СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ СТУДЕНТІВ

Анотація

В сучасних умовах змін та перетворень актуальною є ідея формування особистості, здатної до самоосвіти. Здатність особистості адаптуватися до змінних умов визначається рівнем сформованості пізнавальної самостійності, формування якої має розглядатися як одне з основних завдань навчального процесу.
Цій важливій особистісній рисі приділяється особлива увага при формуванні професійної компетентності студентів вищих навчальних закладів. Важливість пізнавальної самостійності обумовлена посиленням ролі концепції безперервної освіти у педагогічній практиці. Знання та навички, набуті здобувачами освіти під час навчання після завершення навчального закладу повинні сублімуватися у самоосвітню діяльність, спрямовану на підвищення інтелектуального та професійного рівня, вдосконалення особистісних здібностей. Формування пізнавальної самостійності спонукає до пошуку нових методологічних підходів.
Пізнавальна самостійність розглядається в статті як система внутрішніх, особистісних утворень та їх зовнішнього прояву – практичних дій з самоосвіти. Дана система пов’язана з саморозвитком особистості під впливом зовнішніх факторів. Пізнавальна самостійність – це риса особистості, що включає в себе єдину систему прагнень, здібностей та навичок індивідуума власними силами здійснювати пізнавальну діяльність, зокрема, самостійно опановувати знання, вміння та навички.
Пізнавальна самостійність, як інтегративна риса особистості, постійно змінюється як за кількісними, так і за якісними показниками, що здійснює її дослідження недостатньо продуктивним.
Нестійкість психолого-педагогічних процесів є фактором розвитку особистості та покладає основу ідеї про спонтанне виникнення порядку з хаосу, що є предметом синергетики [2, 56-57]. Синергетика має унікальну особливість знаходити в ірраціональних причинно-наслідкових зв'язках, нелінійних залежностях стійкі закономірності, розглядати взаємодії між елементами складної системи. Таким чином, дослідження пізнавальної самостійності вимагає застосування синергетичного підходу. Пізнавальну самостійність з точки зору синергетичного підходу можна розглядати як складну відкриту динамічну систему.
Мета роботи полягає в обґрунтуванні доцільності застосування синергетичного підходу до дослідження пізнавальної самостійності студентів, аналізу пізнавальної самостійності та її компонентів.
Методологія. Методологічну основу статті становлять загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення та систематизації; принципи діалектичності, історизму, науковості, об’єктивності. Особистісноорієнтований, системний, цілісний, діяльнісний, комплексний та інші підходи орієнтовані на розгляд стійких та передбачуваних систем. Пізнавальна самостійність студентів є складною системою, здатною до самоорганізації, виявлення закономірностей якої можна здійснити за допомогою синергетичного підходу.
Важливими при проведенні даного дослідження є положення синергетики як міждисциплінарної науки, яка використовує різноманітні методи та вивчає взаємозв’язок між елементами систем.
Наукова новизна полягає в тому, що обґрунтовано доцільність використання синергетичного підходу до дослідження пізнавальної самостійності студентів.
У статті розглядається пізнавальна самостійність за допомогою синергетичного підходу як цілісна система, що представляє собою відкриту структуровану підсистему особистості і включає можливості особистості вести пізнавальну діяльність на основі цілеспрямованості та самоорганізації, представлені компоненти пізнавальної самостійності.
Висновки. Розглянуті характеристики використання синергетичного підходу до дослідження пізнавальної діяльності студентів дозволяють стверджувати, що його реалізація є ефективним механізмом дослідження пізнавальної самостійності. Даний підхід сприяє глибшому аналізу компонентів пізнавальної самостійності як єдиної відкритої дисипативної динамічної системи.
Використання синергетичного підходу до дослідження самостійної пізнавальної діяльності студентів дозволяє визначити її структуру та розробити нові форми організації самостійної роботи студентів, що є важливим для розвитку професійної компетентності та подальшої зацікавленості у самоосвітній діяльності.
Подальшим напрямком досліджень передбачається вивчення механізмів формування самостійної діяльності студентів під дією різних динамічних чинників. Також планується використання матеріалів даного дослідження при написанні методичних рекомендацій з викладання фахових дисциплін в університетах.