CОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКА СПАДЩИНА М. І. МИХАЛЬЧЕНКА ТА ЇЇ ФУНДАМЕНТАЛЬНА РОЛЬ ДЛЯ ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНЬОЇ ДУМКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

Анотація

Актуальність теми зумовлена тим, що в сучасній історії соціально-філософської думки України мислителі-філософи доволі часто у своїх науково-філософських дослідженнях спираються на твори видатного українського філософа М. Михальченка. Адже він не лише теоретично, як професор навчального закладу вищого типу, а й на практиці як керівник служби внутрішньої політики президента України. Втілював в життя соціально-філософські ідеї пов’язані з українцями як суб’єктами суспільно-історичних процесів які з великими надіями зустріли в 1991 році зміну історичної епохи. І прагнули до власного, незалежного від «російської імперії», розвитку української освіти, економіки, культури та соціальної політики.

Саме у зв’язку з цим соціально-філософська проблематика над якою працювали українські соціальні філософи суттєво актуалізувалася у той час. З огляду на цей суспільний запит М. Михальченко разом з В. Андрущенком написали цілий цикл праць присвячених сучасній соціальній філософії. Саме ці дослідження українських науковців-дослідників, згодом за сприяння Української академії політичних наук, отримають своє логічне відображення в двотомному виданні під назвою «Сучасна соціальна філософія», яке до сьогоднішнього дня залишається актуальним.

Для українських соціальних філософів, наукові розвідки та соціально-філософські ідеї М. Михальченка продовжують мати цінність і значущість, як ідеї мислителя котрий був не лише теоретиком але й практиком. Все це сьогодні і надихає нас до детального науково-філософського аналізу праць українського філософа, котрий в теорії і на практиці збагачував історію соціально-філософської думки України в різні періоди її становлення і розвитку. Тому ми переконані, що дослідження соціально-філософської спадщини М. Михальченка та її фундаментальної ролі в сучасній Україні шляхом висвітлення соціально-філософських ідей мислителя, сьогодні стає все більш актуальним для українського народу.

Мета роботи – проаналізувати актуальну сучасному філософсько-освітньому розвитку України соціально-філософську спадщину М. Михальченка. Та висвітлити соціально-філософські ідеї і погляди мислителя на проблематику людини як суб’єкта суспільно-історичного процесу.

Методологічною основою є результат соціально-філософського пошуку ключових соціально-філософських ідей М. Михальченка до проблематики соціально-філософської думки України, на яких він зосереджував увагу в своїх дослідженнях. Зокрема це: українська соціально-культурна традиція, соціальна цінність наявності свободи вибору для українців, особиста соціальна орієнтація на певні стандарти функціонування соціальних інституцій в державі і відповідальність за дотримання їх української людини.

Наукова новизна нашого дослідження полягає в тому, що з’ясовано практичну значимість і доцільність застосування соціально-філософських ідей М. Михальченка під час висвітлення проблем людини як суб’єкта суспільно-історичного процесу в Україні. Адже його увага зосереджувалась саме на українській людині як носію соціально-культурних традицій свого народу. Плеканні віри українців в необхідності вільного вибору для людини соціально-політичного розвитку держави і суспільства. На позитивній ролі особистісної соціальної орієнтації спрямованої на дотримання певних стандартів функціонування соціальних інституцій в державі і відповідальність за їх дотримання людини в Україні. І саме ці соціально-філософські ідеї М. Михальченка сьогодні, в час війни з російськими агресорами, мають ідейно-практичну спроможність для українців протистояти імперським амбіціям росіян та зберігати українську національну ідентичність.

Висновки. Проведене нами дослідження яке спрямоване на висвітлення актуальної сьогоденню соціально-філософської спадщини М. Михальченка та аналіз його соціально-філософських і дей і поглядів на проблематику людини як суб’єкта суспільно-історичного процесу в Україні. Засвідчує, що соціально-філософська спадщина М. Михальченка була і залишається міцним фундаментом для розвитку української соціально-філософської думки в теоретичному і практичному її відображенні.

Тому спираючись на соціально-філософські ідеї наших вітчизняних мислителів, серед яких чільне місце займає професор Микола Іванович Михальченко. Науковці, студенти та українське суспільство загалом отримають специфічну «дорожню карту» для орієнтації як особистісного так і державного соціального розвитку. Який спрямований на підтримку і закріплення соціально-політичних здобутків українського суспільства і держави Україна, в плані вільного вибору людиною соціально-політичного розвитку своєї держави і суспільства загалом та українця як індивіда зокрема.

Знаковим є наголос М. Михальченка на ключовій ролі українців як носіїв соціально-культурних традицій свого народу, високій культурі соціально-філософського мислення української людини сьогодення. Доречною, на думку мислителя, мала б бути і державна підтримка особистісної соціальної орієнтації українців спрямованої на дотримання певних стандартів функціонування соціальних інституцій в державі і відповідальність за їх дотримання людини в Україні. В підсумку все це повинно стати соціальними стандартами життя українців, закріпитися в соціально-політичному просторі нашої держави і сприяти процесу формування і розвитку національно свідомих громадян України.

При цьому, як наголошував М. Михальченко, українська соціально-філософська думка в своєму історичному розвитку завжди орієнтувалася на кращі зразки і приклади європейської соціальної філософії з відповідним переосмисленням і корекцією у річищі української соціокультурної традиції. Фундаментом для повноцінного розвитку всього спектру соціально-філософської думки була і залишається ідейно-практична діяльність наших мислителів. Адже саме на неї головним чином впливає буття людини в Україні котре за основу бере цінність свободи вибору як екзистенційної націленості наших громадян на індивідуальну відповідальність за вибір своєї дії, захист своєї родини і захист своєї країни.

Крім цього М. Михальченко знаковими в соціально-політичному розвитку українців вбачає їх гуманізм у ставленні до всього сущого та досконале володіння людьми в соціодержавному бутті філософією критичного мислення. Саме вона в переважній більшості негараздів, які спіткали Україну в її історії. Дуже часто допомагала нашому народу критично осмислити соціально-політичну ситуацію і спрямувати у потрібне річище наявну енергію та ідейну ініціативу українців.

Тому соціально-філософська спадщина М. Михальченка яка підкріплена його ідеями, котрі знайшли логічне відображення у його науково-філософських творах відіграють фундаментальну роль у вільному розвитку соціально-філософської думки України. На наше переконання саме М. Михальченко своєю ідейно-практичною соціально-філософською працею вніс фундаментальний позитивний імпульс в культурний, філософський, соціальний, політичний та державотворчий розвиток України.