ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРЕВАГИ ВПРОВАДЖЕННЯ ФЛОРБОЛУ В СИСТЕМУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
Ключові слова:
флорбол, студенти, фізичне виховання, навчально-виховний процес, сучасні оздоровчі технологіїАнотація
У сучасних умовах викладачі вищої школи змушені вирішувати проблему залучення якомога більшої кількості студентів до різноманітної рухової активності, що пов’язано з різким зниженням мотивації більшості студентів до занять фізичною культурою та фізичними вправами. Ця негативна тенденція є результатом історичних та соціальних перетворень, що в даний момент проходять у нашому суспільстві. Організація і впровадження спортивно-орієнтованого фізичного виховання у закладі вищої освіти на основі флорболу, як нового, універсального, інноваційного, доступного і перспективного виду спорту, забезпечить підготовку студентської молоді до активної життєдіяльності, долучить до спортивного стилю життя. Дослідження допоможе викладачам і тренерам краще зрозуміти можливості та переваги нового перспективного виду спорту – флорболу, що надасть заняттям більшої популярності, а це у свою чергу сприятиме мотивації студентів до занять фізичною культурою та спортом під час навчання у закладі вищої освіти.
У cтатті узагальнено доробок вітчизняних та зарубіжних фахівців, визначено основні переваги флорболу серед інших видів спорту та можливості його використання у навчально-виховному процесі з фізичного виховання студентів закладів вищої освіти України.
Мета дослідження – вивчити сучасний стан, можливості та переваги використання флорболу, як інноваційного та перспективного виду спорту у фізичному вихованні студентів закладів вищої освіти України.
Методологічною основою дослідження є системний та особистісно-орієнтований підходи з метою аналізу наукових публікацій і методичних джерел та педагогічного досвіду з питань здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності зі студентами закладів вищої освіти. У роботі використано багаторівневий системний аналіз наукових джерел, що ґрунтується на філософському, загально-науковому, частково-науковому та конкретно-науковому рівнях пізнання.