ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНІ АСПЕКТИ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН В УКРАЇНІ ХХІ СТ.

Анотація

Актуальність теми обумовлена тим фактом, що в наш час на практиці викладання здобувачам вищої юридичної освіти курсів «Конституційне право України», «Трудове право» та інших, часто дуже слушно постає проблематика соціального права, соціального захисту людини та загалом соціальної держави. Ці соціально-правові питання сьогодні в Україні мають свою філософію та буттєвий сенс. Саме вони, на нашу думку, впливають на соціально-правовий захист громадян.

Специфічні соціально-правові умови, в яких сьогодні живуть люди в Україні (2025 р.), ставлять перед правознавцями, науковцями-дослідниками права та представниками соціально-філософської думки завдання пошуку соціально-правових орієнтирів для підтримки українців в їх боротьбі за незалежність від імперських бажань «кремлівських кровожерливих тиранів», які поставили собі за мету відновлення Російської імперії шляхом ліквідації держави Україна та підкорення або фізичного знищення українського народу. Тому «кремлівські діди», маючи надію на свою «другу армію в світі», в лютому 2022 р. розпочали повномасштабну війну – «за три дня взяти Київ», яка сьогодні продовжується більше трьох років.

Українські правознавці та соціальні філософи в правознавчих і соціально-філософських дослідженнях завжди рухалися за алгоритмом часу. Вони часто в прогностичних правознавчо-філософських розвідках моделювали різні проблеми, з якими може зіткнутися держава Україна та її люди в перспективі соціально-правового розвитку. Тому в дослідженні ми зробимо розгорнутий філософсько-освітній аналіз методики викладання курсів соціального права, соціального захисту людини та загалом проблематики соціальної держави.

Європейські та американські науковці: педагоги, філософи та правознавці ще з другої половини ХХ ст. почали цікавитися питаннями методики викладання студентам проблематики соціального права, соціального захисту людини та загалом структури функціонування соціальної держави. Українські педагоги, філософи та правознавці тематику соціальної держави почали обговорювати лише в кінці ХХ і на початку ХХІ ст. В своїх розвідках та методичних рекомендаціях вони піддавали філософському дискурсу велику кількість правознавчих ідей та проблем, з якими може зустрітися молода держава Україна та її народ.

У зв’язку з цим роль соціально-правової думки в українському національно-державному дискурсі сьогодні має значний сенс, а методика викладання соціально-правових дисциплін визначає актуальність нашого дослідження. Адже вирішення складних соціально-правових завдань у період, коли російські криваві імперці продовжують свою агресивну війну проти українців, потребує звернення до світових та вітчизняних дослідників української соціально-правової думки. Водночас, у сучасних умовах українське суспільство не повністю влаштовує наявний рівень соціального захисту прав людини і громадянина та рівень виконання Конституції України, а також дотримання вимог трудового, цивільного, фінансового та адміністративного права. Не вистачає, на нашу думку, в соціальному плані державі чіткості в комунікації із законодавчою та виконавчою владою та їх відповідних дій.

У контексті дослідження соціально-правової думки у творчості європейських, американських та українських мислителів-правознавців межі ХХ–ХХІ ст. та методики її викладання, ми констатуємо, що її розвиток у різні роки зумовлювався низкою чинників, зокрема екзистенційними запитами та вимогами українського суспільства

Зокрема, в 1991 р. був суспільний запит на дотримання законів трудового, фінансового, цивільного та адміністративного права в українському виробництві та бізнесі. Але при цьому всі забували про реальну можливість з соціального захисту людини, який могла надати молода держава Україна для свого народу. Тому саме потреба в американських фінансових кредитах, які можна спрямувати на соціальний захист людей, привела до того, що в 1994 р. українці довірились американцям та підписали «Будапештський меморандум». За його умовами наша держава позбулася ядерної зброї.

Ефект «державної бідності» призвів до того, що вже в 1995–2014 рр. продовжили жваво розпродавати все наявне озброєння. При цьому майже всі керманичі України забули крилатий вислів мислителя Ніколо Макіавеллі: «Хочеш миру – готуйся до війни». Але українські владоможці, скеровані ідеєю побудови соціальної держави, забули, що держава має бути успішною не лише в фінансово-економічному плані, але й в безпековому, коли здатна себе захистити. Щоб дослідити філософсько-освітні аспекти методики викладання соціально-правових дисциплін. Ми повинні розкрити всю палітру філософських сенсів соціально-правової думки європейських, американських та українських мислителів.

