ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНІХ ТРАЄКТОРІЙ В ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ

Анотація

У статті розглянуто роль штучного інтелекту в професійній освіті як інноваційного інструменту для реалізації персоналізованого навчання. Проаналізовано сучасні концепції та моделі адаптивного контенту, а також досвід використання ШІ-технологій у різних закладах освіти.

Визначено ключові напрями впровадження адаптивних алгоритмів, чат-ботів і аналі­тики навчального процесу для створення індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів професійної освіти. Окрему увагу приділено вітчизняним і міжнародним прикладам застосу­вання, що демонструють ефективність персоналізації навчання.

Особливу увагу приділено основним викликам та бар’єрам застосування штучного інтелекту у професійно-технічній освіті – від технічної інфраструктури до етичних аспектів – і окреслено перспективи подальших досліджень у напрямку розробки гібридних моделей навчання та нормативного регулювання використання ШІ у професійній освіті.

Мета роботи – дослідження можливості застосування штучного інтелекту у професійній освіті для формування індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Методологія. У дослідженні використано методи аналізу наукових джерел і публі­кацій, порівняльного аналізу можливостей освітніх платформ, узагальнення прикладного досвіду впровадження ШІ-технологій у закладах професійно-технічної освіти, експертного оцінювання потенціалу персоналізованих моделей.

Наукова новизна полягає в узагальненні інструментів штучного інтелекту, що впливають на персоналізацію освітніх траєкторій у системі професійної освіти. Також запропоновано структурну модель їх впровадження, визначено бар’єри та перспективи застосування ШІ для індивідуалізації навчання в українських закладах ПТО.

Висновки. У результаті проведеного дослідження підтверджено, що застосування штучного інтелекту в професійно-технічній освіті відкриває нові можливості для формування гнучких та адаптивних освітніх траєкторій, які враховують індивідуальні особливості здобувачів та їхній рівень підготовки. Проаналізовані концепції адаптивного контенту, досвід роботи чат-ботів і аналітичних платформ показали, що інтеграція таких рішень сприяє підвищенню мотивації, ефективності засвоєння матеріалу та швидшому реагуванню викладачів на потреби студентів. Водночас виявлено, що реалізація проєктів із ШІ потребує не лише модернізації технічної інфраструктури та підготовки кадрів, а й розробки чітких нормативно-правових механізмів для захисту даних і забезпечення етичності використання технологій. Запропонована структурна модель впровадження дає практичні орієнтири для українських закладів ПТО та створює основу для подальших досліджень у галузі гібридних навчальних систем та стандартів регулювання ШІ в освітньому середовищі.