МОДЕЛЮВАННЯ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ МЕДІАКУЛЬТУРИ ВИКЛАДАЧА: ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті здійснено ретроспективний аналіз становлення та розвитку медіакультури викладача вищої школи, висвітлено особливості моделювання стратегій розвитку медіакультури з позицій історико-педагогічного підходу до вивчення зазначеного феномену.

Мета статті – висвітлити особливості моделювання стратегій розвитку медіакультури викладача вищої школи з позицій історико-педагогічного підходу, виокремити ключові етапи еволюції цього процесу, окреслити трансформацію ролі викладача в процесі формування медіакультури здобувачів вищої освіти.

Методологія. Методологію дослідження складають основні положення наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених, в яких висвітлюються проблеми медіаосвіти й особливості стратегій розвитку медіакультури викладачів. Використано методи аналізу історико-педагогічних джерел, порівняння, систематизації, узагальнення.

Наукова новизна. Визначено етапи еволюції стратегії розвитку медіакультури викладача – від текстоцентричної моделі до сучасного цифрового середовища, схарактеризовано специфіку сучасних підходів до розвитку медіакультури майбутніх фахівців, окреслено трансформацію ролі викладача в процесі формування медіакультури здобувачів вищої освіти під час професійної підготовки.

Висновки. В процесі переходу від «захисної» парадигми медіаосвіти до інтеграційної медіакультура постає як фундаментальна характеристика професійної ідентичності науково-педагогічного працівника. Використання штучного інтелекту в ЗВО переводить медіакультуру викладача на новий рівень алгоритмічної грамотності, викладач більше не просто користувач технологій, він стає куратором взаємодії між людським інтелектом та алгоритмом. Медіакультура виступає змістовим ядром медіаосвіти, яка забезпечує інструментарій (знання та навички) тоді, як медіакультура визначає якість їхнього застосування в соціальному та професійному контекстах. Підґрунтям сучасної стратегії розвитку медіакультури є перехід від хаотичного засвоєння навичок до системної моделі розвитку медіакультури сучасного викладача, в якій виокремлюються три основні вектори: когнітивний, аксіологічний та діяльнісний.