МЕДІАКУЛЬТУРА ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ПЕРЕДУМОВА ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Анотація

У статті розкрито роль медіакультури викладача закладу вищої освіти у процесі становлення майбутнього фахівця. Обґрунтовано структурно-функціональні зв’язки між компонентами медіакультури науково-педагогічного працівника та розвитком дослідницьких компетентностей здобувачів освіти.

Метою є теоретичне обґрунтування структурно-функціональних зв’язків між складовими медіакультури викладача закладу вищої освіти та процесом розвитку дослідницьких компетентностей здобувачів, а також розробка прикладного методичного інструментарію для їх впровадження в історичну освіту.

Методологія. Методологічну основу дослідження становить системний підхід, що дозволяє розглядати медіакультуру викладача як цілісну професійну характеристику у її взаємозв’язку з результатами дослідницької діяльності здобувачів освіти. Для досягнення мети використано комплекс наукових методів: системно-структурний аналіз застосовано для виявлення компонентів медіакультури викладача та їхнього впливу на формування дослідницьких компетентностей здобувачів освіти; метод педагогічного проєктування використано для обґрунтування логіки взаємодії «викладач – цифрові інструменти – здобувач»; метод методичного конструювання залучено для розробки прикладного методичного інструментарію та системи конкретних дослідницьких завдань з історії; інтерпретаційно-прогностичний метод використано для теоретичного узагальнення результатів та визначення можливостей поширення отриманого здобувачами вищої освіти досвіду у їхню майбутню професійну діяльність у закладах загальної середньої освіти.

Наукова новизна полягає у теоретичному обґрунтуванні та системному опису зв’язків між медіакультурою викладача вищої школи та рівнем наукової підготовки майбутніх фахівців. Вперше запропоновано структуру  взаємодії суб’єктів освітнього процесу («викладач – цифрові інструменти – здобувач»), що базується на інтеграції міжнародних стандартів медіакомпетентності у вивчення історичних дисциплін. Доведено, що медіакультура викладача є ключовим фактором фасилітації наукового пошуку, який забезпечує перехід здобувачів освіти від репродуктивного споживання інформації до самостійного аналізу. Концептуалізовано використання цифрового інструментарію як середовища для формування дослідницьких компетентностей та академічної доброчесності майбутніх істориків.

Висновки. Медіакультура викладача є вагомим чинником розвитку дослідницьких компетентностей здобувачів освіти, забезпечуючи перехід від пасивного споживання інформації до самостійного наукового пошуку. Впровадження запропонованих методичних підходів сприяє формуванню навичок критичного аналізу джерел та академічної доброчес­ності майбутніх істориків. Реалізація медіаосвітніх проєктів у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка підтверджує ефективність обраної методики для підготовки здобувачів до професійної діяльності в умовах цифровізації освіти.