ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ РУХЛИВИХ ІГОР
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.253529Ключові слова:
майбутній вчитель фізичної культури, здоров’язбереження, школярі, рухливі ігриАнотація
У статті досліджено сучасні підходи до формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до здоров’я збереження школярів засобами рухливих ігор. Навчання й виховання дітей є педагогічним процесом, спрямованим на формування та зміцнення в них уміння дбати про власне здоров’я і працездатність, а також на розвиток навичок організації й підтримання щоденної фізичної активності. Саме в шкільному віці формуються основи свідомого ставлення до власної фізичної підготовленості та розуміння важливості рухової активності. Важливо своєчасно прищеплювати дітям потребу у регулярній фізичній активності. Найсприятливішим для цього є шкільний вік, який продовжує формування основ, закладених у дошкільному віці. На сьогодні цю проблему здебільшого вирішують лише навчальні заклади, які мають відповідні кадри та матеріально-технічну базу для повноцінного фізичного виховання. Досягнення вагомих результатів у розв’язанні фізичного здоров’я школярів потребує нових підходів, технологій і засобів.
Мета дослідження полягає у визначенні дієвих шляхів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбереження школярів.
Методологією дослідження є систематизація та вивчення наукових публікацій, аналіз наукової та навчально-методичної літератури, Інтернет-джерел, розкриття основних визначень досліджуваної проблеми, узагальнення та висновки.
Наукова новизна полягає у визначенні впливу інноваційних підходів із залученням інтерактивних, ігрових технологій в освітній процес підготовки майбутніх учителів фізичної культури в закладах вищої освіти, що сприяє формуванню у них готовності до здоров’язбереження школярів в закладах загальної середньої освіти.
Висновки. Автор статті приходить до висновку, знання та навички, надбані здобувачем при вивченні ігрових технологій дозволяють сформувати у майбутніх фахівців здатність до застосування загальних та спеціальних методів дослідження; формувати на цій основі системний науковий світогляд, морально-етичні цінності, громадянську та соціальну позиції, професійну та академічну етику, загальний культурний кругозір. Великого значення набуває здатність до педагогічної діяльності із дотриманням академічної та професійної доброчесності та готовність студентів використовувати сучасні здоров’язбережувальні технології, спеціалізоване програмне забезпечення у науковій, освітній та професійній діяльності.