ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ: НОВІ ФОРМАТИ ВИКЛАДАННЯ ТА НАВЧАННЯ

Анотація

Мета роботи – проаналізувати вплив цифровізації на технологічну освіту, окреслити інноваційні формати викладання, розглянути інтеграцію цифрових інструментів у процес підготовки майбутніх учителів технологій та виявити шляхи підвищення їхньої професійної компетентності. Автори досліджують трансформацію освітнього середовища під впливом цифрових технологій, акцентуючи на актуальності інженерного мислення, проектної діяльності, робототехніки, елементів штучного інтелекту та сучасних дидактичних підходів у контексті Нової української школи.

Методологія дослідження ґрунтується на аналізі нормативно-правових документів, стратегічних ініціатив, концепцій цифрової трансформації освіти. Дослідниками опрацюванні результати наукових праць вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері цифровізації, використано порівняльний аналіз, синтез, узагальнення, систематизацію наукових фактів, емпіричні результати опитувань педагогів і досвід впровадження цифрових інструментів у реальний освітній процес.

Наукова новизна. В основі дослідження – комплексний підхід до вивчення цифровізації технологічної освіти крізь призму взаємозв’язку між цифровими інструментами, штучним інтелектом і професійною підготовкою майбутніх педагогів. Уперше представлено дидактичну модель використання нейромереж, Arduino–платформ, симуляцій, гейміфікації та хмарних сервісів у системі підготовки вчителя технологій. Обґрунтовано нову роль педагога як цифрового фасилітатора, здатного формувати індивідуальні освітні траєкторії, а також створено аргументовану основу для міжпредметної інтеграції дисциплін технічного та гуманітарного профілю.

Висновки. Цифровізація стає не лише умовою модернізації технологічної освіти, а й основою для підготовки конкурентоспроможного вчителя, здатного діяти в умовах стрімких соціально-технологічних змін. Інтеграція робототехніки, 3D-друку, мікроконтро­лерів та штучного інтелекту в освітній процес сприяє розвитку інженерного мислення, цифрової грамотності та здатності до інноваційної діяльності. Використання платформ для симуляції, інструментів адаптивного навчання та генеративних технологій формує нову парадигму навчання, орієнтовану на практичність, гнучкість і міждисциплінарність. Проєктна діяльність та гейміфікація стають ключовими педагогічними підходами, що забезпечують мотиваційно збагачене освітнє середовище. Законодавча база України, концепції розвитку STEM та цифрової трансформації підтверджують необхідність упровадження цих підходів у систему вищої педагогічної освіти. Результати дослідження можуть бути використані для оновлення освітніх програм, розробки курсів підвищення кваліфікації педагогів та створення цифрових методичних матеріалів.