СТУПІНЬ АГРЕСИВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, ЩО СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ В ОДНОБОРСТВАХ, ІГРОВИХ ВИДАХ СПОРТУ ТА НЕСПОРТСМЕНІВ
Ключові слова:
агресивність, спортсмени, неспортсмени, одноборства, спортивні ігриАнотація
Мета роботи – визначення типів та ступеня прояву агресивності у здобувачів вищої освіти різної статі, які займаються одноборствами, ігровими видами спорту та не займаються спортом.
Методологія. У дослідженні брали участь 115 студентів, з них: 62 юнака та 53 дівчини віком 16-19 років, які навчаються на факультетах фізичного виховання і спорту та іноземної філології. Серед спортсменів було обрано тільки тих, хто займається спортивними іграми та одноборствами. Спортивна кваліфікація учасників від I розряду до майстрів спорту України. Під час роботи використовувались такі методи дослідження: 1) аналіз наукової та методичної літератури; 2) психологічне тестування (опитувальник Л. Г. Почебут). Опитувальник складається із 40 запитань, на які студентам необхідно відповісти «так» або «ні». Психологічне тестування проводилося у спокійній повсякденній атмосфері у межах навчальних аудиторій університету; 3) педагогічне спостереження; 4) методи статистичної обробки отриманої інформації.
Наукова новизна. Проведено опитування здобувачів вищої освіти щодо ступеня проявів агресивності; наведено дані порівняння отриманих результатів між юнаками й дівчатами, спортсменами та неспортсменами; доповнено дані проявів агресії у спортивних іграх та одноборствах.
Результати. Встановлені найбільш притаманні типи агресивності для студентів, які займаються спортивними іграми, одноборствами та неспортсменів: вербальна агресивність найбільш притаманна юнакам-неспортсменам, фізична агресивність – юнакам, що спеціалізуються у спортивних іграх, предметна агресивність – дівчатам, що обрали для себе спортивні ігри; емоційна агресивність та самоагресія найбільш притаманні дівчатам, що спеціалізуються у одноборствах.
Висновки. Найнижчий загальний рівень агресивності спостерігався у юнаків-одноборців, найвищий рівень – у дівчат, що спеціалізуються у спортивних іграх. До того ж юнаки та дівчата-неспортсмени та дівчата, що спеціалізуються в одноборствах, мають значно нижчий ступінь прояву фізичної агресії, ніж юнаки та дівчата, що спеціалізуються у спортивних іграх, та юнаки-одноборці.
Посилання
Baklytska, O. P. (2018). Doslidzhennia problemy ahresyvnosti u studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv fizkulturno-sportyvnoho profiliu.[Research of the problem of aggression in students of higher educational institutions of physical culture and sports profile]. Teoretychni i prykladni problemy psykholohii, 3(1), 12–17.
Drozdov, O. Yu & Skok, M. A. (2000). Problemy ahresyvnoi povedinky osobystosti [Problems of aggressive personality behavior]: navch. posibnyk. Chernihiv: ChDPU im. T. H. Shevchenka, 225.
Lapii, Kh. O Markovets, L. M. (2009). Osnovni formy ahresyvnosti i osobystisni osoblyvosti studentiv: dynamika vzaiemodii [The main forms of aggression and personal characteristics of students: the dynamics of interaction]. Problemy suchasnoi psykholohii, 6, 379–387.
Moiseieva, O. Ie. (2010). Psykholohichnyi analiz problemy ahresii. [Psychological analysis of the problem of aggression]. Problemy suchasnoi psykholohii, 7, 444–454.
Nachynskaia, S. V. (2012). Sportyvnaia metrolohyia [Sports metrology]: uch. dlia stud. uchrezhd. vyssheho pof. obrazovanyia. Mоskva: Akademyia, 240.
Nesen, O. O. & Kharchenko, Ye. S. (2017). Vplyv ahresyvnosti basketbolistiv na efektyvnist yikh ihrovykh pokaznykiv.[The influence of aggression of basketball players' on the effectiveness of their game performance]. Fizychna kultura, sport ta zdorovia: Zb. tez XVII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 2017 hrudуn 7-8, Harkiv. Harkiv: HDAFK, 202–205.
Nesen, O. O. & Zelenenko, N. O. (2019). Henderni osoblyvosti ahresyvnosti sportsmeniv-ihrovykiv. [Gender features of aggressiveness of sportsmen who specialize in team game sports activities]. Sportyvni ihry. 1(11), 24–31.
Orlov, Yu. M. (2002). Obyda. Vyna [Insult. Fault]. Moskva. 96.
Partas, Y. H & Partas, V. O. (2005). Analyz lychnostnykh kachestv sportsmenov, zanymaiushchykhsia raznymy vydamy sporta. [Analysis of the personal qualities of athletes involved in different sports]. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu – Pedagogy, psychology and medical and biological problems of physical education and sports. 10. 227–230.
Enykolopov, S., Erofeeva, L. & Sokovnia, Y. (2005). Profylaktyka ahressyvnykh y terrorystycheskykh proiav-lenyi u podrostkov [Prevention of aggressive and terrorist manifestations in adolescents]: metod. posobye. Moskva : Prosveshchenye.
Syhal, N. S., Shtykh, V. A. & Aleksandrov, Yu. V. (2014). Ahresiia v sportyvnii diialnosti [Aggression in sports]. Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk – Slobozhansky scientific and sports bulletin. 3(41). 86–89.
Tomylov, V. N. (1990). Ahressyvnost v sporte: sotsyalno-byolohycheskyi aspect [Aggressiveness in Sports: Socio-Biological Aspect]. Teoryia y praktyka fyzkulturу. – Theory and practice of physical education. 10. 39–42.
Fotuima, O. (2003). Indeks ahresyvnosti sportsmeniv riznykh spetsializatsii. [Index of aggressiveness of athletes of different specializations]. Moloda sportyvna nauka Ukrainy. – Young sports science of Ukraine 2(3). 25–28.
Khoroshukha, M. F. & Pryimakov, O. O. (2010). Vplyv zaniat riznymy vydamy yedynoborstv na formuvannia ahresyvnosti yunykh sportsmeniv. [The influence of different types of martial arts on the formation of aggression of young athletes]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii – Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies. 3(5). 357–362.
Khoroshukha, M. F. (2012). Vyvchennia vzaiemozviazku mizh deviantnoiu povedinkoiu ta spriamovanistiu trenuvalnoho protsesu yunykh sportsmeniv (iz rezultativ retrospektyvnykh sposterezhen avtora). [Study of the relationship between deviant behavior and the direction of the training process of young athletes (from the results of retrospective observations of the author)]. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. 3. 128–131.
Khoroshukha, M. F. (2011). Do pryrody ahresyvnosti yunykh sportsmeniv 13-16 rokiv, yaki spetsializuiutsia u riznykh vydakh sportu cherez pryzmu doslidzhen tsoho fenomenu u yikh odnolitkiv–sportsmenok (povidomlennia chetverte). [To the nature of aggression of young athletes aged 13-16, who specialize in various sports through the prism of research on this phenomenon in their peers-athletes (fourth report)]. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. 10. 96–99
Khoroshukha, M. F. (2007). Osoblyvosti vplyvu trenuvalnykh navantazhen riznoi spriamovanosti na formu-vannia ahresyvnosti yunykh sportsmeniv.[ Features of the influence of training loads of different orientation on the formation of aggression of young athletes]. Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk. 2. 324–331.
