МИСТЕЦЬКO-ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ ХОРУ « БУРЛАКА» У ПОВОЄННІЙ ЄВРОПІ (1946-1949 рр.)

Автор(и)

  • Андрій Франків Аспірант кафедри музикознавства та хорового диригування, Львівський національний університет імені Івана Франка (Львів, Україна) https://orcid.org/0009-0002-1678-3591

DOI:

https://doi.org/10.58407/visnik.263713

Ключові слова:

хорове мистецтво, культурна дипломатія, виконавське мистецтво, діалог культур, хор «Бурлака», еміграція, ДП-табори

Анотація

Важливим зацікавленням для української спільноти залишається питання міграційних процесів з України до країн Західної Європи, які після початку російсько-української війни. Українці за кордоном організовують фестивалі, концерти, зустрічі з іноземцями, де знайомлять їх з величним українським культурно-мистецьким спадком. Це приносить популярність національному мистецтву та українській ідеї, а також виливається у донати для ЗСУ. У статті проведено певні паралелі нинішньої еміграції з побутуванням українців після Другої світової війни, які зберігали національну ідентичність і мистець­кими засобами провадили культурну дипломатію серед громадян країн інтернування. Українська пісня звучала у хорі, організованому після Другої світової війни вояками Першої української дивізії, які опинилися на інтернуванні в Італії, у місті Беллярія, у таборах біля міста Ріміні.

Мета статті полягає у тому, щоб продемонструвати, як у складних умовах еміграції та полону, талановиті молоді хлопці організували хор, який виконував дипломатичну культурну місію, популяризував українське музичне мистецтво серед чужої культури.

Методологія. У дослідженні використано комплекс взаємопов’язаних методів, як аналітичний, порівняльний, феноменології досвіду, арт терапевтичний. Методологічну основу становить концепція національної, історичної, комунікативної пам’яті, біографічний метод, а також метод колективних біографій, авторства Л. Стоуна. Адже біографію мають не лише окремі особистості, а й хорові творчі колективи, наприклад Республіканська капела під керівництвом О. Кошиця. Застосовано методику діалогу культур, коли репрезентована пісня доноситься до представників інших культур і зачіпає монади чужоземної душі високим рівнем виконання та мелодійністю.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, щоб репрезентувати культурно-мистецьку діяльність хору «Бурлака» як колективу, що виконує культурно-дипломатичну місію серед європейських країн, перебуваючи у полоні в умовах таборового життя після Другої світової війни.

Висновки. Культурна дипломатія невеликого мистецького об’єднання зробила великий внесок у позитивне сприйняття українців в Італії, додала розуміння про причини їх боротьби. Ця політично-культурна місія продовжилася у Великобританії, а згодом і на американському континенті. Завдяки вдалій ідеї талановитого диригента С. Гумініловича, поширювати хорове мистецтво у країнах поселення, митець популяризував українську культуру і націю на європейському та американському континентах. Хорове мистецтво дозволило організувати інституцію, яка представляла українську націю чужих теренах, на кількох континентах.

Downloads

Опубліковано

19.05.2026

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ДИСКУРСИ ПЕДАГОГІКИ ТА МЕТОДИКИ МИСТЕЦТВА