ОЦІНЮВАННЯ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЮНАКІВ 16-17 РОКІВ У ПРОЦЕСІ ПОЗАКЛАСНИХ ЗАНЯТЬ З ФУТБОЛУ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.253503Ключові слова:
футбол, технічна підготовленість, позакласні заняття, юнаки 16–17 років, педагогічний контрольАнотація
Сучасні вимоги до підготовки юних футболістів зумовлюють необхідність формування високого рівня технічної підготовленості ще у старшому шкільному віці. Позакласні заняття з футболу відіграють важливу роль у розвитку рухових здібностей, координації та мотивації учнів 16–17 років, однак у практиці закладів загальної середньої освіти спостерігається дефіцит науково обґрунтованих, об’єктивних і комплексних критеріїв оцінювання технічної підготовленості саме в умовах позакласної роботи. Це ускладнює педагогічний контроль, моніторинг динаміки підготовки та індивідуалізацію навчально-тренувального процесу, що зумовлює актуальність даного дослідження.
Мета. Розробити та науково обґрунтувати систему критеріїв і показників оцінювання технічної підготовленості юнаків 16–17 років для підвищення ефективності моніторингу й удосконалення позакласних занять з футболу.
Методологія дослідження. Дослідження ґрунтується на системному підході та поєднанні теоретичних і емпіричних методів. Застосовано аналіз і узагальнення науковометодичної літератури, педагогічний експеримент, методи тестування технічної підготовленості, а також методи математичної статистики.
Наукова новизна. Розроблено та апробовано комплексну систему критеріїв оцінювання технічної підготовленості юнаків 16–17 років у процесі позакласних занять з футболу, що поєднує стандартизовані тести, кількісну бальну оцінку та рівневу диференціацію результатів. Уточнено структуру технічної підготовленості старшокласників з урахуванням специфіки позакласної діяльності та доведено інформативність запропонованих показників для педагогічного контролю.
Висновки. Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність запропонованої системи оцінювання: зафіксовано статистично достовірне покращення більшості показників технічної підготовленості учнів експериментальної групи. Найбільший приріст спостерігався у тестах, що характеризують точність і координаційну складність технічних дій (P < 0,001). Показники швидкісного ведення м’яча мали позитивну, але статистично недостовірну динаміку, що вказує на необхідність подальшого методичного вдосконалення тренувального процесу. Доведено доцільність систематичних позакласних занять з футболу як ефективного засобу підвищення технічної підготовленості та мотивації учнів 16–17 років.