МЕТОДОЛОГІЧНІ КОНЦЕПТИ ВИКЛАДАННЯ ЛОГІКИ ЗДОБУВАЧАМ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ПРАВО»

Автор(и)

  • Лариса Чорна Кандидат філософських наук, доцент кафедри педагогіки і методики викладання історії та суспільних дисциплін, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка https://orcid.org/0009-0002-8025-6681

DOI:

https://doi.org/10.58407/visnik.253609

Ключові слова:

логіка, методика, методологія, навчання, закон, філософія свободи, право, логічне мислення

Анотація

Актуальність теми зумовлена тим, що логіка в юридичній сфері під час практичної роботи правознавців відігравала раніше і відіграє сьогодні одну з ключових ролей. Тому, на лекційних і практичних заняттях під час викладання здобувачам вищої юридичної освіти курсу «Логіка» викладач повинен вміло використовувати цілий спектр методологічних підходів, спрямованих на більш детальне засвоєння матеріалу. Крім цього, саме урізноманітнення методологічних підходів, на нашу думку, має вплив на процес зацікавлення здобувачів вищої юридичної освіти курсом «Логіка», вирішенням логічних задач та підготовкою до практичних занять. В даній царині актуальність методологічних підходів до викладання курсу «Логіка» полягає в тому, що логіка є філософською дисципліною, і саме тому вона відіграє ключову роль в процесі формування правового мислення здобувачів вищої юридичної освіти. Крім того, в філософсько-аналітичній конотації  їх правнича діяльність чітко прив’язана до норм поведінки і правил життя людини в суспільстві і державі. Тобто, переплетена як з сутнісними потребами, так і обов’язками великої кількості різних за психотипом людей.

Саме юрист-практик або правознавець повинен досконало володіти навичками критичного мислення, розуміти логіку юридичного факту, духу та змісту закону, суспільної комунікації, чітко та послідовно мислити,  вміло і доцільно приймати правильне зважене рішення, спираючись на раціонально-критичний підхід до аналізу дій індивіда.

Тому, логіка в юридичній професії й виконує цілий ряд важливих функцій, завдяки яким вона стає більш затребуваною правознавцями. Пізнавально-евристична функція логіки надає можливість здобувачам вищої освіти в процесі практичних занять робити логічно правильні висновки. Нормативно-мислинева функція заохочує здобувачів вищої освіти, майбутніх юристів, до вивчення ключових законів і підзаконних актів, котрі є основою юриспруденції. Пропедевтико-виховна функція логіки спрямована на підвищення культури спілкування юриста з людьми та гуманного ставлення до них. Тому, курс «Логіка» спрямований підвищити як культуру мислення майбутнього юриста, так і  рівень його освіченості та професійної кваліфікації бакалавра-правознавця.

Ми вважаємо, що методологічні концепти викладання логіки здобувачам вищої освіти закладені в працях відомих філософів, викладачів курсу «Логіка»: А. Є. Конверського, О. Г. Данильяна, О. М. Юркевича, О. М. Шепетяка, В. С. Бліхара, В. В. Левкулича, О. В. Ярмоли та багатьох інших. Саме завдяки їх науковим працям з логіки, загалом, та логіки для юристів, зокрема, ми в повній мірі можемо використовувати їх методологію і методику при викладанні курсу «Логіка» здобувачам вищої освіти бакалавр права, розглядати ключові методологічні концепти і пов’язані з ними проблеми, котрі часто виникають в процесі філософсько-освітньої викладацької практики з навчального курсу «Логіка» в юридичній сфері. Тому, слідуючи логічній послідовності, потрібно відмітити, що детальний науково-філософський аналіз методології та методики викладання логіки, яку нам репрезентують сучасні українські науковці, автори курсу «Логіка», на нашу думку, є актуальним для вищої юридичної освіти в Україні.

Мета роботи – зробити розширений аналіз актуальних на сьогодні  методологічних підходів викладання курсу «Логіка» для здобувачів вищої юридичної освіти в Україні. Тут потрібно застосувати соціально-правовий, антропологічно-культурний та адміністративнофілософський методологічні підходи. В комплексі така постановка мети логіко-філософського дослідження надасть нам можливість висвітлювати методологічні концепти викладання логіки здобувачам вищої освіти за спеціальністю «Право».

Методологічною основою є науково-філософські та освітньо-правові дослідження з логіки українських мислителів ХХІ ст.: філософів, юристів, педагогів, в яких репрезентовано методику і методологію викладання курсу «Логіка» для здобувачів вищої освіти юридичних спеціальностей. В цих працях відображено потрібні для нашої філософсько-освітньої роботи: ідеї, положення, методи і засоби викладання курсу «Логіки» для студентів. Завдяки їх плідній праці, ми маємо можливість здійснювати  науково-філософський пошук методологічних концептів, потрібних при викладанні курсу «Логіка» здобувачам вищої освіти.

