СТВОРЕННЯ ВІДДАЛЕНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З РОБОТОТЕХНІКИ, АВТОМАТИЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ТА IOT
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.253305Ключові слова:
дистанційна освіта, цифрова компетентність, робототехніка, автоматизація виробництва, Інтернет речей ( IoT ), практична робота, технологія віддаленого доступу, віддалена лабораторія робототехнікиАнотація
Методика проведення лекційних занять і письмових практичних робіт під час дистанційного навчання вже достатньо розроблена і перевірена науковцями в ході проведення занять у віртуальному просторі відеоконференцій. Також, налагоджено вивчення теоретичного матеріалу з курсів «Робототехніка», «Автоматизації виробництва» та «Інтернет речей» на платформі дистанційного навчання через електронні курси. Проте, з організацією формування умінь програмувати автоматизовані системи, на основі мікроконтролера, існують складнощі. У онлайн середовищі віртуальних лабораторій Wokwi, TinkerCad і Proteus можна збирати схеми проєктів роботів, автоматизованих ліній, а також, писати код програми для їх керування. Однак, у даних віртуальних середовищах наявний не увесь перелік радіодеталей та модулів Arduino, щоб навчатись передавати дані за допомогою радіозв’язку та підключатися до мережі Інтернет. Це створює потребу до перегляду традиційних методів проведення практичних робіт і їх трансформації до нових умов цифрового освітнього простору. У статті описано і обґрунтовано перелік обладнання та програмного забезпечення для створення віддаленої лабораторії робототехніки, автоматизації виробництва та Інтернет речей. Розкрито процес налагоджування обладнання для підключення студентів до віддаленого лабораторного стенду, а також особливості виконання практичних робіт та методичні рекомендації щодо їх проведення під час дистанційного навчання.
Мета статті – розкрити особливості створення та використання віддаленої лабораторії робототехніки, автоматизації виробництва та Інтернет речей, для забезпечення дистанційної та інклюзивної освіти.
Завдання статті: 1) уточнити зміст практичних робіт, які доцільно виконати в умовах віддаленої лабораторії робототехніки, автоматизації виробництва та Інтернет речей; 2) визначити перелік обладнання і програмного забезпечення для функціонування віддаленого лабораторного стенду і програмування мікроконтролерів; 3) визначити умови роботи і процес налаштування віддаленого лабораторного стенду; 4) описати методику використання віддаленої лабораторії для виконання практичних робіт з робототехніки, автоматизації виробництва та Інтернет речей.
Використані методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань у роботі застосовувалися такі методи дослідження: пошук, теоретичний аналіз та систематизація наукових праць та педагогічного досвіду з проблеми дослідження; інтерпретація та узагальнення результатів досліджень науковців; розроблення методичних рекомендацій.
Наукова новизна. Уточнено зміст віддаленої лабораторії з робототехніки, автоматизації виробництва та Інтернет речей. Запропоновано новий підхід до віддаленого виконання практичних робіт, який спрямований на налаштування драйверів двигунів різного типу, передачі даних через Bluetooth, радіо зв’язок, розгортання серверу на платі Arduino та налагодження мережі Інтернет речей.
Висновки. В умовах дистанційної підготовки фахівців сфери ІТ, забезпечення курсів підвищення кваліфікації або інклюзивної освіти, ефективне формування умінь створювати автоматизовані системи на основі мікроконтролерів, здійснюється через використання віддаленої лабораторії робототехніки, автоматизації виробництва та Інтернет речей. Віддалене виконання учасниками освітнього процесу практичних робіт з програмування реальних фізичних плат Arduino забезпечує спостереження за результатами роботи сенсорів, актуаторів, передачею даних через радіо зв’язок та мережу Інтернет, що неможливо реалізувати у симуляторах.