ФОРМУВАННЯ ГУМАНІСТИЧНИХ ОРІЄНТИРІВ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ СПИРАЮЧИСЬ НА ТВОРИ Г. СКОВОРОДИ

Анотація

Актуальність теми зумовлена тим, що в сучасному філософсько-освітньому та науково-педагогічному дискурсі українських мислителів, все більшої значущості набуває аналіз «завуальованих» ідей відомого українського філософа і педагога Г.Сковороди. Сьогодні філософсько-освітня  думка України, проходить специфічну перевірку на практиці цілого пласту гуманістичних ідей згенерованих Г. Сковородою, які пов’язані з антропоцентризмом, природовідповідністю, орієнтацією на загальнолюдські цінності, індивідуальному підході викладача до кожного здобувача освіти. Адже російська загарбницька повномасштабна війна з 2022 року, спрямована кремлівськими імперіалістами на знищення всього українського, актуалізувала саме ідеї гуманізму. Бо війна завжди супроводжується знелюдненням, тобто нівелюванням всього гуманного у взаємовідношеннях між людьми.

У зв’язку з цим, філософсько-освітня проблематика в царині гуманістичних орієнтирів, сьогодні суттєво актуалізувалася у всіх навчально-освітніх закладах держави Україна. На наше переконання, корінним чином це стосується тих навчально-освітніх закладів які надають українській молоді вищу освіту. Тому в даному філософсько-освітньому дискурсі, нам доцільно звернутися до творчості відомого в світі українського філософа, педагога, християнського гуманіста Г. Сковороди.

Адже як наголошували українські науковці: філософи, філологи, педагоги та історики, твори Г. Сковороди являють собою специфічне джерело ідей гуманізму, переплетених з філософською містикою, християнським екзистенціалізмом та філософією серця. Тому українським науковцям, всі ці калейдоскопічні гуманістичні ідеї, потрібно розшифрувати та ознайомити з ними широкий загал студентів, розкривши всю палітру значущості і цінності філософської думки мислителя в історії України. 

Через це, філософсько-освітня творчість Г. Сковороди, в царині гуманізму  спонукає нас до детального філософсько-освітнього аналізу, як творів мислителя так і  праць українських науковців, котрі прагнули розкодувати його завуальовані ідеї  та виділити гуманістичні орієнтири.  Тому ми переконані, що формування гуманістичних орієнтирів здобувачів вищої освіти в Україні сьогодні, під час російсько-української війни необхідно проводити спираючись і на творчість Г. Сковороди.

Мета роботи – проаналізувати актуальні сьогоденню  гуманістичні філософсько-освітні ідеї Г. Сковороди. Котрі є основою його: 1) філософії серця; 2) християнського екзистенціалізму; 3) філософії містицизму. Поза як, саме вони були притаманні культурно-філософському розвитку українського народу з глибокої давнини. А сьогодні, вони теж впливають на гуманістичну проблематику навчально-освітнього процесу, під час якого відбувається формування громадянина України.

Методологічною основою є результат філософсько-освітнього пошуку ключових методологічних підходів до творчості Г. Сковороди в ракурсі гуманістичної проблематики, на якій він акцентував нашу увагу в своїх працях. Зокрема, мислитель розглядав проблеми: домінування людяності над знелюдненням, «сердешний гуманізм» та християнський екзистенціалізм. Саме в даному річищі рухалася гуманістична філософсько-освітня думка Г. Сковороди. Тому, завдяки його калейдоскопічному розмаїттю ідей, ми маємо матеріали для осягнення поліфонії української  філософської думки в царині гуманізму.

Наукова новизна нашого дослідження полягає в тому, що з’ясовано практичну значимість і доцільність застосування гуманістичних ідей Г. Сковороди  під час навчально-освітнього процесу для здобувачів вищої освіти в Україні. Адже мислитель спрямовував нашу увагу на людський гуманізм, котрий притаманний філософії серця, християнському вченню та в деякій мірі дотичний до філософії містицизму. Поза як все це супроводжувало українців в їх культурно-філософському розвитку з давніх давен і до сьогодні. Тому зараз, в період лихоліття, ідеї Г. Сковороди залишаються актуальними і мають певний вплив на гуманістичну проблематику в процесі формування громадянина України.

Бо українська людина, філософсько-антропологічно та екзистенційно, заглиблена в своє національне коріння. Тому українці, орієнтуються в своєму бутті на екзистенціально-гуманістичні цінності, не зважаючи на тернистий шлях свого розвитку. Загалом, доречно зробити наголос, що на формування гуманістичних орієнтирів здобувачів вищої освіти, в час війни з російським агресором, можуть мати ідейно-практичний вплив філософські ідеї Г. Сковороди.

Висновки. Проведене нами дослідження, яке спрямоване на висвітлення актуальних сьогоденню гуманістичних ідей українського мислителя Г. Сковороди засвідчує, що українська філософська думка була і залишається специфічним джерелом гуманістичних ідей, які століттями переплетені з буттям українців та закладені в підмурок української національної ідентичності. Тому, спираючись на філософсько-гуманістичні ідеї Г. Сковороди, які часто завуальовані його філософським містицизмом, християнським екзистенціа­лізмом та «філософією серця», здобувачі вищої освіти в Україні отримають необхідні орієнтири свого гуманістичного розвитку. Саме це буде орієнтувати їх на засвоєння ключових ідей філософсько-гуманістичного мислення людини. А це в підсумку вплине на навчально-освітній  процес формування гуманістичних орієнтирів свідомого громадянина України, що суголосно з культурно-філософськими традиціями нашого народу. Загалом, вся філософсько-освітня творчість Г. Сковороди, спиралася на культурно-філософські чинники буття людини в Україні, а центральне місце в ній займає орієнтація на гуманізм. 

Також доволі цікавим є творчий аналіз Г. Сковородою процесу гуманістичної орієн­тації українців, завдяки володіння ними філософією критичного мислення. Адже нам відомо, що саме критичне мислення в багатьох катаклізмах історії українського народу допомагало йому обрати правильний шлях.

Тому гуманістичні філософсько-освітні ідеї які в своїх творах висвітлював Г. Сковорода, здатні впливати на формування гуманістичних орієнтацій здобувачів вищої освіти в Україні і таким чином сприяти процесу становлення і розвитку національно свідомих громадян нашої держави.