ОСВІТНІЙ ПОТЕНЦІАЛ НАУКОВО-ПРОСВІТНИЦЬКИХ ІВЕНТІВ ЗА ТВОРЧІСТЮ ОЛЕКСАНДРА МУРАШКА У ВИКЛАДАННІ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.263803Ключові слова:
перформативна меморіалізація, науково-просвітницький івент, театральні практики, ревіталізація національної культурної пам’яті, інтерактивні соціокультурні технологіїАнотація
У статті розглянуто актуальні питання концептуалізації та практичного впровадження інноваційних методик художньої меморіалізації постаті видатного українського митця та педагога Олександра Мурашка в сучасному освітньому просторі закладів вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку нових дієвих інструментів ревіталізації національної пам’яті та подолання постколоніальних наративів у гуманітарній підготовці майбутніх фахівців. Теоретичне підґрунтя розвідки базується на концепції культурної пам’яті Аляйди Ассман, що дозволяє трансформувати академічне знання про культурну спадщину у живий перформативний досвід. Це дозволяє студентам не лише засвоїти фактологічний матеріал, а й сформувати власну ціннісну позицію через безпосередню участь у проєктуванні та реалізації науково-просвітницьких заходів. У фокусі дослідження перебуває синтез традиційного мистецтвознавства з новітніми івент-технологіями, що забезпечує глибоку імерсію молоді в інтелектуальний контекст українського модернізму та біографій його митців, долі яких постали трагічним прологом та фундаментом для майбутньої когорти «Розстріляного відродження».
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні освітнього потенціалу науково-просвітницьких івентів на основі мистецької спадщини О. Мурашка та розкритті методичних засад їх використання у викладанні соціокультурних технологій у системі вищої освіти.
Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує мистецтвознавчий аналіз спадщини О. Мурашка з педагогічним моделюванням освітнього процесу. Застосовано комплекс теоретичних (джерелознавчий, компаративний та термінологічний аналіз) і практичних (проєктування соціокультурної діяльності, метод моделювання івентів) методів. Особливу увагу приділено аксіологічному та діяльнісному підходам, які дозволяють розглядати творчість митця як ціннісний ресурс для формування професійних компетентностей студентів через інтерактивні форми роботи та театральне волонтерство.
Наукова новизна полягає у теоретичному обґрунтуванні концепції художньої меморіалізації постаті О. Мурашка як освітнього ресурсу в систему вищої школи. Вперше розкрито методику поєднання науково-просвітницьких івентів та соціокультурних практик, зокрема, театрального волонтерства, для формування етико-естетичної свідомості студентів під час вивчення гуманітарних дисциплін.
Висновки. Інтеграція постаті Олександра Мурашка у площину навчальних дисциплін гуманітарного циклу забезпечує перехід від пасивного засвоєння біографічних даних до активного соціокультурного проєктування. Доведено ефективність моделі перформативної меморіалізації, яка через синтез архівних досліджень, театральних практик та науково-просвтіницьких івентів сприяє ревіталізації національної пам’яті та формуванню фахових компетентностей майбутніх спеціалістів у сучасному освітньому просторі.