ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗДАТНОСТІ ДО СОЦІАЛЬНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ЗАСОБАМИ ТРЕНІНГУ
DOI:
https://doi.org/10.58407/232215Ключові слова:
соціальна рефлексія, заклад вищої освіти, навчальний тренінг, музично-фізичний тренінг, майбутні учителіАнотація
Мета статті – з’ясувати особливості формування в майбутніх учителів здатності до соціальної рефлексії засобами навчального й музично-фізичного тренінгів.
Методологія. Об’єктивність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалася системним підходом до аналізу зазначеної проблеми. У процесі науково-дослідницької роботи застосовано низку методів дослідження, зокрема: аналіз психологічної й педагогічної літератури з проблеми дослідження для вивчення стану досліджуваної проблеми; порівняльно-зіставний – для вивчення поглядів різних науковців на порушену проблему; систематизації й узагальнення – для формулювання висновків. Окрім того, застосовано метод спостереження за учасниками освітнього процесу під час проведення тренінгів, опитування й анкетування для визначення їхньої ефективності, а також ставлення здобувачів вищої освіти до цієї форми організації освітнього процесу.
Наукове дослідження передбачало оптимальне поєднання положень кількох методологічних підходів, зокрема: компетентнісного як підґрунтя для реформування освітньої галузі на сучасному етапі; діяльнісного, що передбачає залучення майбутніх учителів до активної діяльності під час тренінгів; аксіологічного для визначення особливостей формування ціннісно-світоглядних орієнтирів майбутніх учителів, усвідомлення ними значення соціальної рефлексії для ефективної комунікації з учасниками освітнього процесу.
Наукова новизна. Уперше теоретично обґрунтовано потенціал навчального й музично-фізичного тренінгів для формування в майбутніх учителів здатності до соціальної рефлексії.
Висновки. З’ясовано, що соціальна рефлексія – це спрямованість суб’єкта на відображення, усвідомлення й розуміння уявлень інших людей про вчителя і його діяльність, здатність сприймати чужі і транслювати свої емоції, оцінювати ставлення людей один до одного і передбачати поведінкові реакції інших людей. Визначено, що на сьогодні однією із найбільш ефективних технологій формування в майбутніх учителів здатності до соціальної рефлексії є тренінг, зокрема його навчальний та музично-фізичний різновиди. Метою таких тренінгів є стабілізація психічних функцій, формування здатності управляти своїм психічним станом; розвиток позитивного мислення, стресостійкості; мобілізація психічних та фізичних можливостей; прагнення зрозуміти інших суб’єктів освітнього процесу й досягати високих результатів у різних сферах життєдіяльності.
Посилання
Blinov, O. (2008). Osoblyvosti orhanizatsii provedennia psykholohichnoho treninhu [Peculiarities of the organization of psychological training]. Visnyk. Zbirnyk naukovykh statei Kyivskoho mizhnarodnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky – Bulletin. Collection of scientific articles of Kyiv International University. Series: Psychological sciences. 12. 9–23.
Davis, S. E., & Dargusch, J. M. (2015). Feedback, Iterative Processing and Academic Trust – Teacher Education Students’ Perceptions of Assessment Feedback. Australian Journal of Teacher Education, 40(1), 176–191.
Denha, N., Lilik, O., Boyko, T., & Yudenok, V. (2021). Psychological and Pedagogical Conditions and Means of Development of Professional Reflection of Teachers in the System of Methodical Work. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(1), 67–87.
Karpov, A. V. (2003). Reflexivity as a mental property and the technique of its diagnosis. Psychological Journal. T. 24, № 5, 45–57.
Kemp, R. & Eichsteller, G. (2016). Social-Pedagogical-Reflection-The-FEIALA-Model.pdf. Retrieved from: http:// www.thempra.org.uk/wp-content/uploads/2016/11/Social-Pedagogical-Reflection-The-FEIALA-Model.pdf.
Kudin, S. F., Byvalkevych, L. M. (2021). Analiz vplyvu intehrovanoho muzychno-fizychnoho treninhu na psykhoemotsiinyi stan studentiv [Analysis of the influence of integrated musical and physical training on the psycho-emotional state of students]. Retrieved from: https://www.didactics.od.ua/libraryfile/v2/2KSBL.pdf.
Kudin, S. F. (2015). Osoblyvosti formuvannia kultury samorehuliatsii u maibutnikh uchyteliv fizychnoho vykhovannia [Peculiarities of the formation of a culture of self-regulation among future teachers of physical education]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky – Bulletin of the Chernihiv National Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences. 130. 205–208.
Lilik, O. O., Byvalkevych, L. M., Perynskyi, Yu. Ye. (2022). Vplyv sotsialnoi refleksii na profesiine spilku-vannia vykladacha pedahohichnoho zakladu vyshchoi osvity [The influence of social reflection on the professional communication of a teacher of a pedagogical institution of higher education]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Chernihivskyi kolehium» imeni T. H. Shevchenka – Bulletin of T. H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium». 18 (174). 129–136.
Schon, D. (1987). Educating the Reflective Practitioner: Towards a New Design for Teaching and Learning in the Professions. San Francisco, Jossey-Bass.
Strampel, K., & Oliver, R. (2007). Using Technology to Foster Reflection in Higher Education. Providing Choices for Learners and Learning. Proceedings Ascilite Singapore.