Мета роботи – провести детальний філософсько-освітній аналіз методики викладання соціально-правових дисциплін та актуальних на сьогодні концепцій та ідей стосовно філософського сенсу понять: «соціальне забезпечення», «соціальний захист» та «соціальна держава Україна». Ми переконані, що в дослідженні потрібно акцентувати увагу на аналізі української національної моделі соціальної держави. А для цього слід використати філософсько-правову ідею «держави загального добробуту». Така постановка мети філософсько-освітнього дослідження надасть змогу висвітлити ключові аспекти методики викладання соціально-правових дисциплін. Та розкриє зв’язки між соціальним захистом, як ключовим елементом соціального права, та соціальною політикою нашої держави, що приведе нас до порівняльного аналізу європейського, американського та українського соціального законодавства, яке відображено в трудовому, фінансовому, цивільному та адміністративному праві.

Методологічною основою є як навчально-методичні праці педагогів, філософів, правознавців, так і сама Конституція України, закони і підзаконні акти, пов’язані з соціальним захистом, які спираються на трудове, фінансове, цивільне та адміністративне право, а також – праці зарубіжних та українських мислителів-правознавців ХХ–ХХІ ст. в плані соціального захисту, соціальної політики та соціальної держави. В них відображено як методику викладання соціально-правових дисциплін студентам, так і вагомі ідеї, поло­ження та висновки, завдяки яким в наш час в Європі, Америці та Україні проводиться соціальна політика держави, і здійснюється правове регулювання соціального захисту людей.

Наукова новизна даної філософсько-освітньої, методичної та соціально-правової розвідки полягає в тому, що ми прагнемо з’ясувати практичну користь від побудови соціальної держави Україна та екстраполюємо розвиток соціально-правової думки зарубіжних та українських мислителів ХХ–ХХІ ст. на проблематику, пов’язану з соціальним захистом людини в Україні, аналізуємо правове регулювання в плані філософського сенсу життєдіяльності соціальної держави. В даному ракурсі наголос ми робимо на активному залученні міжнародних правознавчих інституцій і фундацій до ґрунтовної співпраці як в методичній так і в ідейно-практичній роботі.

Висновки. Проведене нами дослідження, котре спрямоване на аналіз філософсько-освітніх аспектів методики викладання соціально-правових дисциплін студентам, а також висвітлення розвитку і становлення соціального права в Україні ХХІ ст., його філософських сенсів та феномену правової держави, засвідчує, що соціально-правова думка в нашій державі розвивалась на основі кращих зразків ідей мислителів з Європи та Америки. Завдяки їм українські мислителі-правознавці в навчально-методичному аспекті розвивалася в зазначеному періоді на рівні з європейськими та американськими правничими фундаціями. А наші мислителі-правознавці, спеціалісти в галузі соціального права, яке напряму пов’язане з Конституцією України та її трудовим, фінансовим, цивільним та адміністративним правом, в основу методики викладання соціально-правових дисциплін закладали ідею соціально-правової держави, яка побудована на принципах гуманізму, свободи, демократії в плані провадження соціальної політики.

Отримані результати дослідження дають цілісне обґрунтоване свідчення про філософсько-освітній розвиток методики викладання соціально-правових дисциплін в Україні кінця ХХ початку ХХІ ст. Вони підтверджують її спрямованість на гуманізацію української правової освіти та зорієнтованість на вирішення проблеми соціального захисту людей. Така постановка проблеми дозволяє розширити можливості теоретико-методологічного аналізу соціально-правової проблематики, виявляти сутність соціально-правової думки як зарубіжних так і українських мислителів та їх ключову роль в соціально-правовому розвитку українського суспільства. Це також дає можливість зробити наголос на головних соціально-правових орієнтирах розвитку соціального захисту народу України та побудови соціальної держави. Адже саме правова соціальна держава з позитивно-гуманним духом завжди буде на часі і запитана українцями. Бо вона спрямована на вирішення низки проблем для покращення життя людини в нашій державі.