ПІДГОТОВКА СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕІНТЕГРАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА УНІВЕРСИТЕТУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.58407/visnik.232310

Ключові слова:

компетентність, освітнє середовище, реінтеграція, професійна перепідготовка, соціальна група, соціальний працівник

Анотація

У статті розглядаються особливості підготовки соціальних працівників в умовах реінтеграційного освітнього середовища університету. Така концепція освітньої взаємодії, на думку автора, здатна реалізувати соціально-орієнтовану місія університету, що полягає у збалансуванні індивідуальних інтересів та потреб суб'єктів освітнього процесу і потреб суспільства, що виражають процеси інтеграції та диференціації громадянського суспільства.
Мета статті полягає у розкритті особливостей підготовки соціальних працівників в умовах реінтеграційного освітнього середовища університету, визначення викликів та перспектив. Основними завданнями дослідження визначено такі: проаналізувати провідний науковий досвід з проблеми реінтеграційної діяльності в умовах освітнього середовища; визначити провідні компетентності соціальних працівників, які забезпечують успішну взаємодію з військовослужбовцями в напрямі їх реінтеграції; з’ясувати можливості та шляхи формування визначених компетентностей соціальних працівників в умовах реінтеграційного освітнього середовища університету.

Методологія дослідження базується на загальних принципах наукового пошуку, базових положеннях сучасної педагогічної науки, принципах реалізації соціально-психологічних досліджень. Методологічною основою дослідження є результати проєкту «Перепідготовка та соціальна адаптація військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей в Україні. Інтеграція моделі проєкту «Норвегія – Україна» в державну систему», реалізованого Чернігівським національним технологічним університетом.

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні шляхів та перспектив підготовки соціальних працівників безпосередньо у взаємодії із споживачами соціальних послуг в умовах реінтеграційного освітнього середовища.
Висновки. На сьогодні реінтеграція є одним із ключових викликів соціальної сфери, саме тому професійне становлення соціального працівника як фахівця, яке відбувається в умовах реінтеграційного освітнього середовища університету, створює додаткову теоретичну та практичну базу й формує компетентності, необхідні соціальному працівнику у роботі із соціально-незахищеними категоріями громадян, що потребують соціальної реінтеграції. Також інтеграційне освітнє середовище дозволяє відобразити для студентів спеціальностей соціально-психологічного спрямування багатогранність соціальної роботи на основі таких багаторівневого, цільового, профілактичного, інноваційного та міжнародного підходів, втілених в реальних освітньо-інтеграційних проєктах.

Біографія автора

Тетяна Іванівна Захаріна, Національний університет «Чернігівська політехніка»

ResearcherID J-2689-2016
Кандидат педагогічних наук, доцент,
завідувач кафедри соціальної роботи,
Національний університет «Чернігівська політехніка»
(Чернігів, Україна)

Посилання

Kutsenko, V. I. (2005). Transformatsii sotsialnoi sfery Ukrainy: rehionalnyi aspekt: monohrafiia [Transformation of Social Sphere in Ukraine: Regional Aspect: Monograph]. Kyiv, Ukraine: Oriony.

Soloviov, I. V. (2000). Deiaki osoblyvosti roboty z psykholohichnoi reabilitatsii uchasnykiv boiovykh dii ta

chleniv yikh simei [Some Features of Work on Psychological Rehabilitation of Combatants and Their Family

Members]. Informacijnyj byuleten «Socialna adaptaciya» – Information Bulletin «Social Adaptation. № 3–4, 16‒17.

Sytar, L.I., Skrynkovskyi, R.M. (2015). Suchasnyi stan ta problemy rozvytku sotsialnoi sfery Ukrainy

[Current State and Problems of Social Sphere of Ukraine]. Efektyvna ekonomika – Efficient Economy. № 4.

Dean, T., Sorgen, C., Zinskie, C. (2020). Social Integration of Student Veterans: The Influence of

Interactions with Faculty on Peer-Group Interactions. Journal of Veterans Studies. № 6. (20). Retrieved

from: https://doi.org/10.21061/jvs.v6i2.188

Greenaway, K., Haslam, S., Cruwys, T, Branscombe, N., Ysseldyk, R.  Heldreth, C. (2015). From ’We’ to

’Me’: Group Identification Enhances Perceived Personal Control with Consequences for Health and Wellbeing. Self Identity. 2015, 109 (1). P. 53–47. Retrieved from: https://doi.org/10.1037/pspi0000019 (date of

reference: 20.06.2023).

Kintzle, S., Rasheed, J.  Castro, C. (2016). The State of the American Veteran: The Chicagoland Veterans

Study. Retrieved from: https://cir.usc.edu/wp-content/uploads/2016/04/CIR_ChicagoReport_double.pdf (date of reference: 20.06.2023).

Kreminski, M., Barry, M., Platow, M. (2018). The Effects of the Incompatible «Soldier» Identity upon

Depression Informer Australian Army Personnel. J Mil Veterans Health. 26(2). P. 51–59. Retrieved from:

https://jmvh.org/article/the-effects-of-the-incompatible-soldier-identity-upon-depression-in-formeraustralian-army-personnel (date of reference: 20.06.2023).

Migliore, L., Pound, L. (2016). The Military Identity Project: A Mixed Method Investigation of Military

Self-Schema Content. Mil Behav Health. 4(2). P. 183–92. https://doi.org/10.1080/21635781.2015.1133351

(date of reference: 20.06.2023).

Downloads

Опубліковано

28.11.2023