Наукова новизна даного філософсько-методологічного дослідження  полягає в тому, що ми прагнемо з’ясувати практичну користь від вивчення здобувачами вищої освіти юридичних спеціальностей курсу «Логіка». Охарактеризувати практичну користь і значущість запропонованих методик та методологій і  їх концептів під час викладання зазначеного курсу студентам, майбутнім юристам. В даному контексті ми робимо наголос на активному включенні здобувачів вищої освіти до роботи з джерелами, зокрема, логічного аналізу текстів законів і законодавчих актів тощо.

Висновки. Здійснене нами дослідження має конкретне спрямування на аналіз методологічних підходів у викладанні курсу «Логіка» здобувачам вищої освіти юридичних спеціальностей в вузах України.  Воно засвідчує, що вивчення логіки студентами юристами є обов’язковим етапом становлення майбутнього спеціаліста юриста чи правознавця, а новітні методології мають цей процес поглибити та покращити його ефективність.

Логіка як філософська дисципліна, як наука про форми мислення має давню історію. Ще з античних часів логіка викладалася в філософських школах давніх Греції і Риму. Випускники цих філософських шкіл працювали після закінчення навчання переважно в юридичній та адміністративній сферах: судді, адвокати, радники, адміністратори. Тому, завдяки досконалому оволодінню знаннями з логіки, вони досягали «справедливого» вирі­шення питань і проблем в судах та адміністративних державних органах. Така традиція «послуговування» логічними знаннями у царині права відбувалася у всі віки та дійшла і до нашого часу.

Тому, на сьогоднішній день філософські дослідження з логіки є доволі цінними, а підручники з логіки, написані філософами та юристами, мають декілька перевидань впродовж 3-5 років.

У зв’язку з цим, методика та методологія, а також методологічні концепти викладання курсу логіки мають свою цінність для нашої української філософської і юридичної науки. Сьогодні ми використовуємо дослідження і підручники з логіки таких авторів: А. Є. Конверського, О. Г. Данильяна, О. М. Юркевича, О. М. Шепетяка, В. С. Бліхара, В. В. Левкулича, О. В. Ярмоли та багатьох інших науковців-дослідників, хто працював в царині логіки.

Адже, завдяки українським філософам, юристам, педагогам логіка у вищих навчальних закладах нашої держави розвивалася з кінця ХХ та продовжує свій розвиток на початку ХХІ ст. на рівні з європейськими вищими навчальними закладами.

Завдяки плідній навчально-методичній роботі українських мислителів з логічної проблематики проведення лекційних та семінарських занять з курсу «Логіка» для юристів  залишається цікавим для студентів та актуальним для їх майбутньої правничої роботи. Крім того,  методологічні  концепти логіко-філософського аналізу правової проблематики, пов’язаної із свободою людини та її совісті, виконання законів та обов’язків перед державою, які особливо актуальні в наш буремний час російської агресії проти українців і їх держави. Знаковим в даній логіко-філософській розвідці є звернення до логіки міжнародного права загалом, логіки діяльності міжнародних організацій, зокрема ООН. Аналіз студентами процесів дотримання або порушення засад  міжнародного права, правових норм і правил міждержавного співіснування сучасними геополітичними гравцями, на наш погляд, не тільки формує навички критичного мислення, але додатково стимулює інтерес студентства до вивчення логіки, позаяк показує зв'язок академічного знання та практики. Активне заохочення студентів до вивчення юридичного досвіду, на нашу думку, не  тільки сприяє становленню логічної культури юриста, але і  формує правову свідомість майбутнього фахівця. Наприклад, показовим є прагнення неминучого покарання щодо лідерів держав, які порушили ці міжнародні закони співіснування, так і відповідальності народів, які підтримали своїх лідерів і здійснювали воєнні злочини.

З огляду на це, методологічні концепти викладання здобувачам вищої юридичної освіти в Україні курсу «Логіка», на нашу думку, спрямовані впливати на логіко-філософську аналітику студентів, майбутніх юристів. Вони зможуть допомогти  нашим правознавцям завжди дотримуватися законних вимог, норм і правил, які поєднують в собі кращі гуманістичні та демократичні традиції юриспруденції Європи і світу. У зв’язку з цим, презентація різного роду методологічних прийомів у процесі викладання студентам-юристам курсу «Логіка» спрямована на  розкриття значущості логічного мислення в роботі правознавців.

Downloads

Опубліковано

26.03.2026