ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН З ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.253321Ключові слова:
професійна підготовка, спеціальні дисципліни, самостійна робота, навчання, пізнавальна діяльністьАнотація
У статті встановлено, що застосування інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях фахових дисциплін дає можливість майбутнім викладачам організувати безперервне і ґрунтовне засвоєння навчального матеріалу.
Сучасні засоби передавання інформації практично не мають обмежень за обсягом, швидкістю й видом транслювання інформації, а засоби навігації «мережевий простір» забезпечують можливість звернення майбутніх викладачів до будь-якого віддаленого джерела інформації з метою розв’язання поставленого завдання на заняттях із фахових дисциплін.
Доведено, що у процесі застосування індивідуальних і групових форм самостійної роботи у майбутніх викладачів професійної підготовки на заняттях фахових дисциплін, може виділятися два типи взаємин: мотивувальний, коли педагог не тільки змушує робити студентів те, що він говорить, але і пояснює сенс проблемного завдання, некатегорично, а частково йде на зустріч майбутнім викладачам та ініціативний, коли педагог указує, що необхідно робити, і допомагає, причому майбутні викладачі можуть проявляти і власну ініціативу.
Мета роботи – розкрити особливості професійної підготовки майбутніх викладачів фахових дисциплін засобами інформаційно-комунікаційних технологій в ЗВО.
Методологічною основою є аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем підготовки майбутніх викладачів до використання ІКТ в освітньому процесі та вивчення досвіду вітчизняних і зарубіжних науковців з цієї проблеми.
Систематизація та узагальнення теоретичних знань з проблеми дослідження.
Наукова новизна полягає в обґрунтуванні процесу професійної підготовки майбутніх викладачів щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях фахових дисциплін у ЗВО. З’ясовано, що сучасні майбутні викладачі виявляють значний інтерес до інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Відмова від директивного навчання й директивності передбачає надання майбутнім викладачам більшої самостійності, можливостей вільного вибору курсів, форм контролю. Урахування цих потреб призводить до оновлення форм і методів презентації знань та співпраці між педагогом та студентом.