МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОДОЛАННЯ СТЕРЕОТИПІВ У ВИКЛАДАННІ НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ КРАЇН АЗІЇ ТА АФРИКИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Анотація

У статті розглядається проблема формування критичного мислення та медіа­компетентності здобувачів вищої освіти в контексті вивчення курсу «Новітня історія країн Азії та Африки».

Мета розвідки полягає в обґрунтуванні методики використання інструментів медіаграмотності для деконструкції стійких історичних та культурних стереотипів щодо країн азійсько-африканського регіону, зокрема уявлень про «відсталість», «традиційність» і конфліктність цих суспільств, що активно відтворюються в масовій культурі та медіа. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання європоцентричних наративів і «екзотизації» Сходу, які поширюються через некритичне споживання новинного та візуального медіаконтенту. У статті проаналізовано специфіку сприйняття здобувачами освіти історичних процесів у країнах Азії та Африки як частини так званого Глобального Півдня та виявлено основні упередження, що перешкоджають формуванню цілісної й науково обґрунтованої історичної картини світу.

Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує методи історичного аналізу, медіастудій та педагогіки. Застосовано методи педагогічного спостереження, рефлексивного опрацювання результатів навчальної діяльності здобувачів освіти, а також кейс-стаді на основі навчальних ситуацій з реальних медіапрактик для розробки практичних вправ. Зокрема, описано алгоритми порівняльного аналізу новинних повідомлень різних медіаагенцій (західних, вітчизняних, регіональних), методику деконструкції візуальних фейків і маніпуляцій у фотожурналістиці, а також прийоми верифікації інформації про політичні конфлікти в країнах Азії та Африки. Окремо обґрунтовано використання аналізу алгоритмізованої видачі інформації та відповідей гене­ративного штучного інтелекту як інструментарію для виявлення стереотипних патернів у репрезентації країн Глобального Півдня. Цей підхід спрямований на подолання обмеженості мовних та алгоритмічних капсул інформаційного простору через забезпечення багато­перспективності аналізу. Запропонований комплекс вправ орієнтований на зниження рівня стереотипних суджень та підвищення якості наукової аргументації здобувачів у роботі з медіаджерелами.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці та теоретичному обґрунтуванні моделі інтеграції компонентів медіаграмотності безпосередньо у зміст фахового курсу «Новітня історія країн Азії та Африки», на відміну від традиційного викладання медіаграмотності як окремої дисципліни. Запропоновано типологію історичних стереотипів про країни Сходу та Африки, характерних для українського освітнього простору, і визначено ефективні інструменти їх подолання в процесі навчання.

Висновки. Доведено, що інтеграція медіаосвітніх технологій у викладання історії країн Азії та Африки сприяє не лише глибшому засвоєнню фактологічного матеріалу, а й формуванню фахових компетентностей майбутніх учителів історії, істориків та археологів. Використання запропонованих методик дозволяє трансформувати сприйняття регіонів, що вивчаються, від міфологізованого до науково обґрунтованого, а також сприяє розвитку навичок критичної роботи з суперечливими джерелами в умовах сучасних інформаційних війн.