ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ НАУКОВОГО МОВЛЕННЯ В ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.58407/visnik.263718Ключові слова:
наукове мовлення, культура наукового мовлення, професійна компетентність, Державна кримінально-виконавча служба України, культура поведінкиАнотація
Метою дослідження є аналіз теоретичних засад і практичних кейсів формування культури наукового мовлення у різних категорій фахівців Державної кримінально-виконавчої служби України. Актуальність теми зумовлена потребою підвищення рівня професійної компетентності персоналу ДКВС України, адже якісна комунікація та науково обґрунтоване мислення є важливими чинниками ефективності службової діяльності.
Методологія. У роботі застосовано нелінійну методологію пізнання, що уможливлює розгляд культури наукового мовлення як відкритої, динамічної й складноорганізованої структури. Використано емпіричні методи педагогічного спостереження та самоаналізу, а також діяльнісний підхід у плануванні та організації освітнього процесу. Особливу увагу приділено виявленню труднощів у формуванні культури наукового мовлення та визначенню потреби в оновленні підходів до навчання персоналу у сучасних умовах.
Наукова новизна. У представленому дослідженні вперше актуалізовано проблему формування культури наукового мовлення саме в контексті професійної діяльності персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України. Виокремлено ключові компоненти культури поведінки (комунікативний, пізнавальний, поведінковий, ціннісний та праксеологічний), які безпосередньо впливають на якість наукової комунікації та професійного становлення. Запропоновано практичні кейси та методичні рекомендації щодо розвитку точності, логічності й доречності наукового мовлення, а також систематизовано типові мовні помилки, що виникають у службовій та освітній діяльності.
Висновки. Формування культури наукового мовлення є вагомою складовою професійної компетентності здобувачів вищої освіти та персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України. Практичні результати дослідження доводять ефективність діяльнісного підходу в навчанні та підвищенні кваліфікації, що сприяє формуванню академічної доброчесності та підвищенню рівня професійної комунікації. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні інтегрованих програм розвитку культури наукового мовлення та вдосконаленні методик підготовки персоналу правоохоронних органів.