соціальні мережи, а також глобальні кризи, такі як пандемія та війна. Досліджено рівень стресостійкості учнів початкової школи з метою вивчення взаємозв’язку між здатністю дітей ефективно справлятися зі стресовими ситуаціями та їх загальним ментальним здоров’ям. У дослідженні взяли участь учні
1–4 класів загальноосвітніх шкіл міста Києва віком від 6 до 10 років. Виявлено, що учні, які демонструють рівень стресостійкості високий та вище середнього, легше адаптуються до змін у розпорядку дня та рідше проявляють симптоми тривожності у випадку непередбачуваних подій.
Висновки. Автори статті приходить до висновку, що стресостійкість є ключовим чинником, що впливає на ментальне здоров’я учнів початкових класів. Розвинена здатність до емоційної регуляції знижує рівень стресу, що є особливо важливим у сучасних умовах, коли діти стикаються з численними стресогенними чинниками як у освітньому процесі, так і в повсякденному житті.