КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЯК ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНА МОДЕЛЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ ХІV СТ.

Анотація

Мета статті полягає у вивченні процесу започаткування Краківського університету як практично-спрямованої вищої школи.

Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності та опори на історичні джерела. Залучені методи увідповіднені з поставленою метою, є загальнонауковими (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичними (історико-системний, порівняльно-історичний).

Наукова новизна зумовлена потребою усебічного дослідження практик заснування перших університетів у країнах Центрально-Східної Європи, особливостей їхньої діяльності як осередків світської концепції вищої освіти.

Опрацьовані матеріали дозволили зробити такі висновки. Завдяки старанням польського короля Казимира ІІІ Великого відкрився Краківський університет – другий на теренах Центрально-Східної Європи часів Середньовіччя. Фундаментом для структуризації та організації освітнього процесу стала болонсько-падуанська університетська модель, націлена на практико-орієнтоване навчання. Акцентування на концепції світської вищої школи уможливилося завдяки волі Казимира ІІІ, який вбачав магістральним завданням підготовку компетентних кадрів для державних потреб, а не для обслуговування Церкви.

У початковому форматі закладу був відсутній теологічний факультет, освітня програма якого слугувала концептуальним підґрунтям клерикалізації суспільних інституцій. Навчальною траєкторією Краківського університету передбачалося опанування дисциплін «семи вільних мистецтв», права і медицини. Теоретичне викладання поєднувалося із залученням студентів до виконання практичних вправ та участі у дискусіях. Результати учіння перевірялися шляхом іспитів, що приймалися колегіально. Заклад користувався академічною свободою, для студентів забезпечувалася фіксована оплата за проживання та отримання освітніх послуг.