ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.253614Ключові слова:
військові конфлікти, психоемоційний розвиток дітей, діти з особливими освітніми потребами, травматичні переживання, емоційне здоров’я, психолого-педагогічна підтримка, травматичні подіїАнотація
Мета статті – дослідити вплив військового конфлікту на психоемоційний розвиток дітей з особливими освітніми потребами.
Методологія. Дослідження, що стало основою статті, базується на принципах системності: забезпечення комплексного супроводу у сфері освіти, реабілітації та соціальної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами; створення умов для формування у них емоційної стабільності під час військових конфліктів. Логіка проведеного дослідження забезпечила цілісність наукової розвідки. З метою дослідження психоемоційного стану дітей з особливими потребами були використані як загальнонаукові методи порівняння, класифікації, так і діагностичні методики.
Наукова новизна. Полягає у вивченні й визначенні впливу військового конфлікту на психоемоційний розвиток дітей з особливими освітніми потребами, які потребують індивідуального підходу, стабільного емоційного середовища та соціальної підтримки, що може бути використано фахівцями навчально-реабілітаційних центрів і закладів загальної середньої освіти для забезпечення необхідних умов стабілізації психоемоційного розвитку зазначеної категорії дітей.
Висновки. Зважаючи на результати проведеного дослідження, робота з емоційною сферою дітей з особливими освітніми потребами є ключовою складовою їхньої психолого-педагогічної підтримки. Дітям важливо надавати можливості розпізнавати, виражати та регулювати свої емоції, що сприятиме їхньому емоційному розвитку та гармонійній соціалізації.
Важливим елементом є підтримка позитивної взаємодії між дітьми. Участь батьків у корекційно-розвивальному процесі сприяє підвищенню ефективності роботи з дитиною. Надання рекомендацій і навчання батьків дозволяє створити вдома атмосферу підтримки та розуміння, що особливо важливо для дітей, які переживають наслідки стресових чи травматичних подій.
Результати дослідження підтвердили, що комплексний підхід, який поєднує емоційну, соціальну та освітню підтримку, має позитивний вплив на психоемоційний розвиток дітей з особливими освітніми потребами. Водночас залишається потреба у подальшій розробці дидактичних матеріалів для роботи з дітьми та організації систематичного навчання для батьків і педагогів. Реалізація цих заходів стане основою для забезпечення гармонійного розвитку дітей в умовах викликів, спричинених військовими діями.