ЦІННІСНА ПАРАДИГМА ТВОРЧОСТІ Г.С. СКОВОРОДИ У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

Автор(и)

  • Лідія Ткаченко Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу інтелектуального розвитку обдарованої особистості Інституту обдарованої дитини НАПН України https://orcid.org/0000-0002-2303-1147

DOI:

https://doi.org/10.58407/visnik.253549

Ключові слова:

Григорій Сковорода, гуманітаристика, український мислитель, творчість, життєтворення, ціннісний підхід, синкретичний підхід

Анотація

У статті представлено сучасний науковий дискурс стосовно творчого доробку українського мислителя XVIII століття Григорія Савича Сковороди (1722–1794) у зв’язку з 300-ю річницею від дня його народження. В основу розвідки покладено ціннісний підхід до опанування рефлексії вчених щодо творчої спадщини та впливу ідей Г.С. Сковороди на сучасний науковий (філософський, філософсько-освітній, історико-педагогічний, освітньо-педагогічний) дискурс.

Мета статті – проаналізувати положення / висновки наукових публікацій останнього періоду уваги до творчості Г.С. Сковороди, пов’язаного з 300-річчям мислителя, а також позначеного умовами повномасштабного вторгнення російського агресора в Україну і спротиву українського народу ворожій навалі.

Методологія дослідження. Застосовано загальнонаукові методи аналізу і синтезу з метою з’ясування окресленої проблематики, виявлення властивостей та взаємозв’язків у сучасних наукових розвідках стосовно творчої спадщини Г.С. Сковороди, а також визна­чення структури ціннісної парадигми сучасного наукового дискурсу в межах зазначеного питання. Синкретичний метод застосовано до аналізу наукових праць, що належать до різних наукових галузей, і що водночас дозволяє утворити цілісну парадигму як реалізацію мети.

Наукова новизна полягає у застосуванні ціннісного підходу до аналізу наукових розвідок творчості Г.С. Сковороди, визначенні та обґрунтуванні ціннісної парадигми творчого доробку українського мислителя за сучасними науковими судженнями.

Висновки. Синкретичний підхід, застосований у розвідці, дозволяє розглянути науковий дискурс стосовно спадщини Г.С. Сковороди, що є синкретичною за змістом і сентенціями в силу приналежності до періоду Українського бароко ХVII–XVIII ст. (що зокрема означає поєднання характерних рис різної за видом літератури в межах однієї праці), а також дійти висновку за поставленою метою. Передусім потрібно підсумувати, що наукова гуманітарна сфера сучасної України, попри важкий час випробувань війни з російським агресором, не оминула увагою визначну дату – 300-річчя від дня народження українського мислителя Г.С. Сковороди, оскільки значення його спадщини й життєдіяльності у XVIII ст.  (сторіччі доконечної втрати окремішності українського компоненту у складі Російської імперії), його педагогічного впливу на учнів, просвітницького впливу на тогочасне населення в якості мандрованого філософа, є виключним і залишається надзвичайно важливим і дотепер. Кожна зі сфер гуманітаристики, що є дотичною до творчості Г.С. Сковороди, представила власні нові напрацювання з осмислення ідей мислителя, а також впливу його постаті. Це дозволило виокремити найбільш цікаві й значущі сентенції зі сучасних наукових досліджень, визначити їх за ознакою цінності, наданої автором кожної з розвідок, і об’єднати у цілісну парадигму – ціннісну парадигму творчості Г.С. Сковороди у сучасному науковому дискурсі. Парадигма включає сентенції гуманітарного напряму наук: з філософії, філософії освіти, соціології, історії педагогіки, педагогіки, історії музики, культури, біографістики.

Downloads

Опубліковано

20.03.2026

Номер

Розділ

ОСВІТА І НАУКА В СУЧАСНИХ УМОВАХ: ПРОБЛЕМИ Й ПЕРСПЕКТИВИ