ЦІННІСНІ АСПЕКТИ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ Г. С. СКОВОРОДИ

Автор(и)

  • Лідія Ткаченко Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу інтелектуального розвитку обдарованої особистості Інституту обдарованої дитини НАПН України https://orcid.org/0000-0002-2303-1147

DOI:

https://doi.org/10.58407/visnik.253628

Ключові слова:

Григорій Сковорода, концепція, розвиток особистості, педагогічні ідеї, цінність

Анотація

У статті проаналізовано ідеї Григорія Савича Сковороди, українського мислителя XVIII століття, стосовно розвитку особистості. За сукупністю його творчої спадщини визначено складники, що утворюють системну методологічну й методичну цілісність – концепцію розвитку особистості.

Мета статті полягає в аналізі ідей Г. С. Сковороди, які можна визначити як педагогічну концепцію розвитку особистості. Представити розвиток педагогічних ідей українського мислителя у контексті наукового дискурсу незалежної України та окреслити їх цінність.

Методологія дослідження. Застосовано загальнонаукові методи аналізу і синтезу з метою з’ясування ідей творчої спадщини Г. С. Сковороди стосовно розвитку особистості. Метод термінологічного аналізу використано для узгодження термінологічного апарату розвідки й порівняння дискурсів – сучасного освітньо-педагогічного і сковородинського. Синкретичний метод застосовано до аналізу наукових праць українського мислителя, ідей стосовно розвитку особистості, що водночас дозволяє утворити цілісну парадигму концепції розвитку особистості. Історико-генетичний метод застосовано до виявлення і педагогічних ідей Г. С. Сковороди, їх спадкоємності. Метод герменевтичного аналізу використаний у розвідках автентичних джерел XVIII століття.

Наукова новизна полягає у застосуванні ціннісного підходу до аналізу ідей творчості Г. С. Сковороди, що утворюють ціннісну концепцію розвитку особистості.

Висновки. У поглядах Г. С. Сковороди розвиток особистості виступає як імператив життєтворення. Напруження моральних та інтелектуальних сил (виховання волі через обрання морального вчинку) саме той шлях, яким має йти людина в постійній роботі з морального й духовного зростання.

Аналіз творчої спадщини Г. С. Сковороди і його поглядів на розвиток особистості свідчить, що цей процес мислитель бачив як саморозвиток особистості, який умовно можна представити в чотирьох послідовних стадіях: самопізнання, самовизначення, саморозвиток і самовдосконалення. На всіх етапах розвиток має супроводжуватися саморефлексією.

Педагогічні ідеї за визначеним нами концептом – розвитку особистості, які можемо виокремити за творчістю Г. С. Сковороди, такі: самопізнання як початок саморозвитку; визначення власного шляху за нахилами й уподобаннями; морально-духовний розвиток, що складає основу прагнень і дій особистості; саморозвиток за природними обдаруваннями; прагнення нескінченного самовдосконалення (безперервний розвиток); єдність індивідуального і соціального в особистості – усе разом складає загальну концепцію розвитку особистості, в якій наявне усе, що постулюється сучасною педагогікою як основи розвитку особистості.

Як бачимо, порівняння із сучасним педагогічним дискурсом постулатів стосовно особистості, її виховання, розвитку, соціальної позиції тощо, дає право говорити про ідеї Г. С. Сковороди як такі, що співпадають із їх сутнісним розумінням у сучасному сенсі.

Цінність ідей Григорія Сковороди, а також концепції розвитку особистості – у декларуванні вищих цінностей як основи розвитку особистості, у ненасильницькому розвитку відповідно до природних обдарувань кожної особистості, у суспільно значущих орієнтирах розвитку, а загалом – гуманістичних по відношенню до людини. І в цьому основний сенс і цінність концепції Григорія Сковороди.

Downloads

Опубліковано

27.03.2026