КОНЦЕПЦІЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

Мета та методологія дослідження. Зазначено, що метою дослідження є модернізація природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у ЗВО, перегляд концептуальних підходів до її реалізації та окреслення напрямків контролю якості такої підготовки. Відповідно до поставленої мети виокремлено та обґрунтовано цілеформувальну складову концепції природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у ЗВО, завданням якої є конкретизація її мети та провідної ідеї; теоретико-методологічну складову, що передбачає теоретичний аналіз основних положень фундаментальних теорій сучасної освіти, визначення понятійно-категоріального апарату, методологічних підходів і принципів; змістово-технологічну – характеризує змістове наповнення і стратегію Концепції та аналітико-результативну – представляє емпіричні дані, що свідчать про істинність теоретичних положень.

Наукова новизна дослідження. Сформульовано основні положення Концепції відповідно до яких, природничо-наукова підготовка майбутніх психологів у ЗВО повинна бути підґрунтям їх професійної підготовки, відповідати основним положенням фундаментальних теорій сучасної освіти, сучасним природничо-науковим досягненням, мати професійне спрямування; реалізовуватись за допомогою методологічних підходів філософського, загальнонаукового, конкретно-наукового і технологічного рівнів пізнання та дотримуючись відповідних принципів; термінологія загального контексту та спеціальна наукова термінологія природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти повинна відображати її специфіку в системі природничо-наукової підготовки майбутніх фахівців інших галузей; змістове наповнення процесу природничонаукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти передбачає розширення існуючого навчального курикулуму такої підготовки за рахунок інтегративного навчального курсу «Основи сучасної нейробіології»; організація природничо-наукової підготовки майбутніх психологів повинна здійснюватися відповідно до схарактеризованих когнітивних стратегій вищого рівня.

Висновки. Зазначено, що контроль якості природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти повинен орієнтуватися, з одного боку, на перевірку знань отриманих студентами-психологами під час такої підготовки та умінь використовувати отримані знання на практиці, а з другого – на виявлення недоліків природничо-наукової підготовки з метою швидкої їх корекції.